(Київ, 22 березня 2007 р.)

22 березня 2007 року в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського відбулися наукові читання "Федір Пилипович Максименко (до 110-річчя від дня народження)".

Організатори:

• Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського;
• Національна Парламентська бібліотека України;
• Асоціація бібліотек України;
• Українська академія друкарства;
• Міжнародний благодійний фонд "Ліга українських меценатів".

Програма наукових читань.

Федір Пилипович Максименко — видатний український бібліограф, історик, книгознавець, краєзнавець; автор і редактор. Його бібліографічною спадщиною послуговуються сотні вчених усього світу; десятки дослідників вважають його своїм учителем: лекції Ф. П. Максименка з бібліографії та історії книги прослухало чимало аспірантів і студентів київських і львівських вищих навчальних закладів.

Він брав участь у відтворенні бібліографії Юрія Дрогобича; в Українській Радянській Енциклопедії за його допомогою опубліковано 80 статей про визначних лікарів; є автором статті "Книгознавство" (УРЕ, т. 5, с. 2387-238); підготував "Матеріали до краєзнавчої бібліографії України. 1847-1929"; "Першодруки (інкунабули) Наукової бібліотеки Львівського університету. Каталог"; "Збірку історичних відомостей про населені пункти Української РСР".

Ф. П. Максименко розумів бібліографічні факти як наукові. Важливим внеском в історію стародрукованої книги є його праця "Збір історичних відомостей про населені пункти Української РСР", що вмістив джерела історичного характеру українською, російською, польською, французькою мовами. "Кириличні стародруковані книги українських друкарень, що зберігаються у львівських зібраннях. Зведений каталог", який укладено Ф. П. Максименком, нараховує 782 назви (для порівняння: зібрання Російської державної бібліотеки на час створення праці містило 850). У цей каталог було включено всі окремо видані на території України твори друку, видання, надруковані кирилицею, репродукції, що відтворюють текст та прикраси старовинних книжок, незалежно від способу друку (фототипія, ротапринт, ксерокопія, фотографія, мікрофотографія), передруки тексту стародрукованих книг у пізніших монографіях і журналах.

Зі вступним словом до учасників читань звернувся генеральний директор НБУВ, академік НАН України О. С. Онищенко; на засіданні зі споминами про ювіляра виступив лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, письменник, бібліограф М. А. Шудря; суть повсякденних турбот українських книгознавців повоєнної доби розкрив головний науковий співробітник Інституту історії України НАН України, доктор історичних наук, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка С. І. Білоконь; Федір Максименко як дослідник стародруків — тема доповіді завідувачки Відділу стародруків та рідкісних видань НБУВ, доктора історичних наук Г. І. Ковальчук; про те, як вшановується пам'ять Федора Пилиповича Максименка у виданнях Національної парламентської бібліотеки України розповіла завідувачка науково-бібліографічним відділом Національної парламентської бібліотеки України В. О. Кононенко.

Було порушені також такі питання, як: Федір Максименко — видатний український книгознавець; Федір Максименко — перший аспірант Всенародної бібліотеки України; Мирослав Бутрин — учень Федора Максименка; бібліографічно-видавнича діяльність Національної парламентської бібліотеки України; бібліографічні ресурси книжкових колекцій Національного університету "Києво-Могилянська академія"; медична бібліографістика: стан і перспективи; бібліографія видань громадських організацій у контексті української бібліографічної школи минулого століття; книжкові виставки як особливий вид бібліографічного покажчика; науково-інформаційні та бібліографічні ресурси НБУВ при підготовці науково-інформаційних заходів тощо.

Відбулася презентація праці доцента кафедри видавничої справи і редагування Української академії друкарства, канд. філол. наук Н. І. Черниш "Бібліографічна комісія НТШ як центр дослідження української книги (1909-1935)". Працю представляв завкафедри видавничої справи та редагування Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор філологічних наук М. С. Тимошик.