Ця осінь була плідною на проведення різнопланових заходів у царині збереження фондів наукових бібліотек. Так 16 листопада у Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського відбувся семінар-практикум «Превентивні заходи для збереження фондів наукових бібліотек», організований відділом наукових технологій збереження фондів разом Інститутом бібліотекознавства та Інформаційно-бібліотечною радою НАН України для працівників бібліотек наукових установ НАН України, розташованих у місті Києві.

Програма семінару-практикуму була розроблена таким чином, щоб ознайомити учасників із результатами обстеження бібліотек наукових установ НАН України та тими завданнями зі збереження бібліотечних документів на різних матеріальних носіях, що завжди на часі. Традиційно в рамках цих засідань фахівці-консерватори ознайомлюють присутніх з останніми міжнародними розпорядчими документами у галузі забезпечення збереження фондів, зокрема з стратегічними програмами та планами Міжнародної організації бібліотечних та інформаційних асоціацій (ІФЛА) та основними заходами з консервації та стабілізації фондів, що мають практичне впровадження не лише у НБУВ, а й в інших провідних бібліотеках світу.

Серед найбільш важливих питань, що обговорювалися на зазначеному засіданні, акценти було зроблено на результати моніторингу приміщень та фондів бібліотек науково-дослідних установ НАН України, виконаного упродовж 2015 – 2017 рр. З цими результатами, висновками та рекомендаціями, що були надані бібліотекам у детальних актах обстеження, а також виголошені на семінарі, присутніх ознайомила наук. співробітник Л.П. Затока. У виступі проінформовано про обстеження 15-ти бібліотек науково-дослідних установ НАН України. Серед них бібліотеки Інститутів зоології ім. І.І. Шмальгаузена, ботаніки імені М.Г. Холодного, Інституту молекулярної біології і генетики, всесвітньої історії, археології, географії, математики, гідробіології, історії України (відділ науково-технічної інформації), літератури ім. Т.Г. Шевченка (відділ науково-технічної інформації), мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського, фізіології ім. О.О. Богомольця (відділ наукової інформації, інтелектуальної власності та інноваційної діяльності), політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса, технічної теплофізики та Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка. Щодо озвучених висновків та рекомендацій з забезпечення збереження фондів наукових бібліотек, то головним залишається запровадження стратегії Integrated Pest Management (IPM) – стратегії зберігання колекцій, архівних, бібліотечних і музейних фондів, у якій головну роль відіграють профілактичні заходи, а саме дотримання температурно­вологісних показників та освітлення на оптимальному рівні, а також вчасне та регулярне проведення робіт з санітарно-гігієнічної обробки приміщень.

Серед питань, що розглядалися на семінарі-практикумі, були також матеріали останніх конгресів ІФЛА, адже важливим є врахування міжнародного досвіду для забезпечення вітчизняних бібліотекарів та фахівців служби консервації інформацією, необхідною для профілактики надзвичайних ситуацій, техногенних аварій, пошуку оптимальних шляхів подолання їх наслідків, оцінки обсягів пошкоджень документів та приміщень.
Завідувач відділу наукових технологій збереження фондів М.М. Омельченко детально розповів присутнім про останній конгрес ІФЛА, що відбувся у серпні 2017 р. у польському місті Вроцлаві. Саме на цьому конгресі були прийняті такі важливі для безпеки бібліотечних фондів програми ІФЛА як «Культурне надбання» та «Реєстр рисків».
З цікавістю учасники засідання сприйняли практичну інформацію про досвід висушування різних видів бібліотечних документів, які потерпіли внаслідок надмірного зволоження під час техногенної аварії, що була представлена в рамках майстер-класу, проведеного завідувачем відділу реставрації Л.А. Сорокіною. Оскільки як показує практика, виникнення аварійної ситуації у бібліотеках може бути викликано багатьма причинами, але найбільш поширеними є ненадійність конструкцій будівлі та несправності інженерних систем. У презентації детально окреслено, що під час вибору способу висушування (дифузійне, вакуумне, сублімаційне та інші) необхідно враховувати вид матеріальної основи документа, а також інші характеристики конструктивних складових фондів: формат, наявність твердої видавничої оправи, товщину книжкового блоку тощо.
Всього у заході брало участь 40 учасників – керівники та працівники бібліотек НДУ НАН України м. Києва, а також співробітники НБУВ.

Виступи фахівців Бібліотеки – заввідділу наукових технологій збереження фондів М.М. Омельченка, заввідділу реставрації Л.А. Сорокіної, наук. співробітника Л.П.Затоки – супроводжувалися змістовними презентаціями.
Відповідальний секретар Інформаційно-бібліотечної ради НАН України Г.І. Солоіденко інформувала присутніх про деякі аспекти річного звітування бібліотек наукових установ НАН України та необхідність виконання «Правил користування книжковими пам’ятками, рідкісними, цінними рукописними та книжковими фондами, що зберігаються в установах НАН України», затверджених розпорядженням Президії НАН України від 15.06.2017 р. за № 388.

На завершення семінару-практикуму його учасники були ознайомлені з корисною інформацією про безпечне експонування творів мистецтва та бібліотечних документів на різноманітних виставках.

Любов Затока
науковий співробітник НБУВ