У читальній залі відділу зарубіжної україніки відкрито книжкову виставку «Наталена Королева – 130 років від дня народження (1888–1966)», приурочену до 130-річчя від дня народження Наталени Андріанівни Королевої (03.03.1888–01.07.1966), письменниці, мистецтвознавця, археолога, незвичайної в українській літературі характером своєї творчості й своїм надзвичайно цікавим життям.
На виставці представлені видання творів Наталени Королеви: «Во дні они…», «Легенди старокиївські», «Подорожній»; повісті: «Без коріння (життєпис сучасниці)», «Предок»; «Свята Христина: (її життя і діла)»; «Quid est veritas? (Що є істина ?)», а також література про її життя і творчість.
Кармен-Альфонса-Естрелья-Наталена Королева народилася 3 березня 1888 р. в с. Сан-Педро де Карденья біля м. Бургос у Північній Іспанії. Батько – спольщений граф із Чернігівщини Адріан-Юрій Дунін-Борковський – займався археологією і жив переважно у Франції. Родовий маєток його матері був розташований у с. Великі Борки на Волині. Наталену одразу після народження взяла до себе бабуся, в якої вона пробула до п'яти років. Після смерті бабусі дівчинку забрав до себе в Іспанію материн брат. Восени 1904 р. сімнадцятирічна дівчина прибула до Києва, де вступила до Київського інституту шляхетних дівчат. Навчалася в Петербурзі. Захопилася мистецтвом і археологією, мандрувала в Іспанії, Франції, Італії, країнах Близького Сходу, брала участь у археологічних розкопках Помпеї та в Єгипті. Студіювала арабську мову, музику, вивчала солоспів, виступала в операх різних міст Європи, бо чудово співала, була доброю артисткою і красунею.
Світові події перервали оперну кар’єру Естереллі. У 1914 році вибухнула Перша світова війна. Наталена–Естереллі разом iз своїм дядьком працювала в Червоному Хресті, як лікарка була двічі поранена і відзначена нагородою за свою відвагу. По закінченню війни Наталена зголосилася на працю до Міністерства закордонних справ УНР і виїхала в складі дипломатичної Місії до Праги.
Від 1909 р. почала систематично виступати з художніми творами та науковими статтями у французькій періодиці.
У Празі зустрілася з Василем Королевим-Старим, якого знала ще в Києві як письменника, культурного і громадського діяча й видавця. Під його впливом почала писати оповідання українською мовою. З 1919 р. і до кінця життя Н. Королева жила в Мельнику біля Праги.
В зрілому віці Н. Королева свідомо окреслила тематику своєї творчості, її жанрово-стильові параметри: писала про те, що добре знала завдяки науковим історико-археологічним студіям, про те, що спостерігала протягом життя, що сприяло утвердженню її концепції людини – сильної, морально чистої, неушкодженої спокусами світу індивідуальності, яка відстоює своє «я» і керується вищими помислами вселюдського братерства й любові. Адже життєвою філософією письменниці було гасло «Будь у малому вірним, натхнення ж шукай у великому».
Виставка експонується з 1.03. по 31.03. 2018 р.
Адреса виставки: вул. Володимирська, 62, кімната 302. Запрошуємо всіх зацікавлених!
м. н. с. відділу зарубіжної україніки Березкіна В. В.
Опубліковано Прес-службою НБУВ
Всі права захищено ©
2013 - 2024 Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Працює на Drupal | За підтримки OS Templates
Ми в соціальних мережах