Міжнародна наукова конференція «Сто років академічної славістики в Україні: здобутки і перспективи»

Поділитися: 
Дата події: 
Четвер, Травень 24, 2018

24 травня 2018 року з нагоди Дня слов’янської писемності і культури в Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського відбулась міжнародна наукова конференція «Сто років академічної славістики в Україні: здобутки і перспективи».

У заході взяли участь історики, мовознавці, літературознавці, мистецтвознавці, етнологи наукових установ НАН України та провідних вищих навчальних закладів.

Пленарне засідання конференції відкрив голова Українського комітету славістів, радник Президії НАН України академік НАН України Олексій Онищенко. Він охарактеризував основні тенденції розвитку та здобутки вітчизняної академічної славістики.  Зокрема, акад. Онищенко, відзначив місце славістики серед інших дисциплін  під час написання статуту Української Академії Наук у 1918 р. як одне з провідних. Надалі така роль мала інше трактування, але, на думку академіка, на сучасному етапі розвитку української науки, славістика не втратила своєї актуальності, адже вона сприяє пізнанню та консолідації великого і різноманітного слов’янського світу.

Директор Інституту української мови НАН України, член Українського комітету славістів, доктор філологічних наук Павло Гриценко присвятив свою доповідь питанню розвитку академічних досліджень української мови у загальнослов’янській парадигмі. Доповідач висвітлив появу у ХІХ-ХХ ст. важливих праць авторства І.Срєзнєвського, Л.Булаховського, Ю.Шевельова та інших, що доводили винятковість та універсальність української мови на рівні з іншими слов’янськими. Павло Гриценко наголосив, що українська лінгвістика має великі наукові досягнення, що дозволяють сучасним науковцям відкривати все нові і нові сторінки мовознавчих досліджень.

Провідний науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського Національної академії наук України, член Українського комітету славістів, голова Національної асоціації україністів, доктор філологічних наук, член-кореспондент НАН України Леся Мушкетик охарактеризувала основні тенденції розвитку сучасних міжакадемічних проектів Угорщини та України, зокрема, між Національною академією наук України та Угорською академією наук, а саме Інститутом  мистецтвознавства, фольклористики та етнології  ім.М.Т.Рильського НАНУ та Інститутом етнографічних досліджень Центру гуманітарних наук УАН. Співробітництво триває з 1990 року  у формі договорів поміж двома установами, що поновлювалися кожні п’ять років. Доповідач наголосила на успішних видавничих проектах співпраці з угорськими дослідниками у галузі славістики та продемонструвала презентацію, що стосувалася різноманітних моментів цієї співпраці.

Директор Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського, доктор історичних наук, професор Галина Ковальчук висвітлила питання розвитку книгознавчих шкіл в Україні в контексті вітчизняного слов’янознавства. Доповідач наголосила на значенні найбільшої книгозбірні України в становленні книгознавства, зокрема, досвіді роботи «кодикологічної школи», засновником якої по праву вважається теперішній в.о. генерального директора НБУВ Л.Дубровіна. Також Галина Ковальчук проаналізувала новітні наукові публікації, що стосуються книгознавчих шкіл.

Професор Гомельського державного університету імені Франциска Скорини  і багаторічний член оргкомітету славістичної конференції НБУВ Валентина Новак познайомила присутніх з основними моментами весільної обрядовості та поезії Гомельшчини. Її доповідь базувалася на матеріалах фольклору Єльського та Кармянського районів. Довідач наголосила, що в білоруській та українській обрядовості є велика кількість співзвучних та ідентичних моментів.

Завідувач відділу Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім.М.Т.Рильського. кандидат філологічних наук Лариса Вахніна підняла питання діяльності українських і зарубіжних славістів, які співпрацювали з Всеукраїнською академією наук у 20-30-і роки ХХ століття, в складний період її становлення і розвитку. Біля витоків створення етнографічної комісії ВУАН, на основі якої 1936 р. було створено Інститут українського фольклору, стояли видатні вчені-славісти, такі, як К.Квітка, брати Соколови, В.Жирмунський, Є.Рихлік, П.Попов, М.Гайдай. Фольклорні матеріали слов’янських національних меншин збиралися також Кабінетом музичної етнографії етнографічної комісії ВУАН, які в ІМФЕ ім.М.Ф.Рильського НАН на разі готує до друку. На завершення свого виступу Лариса Вахніна презентувала нові видання в ІМФЕ ім.М.Ф.Рильського НАН.

На цьому пленарне засідання було завершене. Учасники конференції продовжили роботу на секціях: «Славістичне мовознавство», «Літературознавство в славістиці», «Мистецтвознавство, фольклористика, етнологія та збереження слов’янських культурних традицій», «Історична та біографічна славістика».

В рамках цьогорічної конференції було проведено два круглі столи: «Пам’ятки слов’янської писемності і друкарства в контексті новітніх вітчизняних соціогуманітарних досліджень» та «Зарубіжні українознавчі студії як складова частина світової славістики»  Інститутом книгознавства НБУВ.

На круглому столі «Зарубіжні українознавчі студії як складова частина світової славістики», відповідальним за організацію якого була завідувач відділу зарубіжної україніки Інституту книгознавства Національної бібліотеки України ім.В.І.Вернадського Тетяна Антонюк, відбулася презентація бібліографічного покажчика "Канадіана", Т.Антонюк та Н.Солонська розповіли про роботу над покажчиком, який  розкриває історію поселення українців в Канаді.

Директор Інституту досліджень діаспори Національного університету Отрозька академія  доктора наук, А.Атаманенко представила предметне поле студій зарубіжної україніки, персональні й інституціональні напрямки їх. А.Атаманенко наголосила, що без підтримки і державної промоції України в світі, інформаційне поле українознавства і просування України в світі розвиватися не буде. Знаковим був виступ Г.Лях, дослідниці з Харкова.

О.Супронюк розкрила значення творчості й діяльності Е.Андієвської в українському й світовому вимірах.  Таким чином, дискусія на круглому столі з студій з зарубіжної україніки як частини світової славістики дав уявлення як розвиваються ці студії, представила  структуру їх з точки зору інституційної,  як відбувається фінансування закордонних українознавчих інституції, роль і реальний внесок України в промоцію і пропаганду України й української культури в світі. Окреслено напрямки зусиль учасників круглого столу у вивченні, в пропаганді і утвердженні українознавчих студій.

В рамках круглого столу «Пам’ятки слов’янської писемності та друкарства в контексті новітніх вітчизняних соціогуманітарних досліджень», що відбувся в читальному залі відділу стародруків та рідкісних видань, було прослухано  доповіді, що стосувалися діяльності різних друкарень та історії окремих видань, побутування рідкісних примірників, порівняння рукописних книг, особливостей їх оправ, мовознавчого та літературного аналізу текстів, історїі гравюри та вивчення філіграней паперу. У роботі круглого столу взяли участь науковці НБУВ, Музею книги та друкарства України, Інституту філології Київського національного університету ім.Т.Г.Шевченка, музею староукраїнської книги Львівської національної галереї мистецтв ім.Б.Г.Возницького, Історичного гуртка Київської «Просвіти».

Зі вступним словом до учасників круглого столу звернулася завідувач відділу стародруків та рідкісних видань ІК НБУВ, кандидат історичних наук Наталія Бондар. Також вона презентувала увазі учасників доповідь, присвячену історії друку київського, кутеїнського та могильовського видань Апостола С.Соболя, в якій поставила питання про їх дійсне місце друку на основі аналізу паперу примірників.

Директор Музею книги та друкарства України Валентина Бочковська розказала про структуру та зміст рідкісного видання «Метрики» Й.Шумлянського (Львів, 1687), яке є посібником для священників та яскраво ілюструє побутове життя українців XVII ст. Професор кафедри української мови та прикладної лінгвістики Інституту філології КНУ ім.Т.Г.Шевченка, доктор філологічних наук О.Ніка розкрила мовні особливості рукописних списків «Отпису» Клірика Острозького та «Історії про Лістрикійський собор», які зберігаються у складі конволюта з Біблією Ф.Скорини з колекції П.Попова Інституту рукопису НБУВ.

Співробітник музею староукраїнської книги Львівської національної галереї мистецтв ім.Б.Г.Возницького С.Волощенко презентував результати дослідження колофонів із чотирьох різних списків Єрусалимського Уставу, які зберігаються в Інституті рукопису НБУВ. Координатор Історичного гуртка Київської «Просвіти» Б.Березенко виклав власні міркування щодо дискусійних питань, які виникають при вивченні історії Віленського братства, його видавничої діяльності та взаємодії з друкарнею Мамоничів.

Старший науковий співробітник ІР НБУВ, кандидат історичних наук О.Гальченко привернула увагу учасників круглого столу до зовнішніх особливостей книги, а саме середників, витиснених на українських шкіряних оправах XVII–XVIII ст., різноманітні сюжети яких свідчать про релігійну толерантність в українському церковному мистецтві. Старший науковий співробітник відділу стародруків та рідкісних видань ІК НБУВ, кандидат філологічних наук Н.Заболотна провела книгознавчий огляд румунських кириличних стародруків з фондів НБУВ. Старший науковий співробітник відділу стародруків та рідкісних видань ІК НБУВ, кандидат історичних наук Ю.Рудакова зупинилася на особливостях примірника видання твору Ігнація від Діви Марії Янгольської «Chwała krzyza...» (Львів, 1758), який для своїх власників виконував роль молитовника та одночасно записника відомостей побутового характеру.

Науковий співробітник відділу стародруків та рідкісних видань ІК НБУВ, кандидат філологічних наук О.Курганова висвітлила маловідомий напрям наукових зацікавлень С.Маслова в дослідженнях українських барокових текстів. У доповіді молодшого наукового співробітника відділу стародруків та рідкісних видань ІК НБУВ, кандидата філологічних наук О.Максимчук було закцентовано увагу на текстуальному та візуальному аспектах флористичних мотивів у виданнях Акафісту св. Варвари Й.Кроковського.

Остання доповідь пройшла у вигляді екскурсії виставкою українських видань гражданського друку ХVІІІ – перших десятиліть ХІХ ст., яку підготувала та презентувала молодший науковий співробітник А.Шпаргало.

Матеріал підготували Н.Бондар, І.Стамбол, О.Супронюк

Опубліковано Прес-службою

Фотоматеріали: 

Контактна інформація

Корпус №2, вул. Володимирська 62, к.125.
+38 (044) 288-1384
ibd@nbuv.gov.ua
9:15 до 18:00 (понеділок - п’ятниця)

Контактна інформація