У всеукраїнському культурологічному тижневику «Слово Просвіти» опубліковано замітку про презентацію у Музеї книги і друкарства України факсимільного видання Королевського Євангелія 1401 року — однієї з найдавніших рукописних пам’яток книжкового мистецтва Закарпаття, здійсненого з нагоди 615-ї річниці пам’ятки. У публікації наведено коментарі присутніх на заході науковців Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського - старшого наукового співробітника Інституту рукопису Олени Гальченко та завідувача відділу стародруків та рідкісних видань Інституту книгознавства Наталії Бондар. Презентоване видання передано до фонду Інституту рукопису НБУВ

У Музеї книги і друкарства України презентували факсимільне видання Королевського Євангелія 1401 року — однієї з найдавніших рукописних пам’яток книжкового мистецтва Закарпаття, здійсненого з нагоди 615-ї річниці пам’ятки.

Королевське Євангеліє створене на початку ХV ст. на Закарпатті, у Королевому на Виноградівщині. Переписувач рукописної пам’ятки — Станіслав Граматик. У кодексі вміщено Євангелія від Матвія, Марка, Луки, Іоанна, передмови, пости, проповіді, глави, післямова та дарча грамота. У підготовці видання до друку взяли участь фахівці Закарпатського художнього інституту, обласного краєзнавчого музею, Української академії друкарства і Ужгородського національного університету.

«Євангеліє з 1961 року зберігається у фондах Закарпатського краєзнавчого музею і потребує негайної реставрації. Ми розуміємо, що папір надзвичайно крихкий, книга вже майже стліла, їй цього року виповнюється 615 років, тому створення факсимільного видання дозволить науковцям дослідити її. П’ять років ми намагалися відтворити її один до одного з оригіналом. Це була дуже копітка робота, 28 сторінок ми збирали по клаптиках, відновлювали сторінки, відтворювали тексти, бо 75 % було втрачено. Завдяки комп’ютерним технологіям 75 % цих текстів було відтворено.Останні сторінки дуже унікальні, тому що залишилося послання від Станіслава Граматика, яке завершує Євангеліє від Івана, де він зазначив, що є автором книжки, дату написання, селище, тепер воно Королеве, а раніше називалося Кіральгаза. І остання сторінка, яка була вкладена трохи пізніше, це дарча грамота про те, хто замовник книги і кому її надалі передавали», — розповіла під час презентації керівник проекту, завідувач кафедри дизайну Закарпатського художнього інституту Одарка Долгош.

«Мета проекту — врятувати пам’ятку. Якби не це видання, працювати з оригіналом широкому загалу було б не можливо. Сподіваюся, що сучасні методи дослідження допоможуть навіть у факсимільному виданні знайти цікаву інформацію. Весь наклад видання (100 примірників) буде передано дослідним інститутам, науковцям, нашій науковій діаспорі”, — зазначив заслужений працівник культури Юрій Глеба.

«Дуже важливо, щоб ця робота тривала. Ми повною мірою не знаємо про ті мистецькі та історичні цінності, що є в нашій країні. Немає навіть переліку культурних пам’яток, що зберігаються в музеях України», — наголосила старший науковий співробітник Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського Олена Гальченко.

Завідувачка відділу стародруків і рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського Наталія Бондар висловила сподівання, що нове видання стане поштовхом до подальших досліджень. Його потрібно презентувати не лише в Україні, а й за кордоном, це буде добра нагода показати себе у світі.

«Закарпаття зберігає свою українську ідентичність, і книга підтверджує це. У нас дуже багато пам’яток, які потрібно відтворити у факсимільних виданнях», — підкреслив український громадський діяч Станіслав Аржевітін.

А колишній голова громадського об’єднання “Товариство Закарпатців у Києві” Микола Бідзіля звернув увагу присутніх на те, що саме на Закарпатті в Грушівському монастирі з’явилися перші друковані видання у Східній Європі. Однак про це мало хто знає. На переконання пана Миколи, потрібно створити науковий центр для дослідження унікальної культури Закарпаття.

Теплі слова на адресу творців факсимільного видання прозвучали з уст директора Національного центру народної культури “Музей Івана Гончара” Петра Гончара та його заступниці Тетяни Пошивайло.

Примірники видання подарували фондам Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, бібліотеки Інституту Української мови НАНУ, Музею книги і друкарства України, Національного центру народної культури “Музей Івана Гончара”.

Завершився захід невеликим концертом, що складався з давніх закарпатських музичних творів у виконанні Тараса Компаніченка.

Матеріали підготував Едуард ОВЧАРЕНКО