Зусиллями вчених і спеціалістів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського під керівництвом чл.-кор. НАН України В. І. Попика досліджувалися місце і роль наукових бібліотек у забезпеченні інтелектуального, науково-технологічного, суспільно-політичного і духовного піднесення України, яке втілюється НБУВ у конкретних методичних, організаційних, технологічних й практичних заходах із розбудови цілісного національного науково-інформаційного простору, інтеграції зусиль наукових бібліотек, електронних інформаційних центрів, наукових установ, вищих навчальних закладів, видавництв, зміцнення інформаційного суверенітету України, національної інформаційної безпеки.

Проведено дослідження, спрямовані на всебічну підтримку та розвиток української ідентичності та зменшення негативного впливу інформаційної пропаганди у вітчизняних та іноземних ЗМІ. Результати презентовано у низці  монографій: «Національні інформаційні процеси в умовах глобалізації» (В.М. Горовий), «Технології розвитку і захисту національного інформаційного простору», «Проблеми суспільної безпеки в процесі розвитку соціальних мереж», «Соціокультурні механізми формування ментального імунітету проти зовнішніх маніпуляцій свідомістю населення України» (акад. НАН України О. С. Онищенко, чл.-кор. НАН України В. І. Попик, В. М. Горовий та ін..), «Інформаційні ресурси в контексті забезпечення інформаційної безпеки: теоретико-правові та організаційні аспекти» (О. Д. Довгань).

           Теоретичні напрацювання НБУВ дозволили виробити ефективну модель формування консолідованого національного науково-інформаційного ресурсу, яка реалізовувалася у 2015 р. у розбудові на головному інформаційному порталі Бібліотеки комплексу електронних бібліотечних ресурсів загальнонаціонального значення (автономний портал «Наука України: доступ до знань», репозиторій «Наукова періодика України, реферативна база даних «Україніка наукова», електронна бібліотека «Україніка», тематичні колекції та бази даних історико-культурного спрямування, «Український національний біографічний архів», віртуальний «Центр досліджень соціальних комунікацій», універсальна електронна бібліотека), забезпеченого новітніми системами інтелектуального пошуку, а також засобами інтеграції ресурсів бібліотек наукових установ та вищих навчальних закладів.

Досліджувалася рукописна та книжкова спадщина України і світу, розроблялися засади атрибутивних методик, виокремлення, наукового опису та підготовки публікацій видатних пам’яток історії та культури, що мають велике значення для формування сучасного національного менталітету та духовного стану українського суспільства. Удосконалено методики підготовки та формування багатоаспектних електронних рукописних, архівних та книжкових ресурсів, їх наповнення та системного представлення у вигляді баз даних колекцій і зібрань рукописів, книжкових видань, архівних документів, доступних користувачам. Надано матеріали до Державного реєстру національного культурного надбання як форми електронного обліку пам’яток історії та культури державного рівня (чл.-кор. НАН України Л.А. Дубровіна, Г.І. Ковальчук). Підготовлено 19-й випуск збірника наукових праць «Рукописна та книжкова спадщина України», фундаментальний довідник «Архіви, зібрання та колекції державних, громадських та релігійних установ з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського» (колектив авторів); монографії «Український науковий інститут книгознавства (1922–1936» (Г.І. Ковальчук), «Микола Петров: життя серед книг і рукописів» (С.В. Сохань). науковий каталог «Архів українського мистецтвознавця Б.С. Бутника-Сіверського (1901–1983) у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського» (І.В. Клименко), опубліковано пам’ятку історико-культурної спадщини «Псалтир. Переклад українською мовою Пилипа Морачевського (1864–1865)» (Л.А. Гнатенко).

Інтенсивного у кількісному і якісному вимірах характеру набув у 2015 р. розвиток науково-аналітичної діяльності НБУВ, що є одним з найважливіших спрямувань функціонування провідних національних бібліотек світу у науково-прикладній сфері. Здійснюваний Службою інформаційно-аналітичного забезпечення, Фондом Президентів України, Національною юридичною бібліотекою систематичний моніторинг вітчизняних і зарубіжних засобів масової інформації, підготовка ними тематичних науково-аналітичних оглядів з актуальних проблем суспільно-політичного, соціально-економічного, науково-технічного, культурного, розвитку України, міжнародних відносин слугували інформаційному забезпеченню діяльності вищих органів державної влади України, органів державного управління та місцевого самоврядування, політикуму і громадськості. Цими підрозділами видано 22 назви (2295 випусків) інформаційно-аналітичних і оглядово-прогностичних видань, електронні версії яких надавалися понад 2 тис. корпоративних користувачів.

             Розгорталися теоретичні дослідження і система прикладних практичних інформаційно-аналітичних заходів у галузі бібліометрії і наукометрії (Л.Й. Костенко): визначено можливості розвитку співпраці з провідними світовими інформаційними корпораціями, у тому числі у плані розбудови «карти української науки», надання дієвої допомоги науковим установам у просуванні їх публікацій до зарубіжних видань та баз бібліометричної та наукометричної інформації. Зокрема, продовжувалось формування ресурсів інформаційно-аналітичної системи «Бібліометрика української науки», у ній представлено бібліометричні портрети 11 тис. вітчизняних учених (у 2014 р. – 4 тис.), профілі 100 наукових колективів (кафедр, відділів, лабораторій) і 180 наукових періодичних видань (у 2014 р. – профілі 50 наукових колективів і 40 наукових періодичних видань). Система містить також рейтинги українських вчених, журналів і установ за даними світових наукометричних систем Web of Science, Scopus, Ranking Web of Research Centers. «Бібліометрика української науки» надана у загальний доступ на порталі «Центр досліджень соціальних комунікацій» НБУВ. Вона є джерельною базою для отримання даних при експертному оцінюванні результативності професійної діяльності вчених, дослідницьких колективів і наукових установ. На основі її інформаційних ресурсів здійснювалась щоквартальна підготовка оглядово-аналітичних матеріалів про стан вітчизняного академічного середовища для управлінських структур, зокрема Президії НАН України.

Інститутом біографічних досліджень НБУВ (чл.-кор. НАН України В.І. Попик) досліджено вітчизняний досвід інтеграції та поширення історико-біографічної та біобібліографічної інформації. Вийшли друком: монографія «Бібліологічна спадщина Степана Сірополка (1872-1959)» (Т. І. Ківшар), біографічний словник «Музичне товариство імені М. Д. Леонтовича (1921–1931)» (О.В. Бугаєва), наукове видання «Українські персональні бібліографічні покажчики (1856–2013)» (О. М. Яценко, Н. І. Любовець).  

Розроблено концепцію розвитку структури Архівного фонду НАН України, взаємопов’язаної з розвитком наукових напрямів та утворенням наукових установ в НАН України (1956-1960), вийшов друком  збірник документів і матеріалів «Історія Національної академії наук України. 1956-1960» (акад. НАН України О. С. Онищенко, Л. М. Яременко та ін.), науково-методичні матеріали, формувалася база даних.

           Центром консервації та реставрації (Л. В. Муха) розроблено й впроваджено ефективні методики відбору документів для перенесення їх на сучасні носії інформації на основі цифрових технологій і здійснення стабілізаційно-реставраційних операцій. Завдяки реалізації цілісної системи наукових, науково-організаційних, технологічних заходів забезпечено надійне збереження фондів НБУВ, що мають державний статус національного наукового надбання.

У 2015 р. раднику Президії НАН України, почесному генеральному директору Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, акад. НАН України О. С. Онищенку присуджено Премію імені акад. НАН України П. Т. Тронька в номінації за науково-організаційну та просвітницьку діяльність в краєзнавстві. В. М. Горовий став лауреатом Премії ім. Д. І. Чижевського НАН України за цикл праць з проблем соціокультурної трансформації українського суспільства.