"Людина науки" Біографічні читання

Поділитися: 
Дата події: 
Четвер, Червень 7, 2018

7 червня 2018 р. відбулися, організовані Інститутом біографічних досліджень НБУВ спільно з Українським біографічним товариством, Чотирнадцяті Біографічні читання «Людина науки: до 100-річчя Національної академії наук України та Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського». У Біографічних читаннях взяли участь провідні вчені НБУВ та академічних інститутів НАН України, науковці з вищих навчальних закладів, співробітники державних установ, а також молоді дослідники.

Читання відкрив директор Інституту біографічних досліджень, член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор Володимир Попик. У своєму вступному слові він, зокрема, зупинився на одному з аспектів проблеми біографії людини науки, академічної науки в цілому, а саме – на біографіці науки в дискурсі її місця, ролі та значення в сучасній Україні, пропаганді досягнень і захисту пріоритетів вітчизняної науки. Також В.Попик розкрив перспективні завдання висвітлення біографій учених, що стоять перед сучасними дослідниками.

Лариса Буряк, доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу теорії та методики біобібліографії Інституту біографічних досліджень НБУВ, зазначила, що біографічний дискурс, який сформувався в українському академічному просторі у 1920-ті, на початковому етапі створення Української академії наук наразі є малодослідженим феноменом, який потребує поглибленого вивчення. Виокремлюються щонайменше три проблеми, варті уваги. Перша проблема торкається відображення суспільно-політичних контекстів в біографічному академічному дискурсі доби ВУАН. Друга проблема стосується стратегій академічного дискурсу, що розроблялись і втілювались у практиках життєписання. Третя — окреслює лабораторію біографічного дискурсу.

Валентина Петрикова, кандидат історичних наук, доктор філософії, докторант Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського, зупинилася на концептуальних поглядах західної та вітчизняної науки відносно поняття «академічна культура». Для національного наукового простору витоки академічної культури притаманні ХIХ століттю через константи «книжність», «книжкова культура». Були окреслені складові цих констант з позицій біографістики.

Валерій Томазов, кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу теорії та методики біобібліографії Інституту біографічних досліджень НБУВ, завідувач сектору генеалогічних та геральдичних досліджень Інституту історії України НАН України, наголосив на необхідності дослідження генеалогії та історії родин, які подарували Україні плеяду видатних науковців. Серед таких – рід Патонів, який мав шотландське походження. Представники роду служили як на військовій, так і на цивільній службі – прокурорами, суддями, керуючими банків, дипломатами. Першим науковцем в родині був Євгена Оскаровича Патона, видатний мостобудівник та вчений у галузі електрозварювання. Поява геніального вченого була підготовлена кількома поколіннями його пращурів.

Надія Любовець, кандидат історичних наук, завідуюча відділом теорії та методики біобібліографії Інституту біографічних досліджень НБУВ, розглянула період першої третини ХХ ст., який у сучасній історіографії називають «золотою добою» української історичної науки, котра досягла світового рівня, перетворилася на складову національної свідомості та націотворчого процесу. Розвиток української мемуаристики був тісно пов’язаний з розвитком академічної науки в Україні в цілому.

Уляна Селівачова, науковий співробітник Інституту геологічних наук НАН України,ознайомила присутніх з довідково-бібліографічними та монографічними виданнями, присвяченими вітчизняним геологам, та розповіла про підготовку нового біобібліографічного довідника «Літологи України». Докладніше ознайомитися з виступом У.Селівачової можна з презентації, що представлена нижче.

Галина Ковальчук, доктор історичних наук, професор, директор Інституту книгознавства НБУВ, висвітлила деякі сторінки життя та діяльності заступника директора Всенародної бібліотеки України (нині НБУВ) у 1923–1933 рр. В.Ф.Іваницького та поряд з висловленням міркувань про трагічність його долі поставила питання етики біографічних розвідок: наскільки мають право дослідники подавати свої коментарі, оцінки, судження?

Ігор Левичев, кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу теорії та методики біобібліографії Інституту біографічних досліджень НБУВ, проаналізував раніше не опубліковані спогади А.І.Спасокукоцького про наукову діяльність В.І.Вернадського, що зберігаються в архіві А.І.Спасокукоцкого в Інституті рукопису НБУВ. Детальне вивчення особового фонду дало змогу доповідачеві першим скласти коротку біохроніку А.І.Спасокукоцького, а також дати ґрунтовну характеристику спогадів про В.І.Вернадського. Деякі матеріали були оприлюднені вперше.

Оксана Ємчук, кандидат історичних наук, державний експерт Апарату РНБОУ, присвятила свою доповідь постаті видатного українського історика та дипломата, доктора історичних наук, професора Василя Якимовича Тарасенка (1907–2001). О.Ємчук узагальнила відомі та маловідомі джерела до біографії В.Я.Тарасенка, що дозволить визначити подальші джерелознавчі пошуки та створити вичерпну наукову біографію вченого, який зробив вагомий внесок у галузях новітньої історії та міжнародних відносин.

Тарас Єрмашов, методист Малої академії наук України висвітлила життя і творчость Сергія Єфремова від 1930-х рр. та зауважив, що нині відбувається актуалізація постмодерної критики, переважно в царині літературознавчої та історичної візій.

 

Матеріал підготовлено Т.Котляровою

Фото: Кіріл Леванюк

Опубліковано Прес-службою

Фотоматеріали: 
Додаткові матеріали: 

Контактна інформація

Корпус №2, вул. Володимирська 62, к.125.
+38 (044) 288-1384
ibd@nbuv.gov.ua
9:15 до 18:00 (понеділок - п’ятниця)