Ігор Костецький (1913–1983) – феномен українства у світі

Поділитися: 
Дата події: 
Вівторок, Травень 15, 2018 до Неділя, Червень 10, 2018

14 травня 2018 р. у читальній залі відділу зарубіжної україніки Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського розгорнуто книжкову виставку «Ігор Костецький (1913–1983) – феномен українства у світі».

Спадок української діаспори – це колосальний культурний і історичний матеріал, який ще не описано і не виведено на системний рівень.

Загалом всі творчі діячі, яких ми представляємо на виставках, є непересічні особистості, і завдяки їм ми безкінечно відкриваємо для себе нові світи і нову для нас історію України.

І.Костецький – це особливий діяч українського зарубіжжя, з-за масштабу його творчої особистості, який ми почали осягати лише останнім часом. Ігор Костецький (1913–1983) – жив у Німеччині, творив духовну Україну в європейських вимірах повоєнної доби. Він – один з найяскравіших українських письменників-модерністів – залишив велику літературну спадщину: оповідання, повісті, романи, п'єси, вірші, подорожня проза, кіносценарії, есеї, українські переклади вершинних творів світової літератури. Письменник збирався видати 20-томне видання своїх творів, але цей задум залишився нереалізованим. Для українського читача до 1990-го його ім’я було невідоме. Ті поодинокі книжки, які опинялися в Україні, потрапляли до спецфонду, і були заборонені до читання як видання українського буржуазного націоналізму.

Перше в Україні видання його творів «Тобі належить цілий світ» (Київ: «Критика» 2005) містить незначну, але найбільш репрезентативну частину його спадщини. Воно вийшло у видавництві «Критика» заходами канадського НТШ. Упорядник Марко-Роберт Стех, редактор Віктор Дудко.

Важливий етап творчої діяльності І.Костецького почався у 1940-ві в повоєнному еміграційному середовищі, в таборах Ді-Пі, згодом він був одним з засновників (поряд з Ю.Шевельовим і В.Петровим-Домонтовичем) і активним учасником МУРу – Мистецького Українського Руху. Його творча еволюція привела до розуміння необхідності перекладати і популяризувати українською вершинні зразки західного модернізму, який у Європі вже став класичним. Видавець шукає фінансову підтримку в різноманітних джерелах (від Німецького ПЕН-клубу до дрібних приватних жертводавців), а часто сам сплачуючи кошти друку, видає десятки першорядних видань.

Видавництво І.Костецького «На горі» виникло у 1955 р. з вперше перекладених українською мовою (переклад видавця) вибраних творів Т.С.Еліота. Видавництво було засноване І.Костецьким разом з дружиною, німецькою поетесою і перекладачем Елізабет Коттмаєр. Назва його символізувала прагнення його творця до високих мистецьких вершин. Видавництво існувало спершу в Новому Ульмі, згодом в Мюнхені й Штутгарті. Головним завданням видавництва «На горі» було видання книжок українських авторів і перекладів українською світової літератури.

Деякі з видань видавництва «На горі» – це класичні, а то й досі неперевершені раритети українського книговидавництва. На думку Марка-Роберта Стеха, досягнення Костецького в ділянках культурології і книговидавництва можна назвати надзвичайними, це недооцінений поки що феномен української видавничої справи. Діяльність І.Костецького була спрямована на пропаганду української книжки в світі. Його видання – це нестримне експериментаторство і осмислення досвіду міжвоєнного модернізму. Костецький був невтомним перекладачем, видавцем і редактором. Редагував і видавав журнал «Хорс» : красне письменство і мистецтва (в 1946-му в Реґенсбурзі вийшов 1-й випуск). «Хорс» був, на думку Г.Грабовича, найцікавіший з-поміж усіх журналів-альманахів української еміграції повоєнної пори. Першим в українській літературі І.Костецький видав окремою книжкою переклади всіх 154 сонетів Шекспіра (Мюнхен, 1958), «Ромео і Джульєту», (1957), переклав окремі твори Ф.Г.Льорки (Вибраний Гарсіа Льорка, Новий Ульм, 1958) та ін. Його внесок у створення й пропаганду україномовної книжки у світі непересічний.

35 книжок виданих у видавництві «На горі», очолюваному І.Костецьким, на сьогодні є раритетами й бібліографічною рідкістю. Видавництво мало декілька книжкових серій: «Світовий театр», «Музична серія», «Для аматорів», «Для всіх», «Поетична листівка». Характерною особливістю книжок Костецького було те, що анотації передавалися різними мовами, після основного тексту українською, – здебільшого англійською, французькою, німецькою. Вони мали додатки, де рекламувалася українська книжка й публікувалися матеріали, що популяризували українську мову. Середній наклад їх становив від 200 до 700 примірників. Книжки вирізняються високою поліграфічною якістю.

У відділі зарубіжної україніки збереглося 15 книжок цього видавництва (список додається). Кожне з цих видань є пам’яткою не тільки української перекладацької школи, а й друкарського мистецтва. Костецький створив особливий тип книжок, які відрізнялися від продукції інших діаспорних видавництв тим, що вони були україномовні й могли зацікавити й чужинців.

Костецький ідентифікував себе як українця, хоча мав складне коріння, він писав про себе: «З українською нацією я зв'язав себе зовсім не дурно. Наші долі мають дуже багато спільного – її і моя. І вона, і я, ми могли стати чим завгодно, не десь у стихійній шумеро-вавилонській мряковині, а таки на очах у сучасного людства. Щодо мене особисто, то я міг з успіхом стати росіянином і поляком, навіть жидом. Для кожної з цих сфер у мене були елементарні духові дані. [...] Та від того не менш я став таки українцем. Народити Україну як реальне земне тіло, створити ваговиту планету української духової та політичної державности – це значить довести можливість неможливого. Єдина приваба, яка в земному існуванні людини може мати вище виправдання [...]. Так от, довести цю [українську] мову до меж і поза межі, одним зосередженим ударом поставити її в рівень французької мови Маларме і англійської Джойса, викарбувати цією мовою новелу й есей, дати нею театр, засвоїти нею добір з европейської поезії та прози, закласти нею, нарешті, монумент роману, – ну а тоді нехай судять…».

Однією з знакових книжок, виданих І. Костецьким, є книжка перекладеної ним українською поезії Е.Павнда, (Вибраний Езра Павнд. Том 1: Поезія. Есей. Канто) одного з чільних поетів світового модернізму. Книжка прикрашена ідеограмами, має вишукані ілюстрації: з рукописів і старовинних книжок на теми, які розкриваються в віршах, старовинні гравюри, фотознімки й портрети митців сучасників, кадри з кінофільмів. Дане видання стоїть на рівні з європейськими і світовими стандартами і є зразком вишуканого, шляхетного книгодруку.

С.Павличко писала про виданий І.Костецьким і О.Зуєвським двотомник віршів Стефана Георге (видавництво «На горі», Штуттгард, 1968–1973). Порівнюючи з ним видання, що виходять на терені України, відзначала: «Рівень виданого Георге поки що для нас недосяжна мрія – блискучі переклади на українську, варіанти перекладів не тільки українською, а й багатьма європейськими мовами, не передмова, а ціла дисертація, матеріали до творчості в примітках…».

Одна з визначних робіт, які здійснив І.Костецький, – це мовно-літературна редакція українського перекладу «Святого письма старого та нового завіту», виданого святим чином отців Василіан в Римі в 1963 р.

У 1960-ті роки І.Костецький творить, редагує, та й, значною мірою, наповнює змістом ілюстрований журнал «Україна і світ», що видавався у Ганновері, (Нижня Саксонія, Німеччина). Через цей журнал рекламувалися, а через його редакцію продавалися видання видавництва «На горі».

І.Костецький популяризував ідею особливої місії України – допомогти росіянам стати нацією. Українці, вважав він, самі мусять зкристалізувати свою ідентичність, будувати модерну Україну. Росіяни навряд чи зможуть зрозуміти свою історію без зовнішньої допомоги. І це було сказано в 1950-ті рр., майже 70 років тому.

І.Костецький – це письменник і інтелектуал, який зумів в неможливих умовах залишатися представником європейської української ментальності. Він яскравий представник покоління українців-вигнанців, що в буремні роки повоєнного лихоліття змогли створити Україну за кордоном, – зберегли і розвинули далі спадщину української національної культури. Творчість Ігоря Костецького – це символ колосального зусилля людей, які творили Україну, коли її ще не було. Це один з небагатьох діячів українського зарубіжжя, який був інтегрований у світовий історико-культурний процес. Своїми книжками, своєю безпрецедентно різносторонньою діяльністю письменник відкривав Україну світові, і світ Україні. Його внесок у розбудову нової, модерної України винятковий.

На виставці Відділу зарубіжної україніки крім видань видавництва «На горі», експонуються матеріали до «Справи Костецького», першодрук новели «Тобі належить цілий світ), інтерв’ю Ю.Соловія «Відвідини «На горі» та ін. матеріали.

Свідченням того, що спадок І. Костецького почав входити до свідомості широкого загалу сучасної України є те, що паралельно з нашою локальною виставкою відділу зарубіжної україніки НБУВ, яка демонструє книжкові видання «На горі» та інші матеріали до біографії і творчої діяльності письменника, відкривається виставка в Музеї книги і друкарства України (вул. Лаврська 9, корп. 9) «На горі. Ігор Костецький і доба «мистецького безвізу», що пропонує поринути у мистецький світ однієї з найзагадковіших постатей української літератури ХХ ст. На виставці представлено раритетні видання «На горі» в контексті імен та ідей, що пов'язані з ними, унікальні архівні документи, світлини, мистецькі твори, а також образи, що супроводжували І.Костецького упродовж життя. Експозиція створена на матеріалах Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України, Наукової бібліотеки НаУКМА, Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва, Музею театрального, музичного та кіномистецтва України, а також Музею-архіву преси (відкриття 15.05.2018, експонуватиметься до 7.06.2018). Ці виставки, які готувалися незалежно одна від одної, приурочені до дня народження І.Костецького – 14 травня і вперше в історії України представляють його творчий спадок.

Презентація виставки «Ігор Костецький (1913–1983) – феномен українства у світі» відбудеться 16 травня 2018 року об 11.00 годині в читальній залі зарубіжної україніки ІК НБУВ (вул. Володимирська, 62, к. 302). Запрошуємо всіх зацікавлених!

О.К.Супронюк, канд. філол. наук, ст. наук.

співроб. відділу зарубіжної україніки.

Опубліковано Прес-службою

Контактна інформація

Корпус №2, вул. Володимирська 62, 3-й поверх, к. 302.
+38 (044) 288-1434
9.15 - 18.00 (понеділок - субота)