Перші Чишківські читання з історичної біографістики

Поділитися: 
(Київ, 7 червня 2005 р.)

7 червня 2005 року з ініціативи Інституту біографічних досліджень, Інституту рукопису НБУВ та Українського біографічного товариства проведено спільну наукову сесію інститутів та наукових відділів Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського за участю науковців інших установ НАН України і Київського національного університету імені Тараса Шевченка, які розробляють проблеми історичної біографістики.

Учасники зібрання одностайно ухвалили вважати сесію Першими Чишківськими читаннями з історичної біографістики - в пам'ять вченого-біографіста, засновника і першого директора Інституту біографічних досліджень НБУВ, президента Українського біографічного товариства доктора історичних наук, професора Віталія Сергійовича Чишка (05.06.1951 - 01.02.2003). Прийнято рішення організовувати читання щорічно у першій половині червня.

Перші Чишківські читання були присвячені визначенню напрямів співпраці і кооперації зусиль у здійсненні біографічних досліджень, зокрема щодо створення національного електронного науково-інформаційного ресурсу в галузі біографістики - "Українського національного біографічного архіву" (УНБА).

Для обговорення було запропоноване широке коло проблем, а саме: "УНБА: методологічні та методичні проблеми створення"; "Архівні справи як історико-біографічне джерело"; "Колекції НБУВ як структурний компонент УНБА"; "Проблеми іконографічного забезпечення УНБА".

Вступним словом читання відкрив в.о. директора Інституту біографічних досліджень НБУВ к.і.н. Володимир Іванович Попик. У своїй доповіді він детально ознайомив присутніх із новітньою концептуальною розробкою Інституту біографічних досліджень - проектом електронного "Українського національного біографічного архіув" та його веб-сайту, що має бути відкритим для широкого доступу користувачів електронних мереж. Доповідач охарактеризував його внутрішню архітектуру, виклав основні методологічні принципи формування УНБА, який, за своїм задумом, побудовою, за технічними можливостями має стати великим науково-інформаційним ресурсом загальнонаціонального значення, у якому воєдино будуть зібрані - у вигляді наукових статей та електронних версій документів, біобібліографії, іконографічних матеріалів різного роду біографічні дані про десятки тисяч наших відомих співвітчизників. УНБА має стати органічною частиною вітчизняного науково-інформаційного ресурсу, тієї всеукраїнської електронної бібліотеки, яку нині розгортає НБУВ на своєму порталі. Створюваний Інститутом біографічних досліджень НБУВ у кооперації з Українським мовно-інформаційним фондом НАН України (який розробляє програмно-технічне забезпечення) електронний УНБА багато у чому різнитиметься від тих біографічних словників, архівів і довідників, які вже нині є у Інтернеті і які поступово формуються. Він має стати оригінальним складно структурованим, наповненим різноманітними матеріалами інформаційним ресурсом, в основі якого знаходяться фундаментальні інформаційні бази, а не просто набором виставлених в Інтернеті біографічних статей та бібліографічних довідок. Метою формування УНБА є створення для користувачів можливості стереоскопічного, багатовимірного погляду на історичні постаті, крізь призму різних біографічних статей і досліджень, документів і матеріалів, ґрунтовної бібліографії. Не менш важливим завданням є оснащення УНБА дослідницьким інструментарієм, який дасть користувачам можливість вільно оперувати матеріалами, здобуваючи з них нові знання, як це дозволяють робити сучасні комп'ютерні бази даних.

На базі УНБА передбачається створити також відкриту для фахівців віртуальну Всеукраїнську віртуальну біографічну лабораторію, завдяки якій дослідники з різних наукових підрозділів, установ, осередків в Україні і за кордоном зможуть співпрацювати з Інститутом біографічних досліджень над спільним поповненням загальнонаціонального електронного біобібліографічного ресурсу.

Презентація проекту УНБА викликала широку дискусію серед учасників читань, виявила велику зацікавленість фахівців різних наукових підрозділів методологічними та методичними питаннями створення Українського національного біографічного архіву та конкретної участі наукових інституцій Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського, інших наукових установ у даному проекті. Директор Інституту рукопису НБУВ д.і.н. Любов Андріївна Дубровіна зазначила, що даний проект відзначається загальною доступністю та простотою і за своїми масштабами виглядає як загальноукраїнський біографічний портал. Масштабність фондів НБУВ та залучення регіонів дасть можливість, за умови використання потенціалу всіх зацікавлених осередків (а не лише ІБД), створити такий портал. Необхідною умовою реалізації даного проекту, на її думку, є його належне технічне та кадрове забезпечення. В іншому випадку реалізувати цю ідею буде неможливо.

Як підкреслив заступник директор Інституту енциклопедичних досліджень НАН України к.ф.н. Микола Григорович Железняк, запропонований проект УНБА і його веб-сайту є великим кроком на шляху впорядкування і систематизації, на комп'ютерній основі всього того, що було напрацьовано в галузі національної біографістики. Реалізація проекту дасть можливість залучити величезний масив розпорошених по всій Україні матеріалів та використати потенціал спеціалістів регіонального рівня, в першу чергу краєзнавців. На його думку, запропонована структура веб-сайту є логічною і глибокою, у ній вдало поєднані сучасні технічні можливості та передбачено подання біографічних матеріалів у всій їх різноманітності. Особливу зацікавленість викликає створення широкої бази даних біобібліографії, яка буде враховувати центральні і регіональні видання. На думку М.Г. Железняка, масштабність проекту неодмінно зацікавить широке коло як установ, так і окремих науковців, діяльність яких пов'язана з біографістикою. Чимало сучасних періодичних видань та видавництв будуть заінтересовані в тому, що виставляти свої матеріали на такому сайті. Першою такою зацікавленою інстанцією буде Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, який готовий до взаємовигідної співпраці та кооперації. Для залучення до цієї справи нових учасників потрібно провести загальноукраїнську конференцію і ознайомити людей з даним проектом.

З такою думкою погодилася провідний науковий співробітник ІБД, к.і.н., Світлана Миколаївна Ляшко, яка розповіла учасникам сесії про свої враження від відвідання редакції "Большой Российской энциклопедии" (м. Москва, раніше - "Большая советская энциклопедия"). Науковці Росії, відзначила вона, мало знають про стан біографістики в Україні і не знайомі з літературою, яка виходить у нас як з загальних проблем біографістики, так і по конкретних персоналіях. А це впливає на якість їхньої продукції. Так що російська сторона також зацікавлена в співпраці з нами, тим більше, що такого масштабного підходу, як запропоновано в проекті електронного УНБА, у них немає.

Змістовними були виступи керівників наукових підрозділів НБУВ, які пропонували конкретні напрями співпраці в процесі роботи з практичного наповнення УНБА біографічними матеріалами. Так завідувач відділу стародруків та рідкісних видань, д.і.н. Галина Іванівна Ковальчук звернула увагу присутніх на те, що багато сучасних видань вміщують одні і ті ж самі імена, переписуючи біографічні дані зі старих видань, часто повторюючи одні і ті ж помилки. Вивчення ж фондів керованого нею відділу дозволяє виявити як нові імена, так і додаткові біографічні матеріали (автографи, маргінальні записи, портрети тощо), які дають можливість більш достовірно представити конкретні персоналії. На її думку, в майбутньому УБНА необхідно вказувати відомості про наявність таких матеріалів. Доповідачка підкреслила, що відділом здійснюється робота зі створення картотеки портретів, вміщених у стародруках та рідкісних виданнях, яка на сьогодні нараховує вже понад 2 тис. портретів.

Проблемам іконографічного забезпечення УНБА був присвячений виступ завідувача відділу образотворчих мистецтв Інституту української книги НБУВ, к.мист. Гліба Миколайовича Юхимця. Він привернув увагу присутніх на існування двох видів іконографї: документальної та художньої. Для того, щоб підібрати адекватну іконографію, необхідно налагодити процес пошуку, систематизації та визначення ідентичності ілюстративного матеріалу. Ця робота складна і вимагає відповідного професійно рівня. На його думку, це можливо лише за умови створення на основі фондоутворюючого відділу бібліотеки спеціального сектору, який буде мати доступ до всіх без винятку фондів НБУВ. Такий сектор повинен працювати за індивідуальними робочими планами, бути укомплектований професійними кадрами, технікою і програмним забезпеченням.

З доповіддю про досвід роботи над виданням серії збірників документів і матеріалів "Історія Академії наук України" та можливістю їх практичного використання в УНБА виступила в.о. директора Інституту архівознавства НБУВ к.і.н. Лідія Іванівна Єрєменко. Вона відзначила, що матеріали збірників є самостійним інформаційним ресурсом, який зразу ж можна виставляти на веб-сайті УНБА. Саме у збірниках "Історія Академії наук України" на сьогодні вміщено найбільш повні відомості про співробітників АН від початку її існування, списки праць співробітників та видань АН. Особливий інтерес для УБА, на її думку, становлять архівні документи, які перебувають на збереженні в Інституті архівознавства, а саме: особові фонди академіків та членів-коресподентів, які вміщують об'єктивні дані про вчених, їх фотографії, документи про сім'ї, бібліографію опублікованих робіт та відомості про ненадруковані праці. Величезне значення особових архівних фондів як історико-біографічного джерела та багатющого масиву інформації про нові персоналії відзначила і завідувач відділу зберігання та використання фондів Інституту рукопису НБУВ к.і.н. Ольга Петрівна Степченко. Зібрання Інституту рукопису нараховує близько 500 особових фондів, вивчення яких дасть можливість як виявити нову інформацію про вже відомі особи, так і знайти нові імена, які ще не введено у науковий обіг.

Науковий співробітник Інституту архівознавства НБУВ Олександр Григорович Луговський у доповіді "Архівні документи в вчених-природознавців 20-30-х років 20 ст. як історико-біографічне джерело створення науково-інформаційних видань" наголосив, що надзвичайну цінність для вивчення діяльності вчених АН має комплекс документальних архівних джерел, що відклався в Інституті архівознавства НБУВ, а саме: архівні фонди наукових установ, що діяли на терені України до 1918 р., діловодні документи, які утворилися безпосередньо в результаті діяльності АН та її установ, архівні фонди особового походження та бібліографія провідних вчених УАН-ВУАН. Ці документи, на думку доповідача, можуть стати частиною майбутнього УНБА.

Проблемам розширення джерельної бази Українського біографічного словника та Українського біографічного архіву присвятила свій виступ і старший науковий співробітник відділу стародруків та рідкісних видань НБУВ к.і.н. Ірина Олегівна Ціборовська-Римарович. На її думку вивчення такого унікального джерела як стародруки дозволить ввести в науковий обіг нові персоналії, які були раніше виключені з історичного процесу. Це дозволить заповнити ті прогалини, які є в біографістиці і на сьогодні, особливо стосовно персоналій 15-18 ст. Цінним джерелом біобібліографічної інформації може стати, зокрема, ряд польських видань, які є на збереженні у відділі. Цікаву додаткову інформацію біографічного характеру можна виявити і вивчаючи написи на книжках (посвяти, помітки про власників, автографи тощо). Досліджуючи списки видань конкретних друкарень вдасться прослідкувати репертуар творів окремих авторів. Така інформація має ексклюзивний характер і може стати цікавою частиною УНБА.

Учений секретар Інституту біографічних досліджень к.і.н. Надія Іванівна Мельник поінформувала присутніх про започаткування співробітниками інституту нової серії "Джерела української біографістики", перша книжка якої нещодавно побачила світ: "Книжкові джерела української біографістики у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: Матеріали до бібліографії (сер. XIX-XX ст.)" - К., 2004. Готується до друку другий випуск, який охопить хронологічний період 2001-2003 років. Але з огляду на те, що фонди НБУВ вміщують величезні масиви літератури біобібліографічного характеру, опрацювати які зусиллями кількох осіб неможливо, доповідачка висловила надію на організацію співпраці зі всіма зацікавленими сторонами з підготовки спільних видань цієї серії.

Завідувач газетним фондом НБУВ Тетяна Олександрівна Борисенко звернулася до учасників читань з проханням не нехтувати біографічною інформацією, яку може надати цей відділ бібліотеки, оскільки іноді лише в газетах можна знайти матеріал про ту чи іншу особу. Інша справа, що газети - це великий океан, в якому дуже легко потонути, якщо не знати основних принципів роботи з періодикою. За словами доповідачки, співробітниками відділу уже давно ведеться робота зі створення картотеки редакторів газет і журналів дореволюційного періоду, а також картотеки портретів, яка на сьогодні нараховує близько 1,5 тис. карток. Ці напрацювання, на її думку, можуть стати основою для подальшої співпраці підрозділів НБУВ з наповнення УНБА інформацією.

З узагальненням підсумків роботи читань виступив В.І. Попик, який звернув увагу присутніх на те, що створення "Українського національного біографічного архіву" є довгостроковим проектом національного масштабу, який розрахованим не на одне десятиліття і реалізувати його можливо лише об'єднавши зусилля всіх наукових підрозділів НБУВ, науковців інших установ. Виконання проекту сприятиме входженню України у світовий науково-інформаційний простір, налагодженню творчих стосунків як з українськими, так і з зарубіжними науковцями.

В результаті зацікавленого обговорення проблем створення електронного науково-інформаційного біографічного ресурсу на базі НБУВ учасники читань виступили з рядом пропозицій:

  • З метою ознайомлення широких кіл наукової громадськості, краєзнавців України з проектом створення на базі НБУВ електронного науково-інформаційного ресурсу "Український національний біографічний архів", визначення форм і напрямів співпраці у його формуванні провести загальноукраїнський науково-практичний семінар;

  • З урахуванням попередніх напрацювань Інституту біографічних досліджень НБУВ розробити пропозиції та техніко-економічне обґрунтування щодо розгортання робіт з формування УНБА, програмно-технічне та кадрове забезпечення цієї роботи.

В.І. Попик, Н.І. Любовець

Контактна інформація

Корпус №2, вул. Володимирська 62, к.125.
+38 (044) 288-1384
ibd@nbuv.gov.ua
9:15 до 18:00 (понеділок - п’ятниця)

Контактна інформація