Розширене засідання Вченої ради НБУВ відбулося 10 грудня. Перше питання  – «Про діяльність Інформаційно-бібліотечної Ради НАН України (до 90-річчя з дня створення).  Доповідачка -  вчений секретар Інформаційно-бібліотечної Ради НАН України Галина Іванівна Солоіденко наголосила, що цей орган є постійно діючим дорадчим консультативним при НАН України. Базовою організацією та науково-методичним центром для бібліотек наукових установ НАН України фактично з перших років існування Ради стала  Всенародна бібліотека України (нині Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського). Вона нагадала історію створення і функціонування Інформаційно-бібліотечної Ради (ІБР). Зокрема  те, що після проголошення незалежності України координаційні зусилля  ІБР спрямовувалися на впровадження високоефективних інформаційних технологій, реалізацію інноваційних проектів, створення корпоративної системи реферування наукової літератури, формування  електронного інформаційного ресурсу «Наукова періодика України», забезпечення доступу до міжнародних інформаційних ресурсів тощо. За ініціативою ІБР питання стосовно вдосконалення діяльності бібліотечно-інформаційної мережі НАН України систематично заслуховуються на засіданнях Президії НАН України. На всіх етапах бібліотечного будівництва в НАН України завдяки творчому ставленню учених-членів бібліотечних комісій і рад до розв’язання бібліотечних проблем досягався позитивний результат. Бібліотечні комісії і ради завжди очолювали видатні науковці, директори інститутів, віце-президенти або члени Президії Академії. Це академіки Борис Ісідорович Чернишов (1940–1945), Михайло Васильович Птуха (1945–1949), Олександр Іванович Білецький (1949–1951), Євген Олексійович Шилов (1952–1953), Леонід Арсенійович Булаховський (1953–1956), Максим Федотович Гулий (1957–1961), Микола Пантелеймонович Семененко (1962–1963), Іван Костянтинович Білодід (1964–1981), Віталій Макарович Русанівський (1981–1983 та у 1988–1992), Ігор Костянтинович Походня (1983–1988), Володимир Володимирович Немошкаленко (1992–2002), Олексій Семенович Онищенко (2002 і понині).

         Другим питання порядку денного став розгляд заключних звітів про відомчі науково-дослідні роботи та звітів про виконання у 2018 році перехідних відомчих науково-дослідних робіт.

         Заступник генерального директора НБУВ з наукової роботи Валерій Микитович Горовий доповів, що протягом нинішнього року СІАЗ і Фонд Президентів України виконували спільну наукову тему «Інформаційні орієнтири бібліотечної діяльності в умовах розвитку стратегічних комунікацій». Розробки даної теми відображалися в дослідженнях наукових працівників СІАЗ за напрямом «Страткоми в структурі соціальних комунікацій». У цьому напрямі досліджень відображався процес розвитку основних соціальних інформаційних комунікацій, які становлять основу національного інформаційного простору. Нормативно-правовий супровід процесу демократизації українського суспільства в контексті розвитку електронних інформаційних комунікацій розглядали працівники Національної юридичної бібліотеки. Співробітники Фонду Президентів України предметом наукового розгляду взяли розвиток електронного врядування в процесі вдосконалення стратегічних комунікацій. В рамках проведеного наукового дослідження протягом року було видано 1 авторське монографічне дослідження, 1 колективну монографію, 2 випуски «Наукових праць НБУВ». У сукупності в фахових виданнях було опубліковано 97 наукових публікацій. В рамках апробації результатів наукових досліджень видано 320 випусків інформаційно-аналітичних журналів і бюлетенів (14 найменувань). Робота з удосконалення наукової кваліфікації учасників планової теми відображена також в 1 докторській та 2 кандидатських дисертаційних дослідженнях.

Про виконання відомчої науково-дослідної роботи «Документно-інформаційні ресурси архівної спадщини української академічної науки: історія і сучасність» розповіла директор Інституту архівознавства Лідія Миколаївна Яременко.  Зокрема, продовжилася розробка як документних ресурсів Архівного фонду НАН України, так і документів інших установ. До опрацювання були залучені документи Архіву Президії НАН України (7 описів), ЦДАВО України (27 фондів, 36 описів), ЦДАГО України (1 фонд, 9 описів). Загалом в архівах України  опрацьовано 1046 справ, виявлено 1082 документи. Продовжилася робота з аналізу та відбору документів в наукових архівах 31 науково-дослідної установи НАН України. За результатами аналізу відібрано 1767 документів. Сформовано блок з 50 фотодокументів, що відтворюють зображення українських вчених, - переважна їх більшість представлена оригіналами і досі не була опублікована.

         Окремий напрям роботи було зосереджено на дослідженні документної спадщини видатних українських учених. Зокрема, продовжилася розробка проекту «В. І. Вернадський і Україна» в частині наукового опрацювання епістолярію першого президента Української академії наук академіка В. І. Вернадського. За результатами опубліковано видання «В. І. Вернадський і Україна: з листування. Книга 2: К–Я. Офіційне. Родинне», електронна версія якого представлена на веб-порталі НБУВ. У першому випуску видання Комісії НАН України з наукової спадщини академіка В. І. Вернадського та НБУВ «Читання академіка В. І. Вернадського» вміщено 3 наукові розвідки співробітників ІА НБУВ, а також низку статей у профільних періодичних наукових виданнях та інформаційних повідомлень на веб-порталах НБУВ і НАН України.

За результатами наукового описування і джерелознавчого аналізу особового фонду академіка А. Д. Коваленка, що зберігається в ІА НБУВ, опублікована монографія «Академік А. Д. Коваленко. Життя та наукова діяльність: джерелознавче дослідження», монографія «Член-кореспондент АН УРСР М. О. Тюленєв (1889–1969) – вчений, педагог та фундатор сільськогосподарської меліоративної дослідної справи в Україні (до 130-річчя від дня народження)» та прийнято участь у виданні бібліографічного покажчика «Член-кореспондент АН УРСР Тюленєв Микола Олександрович (1889–1969) : біобібліогр. покажч. наук. пр. за 1911–1964 роки. До 130-річчя від дня народження». Співробітники Інституту взяли участь у розробці документної архівної складової дослідження життя і наукової діяльності в Україні академіка М. М. Боголюбова. Виявлено, атрибутовано і проанатовано 54 документи для включення до видання. Розпочато наукове дослідження за напрямом «Репресована наука», що передбачає роботу з особовими справами репресованих співробітників Академії. Встановлюються їх коло, слідчі справи, готується перелік, у вигляді біографічного довідника, що надасть поштовх для підготовки монографічних, науково-інформаційних і довідкових видань. Актуалізація наукового спадку видатних українських вчених  забезпечувалася введенням до обігу нових джерел, сконцентрованих у особових архівах, які науково описуються співробітниками ІА НБУВ. Опрацьовано документи 13 фондів, за результатами описування документів цих фондів було сформовано 1070 справ, до яких включено 5879 документів та створено до них науково-довідковий апарат у вигляді 14 описів-довідників.

Продовжувалося введення документів наукової спадщини українських вчених до інформаційного електронного середовища шляхом представлення на сайті НБУВ електронних виставок документів. Підготовлено 6 таких виставок. Продовжувалося вивчення створення і функціонування службової документації та документаційного забезпечення діяльності організацій, що входять до складу НАН України, експертизи цінності документів, їх фондування та створення науково-довідкового апарату. Співробітниками ІА було надано 1275 консультацій з цих питань. Вони також залучаються для роботи в державних, наукових, громадських та інших структурах як провідні спеціалісти, в якості експертів і рецензентів. Директор Інституту архівознавства Л. М. Яременко брала участь у засіданнях Центральної експертно-перевірної комісії Державної архівної служби України, є головою Експертно-перевірної комісії НАН України, група співробітників Інституту є членами цієї комісії та низки Експертних комісій установ НАН України. Результати наукових досліджень співробітників апробовано на 17 міжнародних, всеукраїнських наукових заходах, на яких виголошено 45 доповідей. Підготовлено 78 наукових публікацій, з них опубліковано у вітчизняних фахових наукових виданнях 31наукову статтю, в зарубіжних – 3. За видатні досягнення в галузі дослідження і популяризації національної наукової спадщин, головному науковому співробітнику відділу акад. О. С. Онищенку присуджено Золоту медаль імені В. І. Вернадського НАН України (27 лютого 2019 р.).

На засіданні Вченої ради була заслухана інформація  про виконання Інститутом рукопису НБУВ проміжного етапу відомчої науково-дослідної роботи «Пам’ятки рукописної спадщини в науковому та культурному просторі України» (науковий керівник – генеральний директор НБУВ, член-кореспондент НАН України Любов  Андріївна  Дубровіна), мета якої - опрацювати теоретичні та науково-практичні засади наукової експертизи, джерелознавчої атрибуції, історико-кодикологічного, археографічного, архівознавчого дослідження та залучення до наукового та культурного простору рукописних пам’яток, історичних документів та документів особового походження як джерел національної історико-культурної спадщини.

Також директор Інституту рукопису Ольга Петрівна Степченко доповіла, що протягом звітного періоду Інститутом здійснено дослідження в галузі науково-дослідної, науко-методичної, науко-практичної та науково-інформаційної роботи з рукописними фондами: проведені кодикологічні дослідження рукописних фондів. Вийшли друком 4 наукових видання: 2 науково-довідкові (наукові каталоги); 1 публікація документальної спадщини; 1 збірник наукових праць. Науковці ІР НБУВ взяли участь у підготовці 13 наукових видань (серед яких Реймське Євангеліє). Вийшло друком 40 наукових публікацій (1 стаття у рецензованому закордонному  виданні). Підготовлено до друку 5  видань. Співробітниками Інституту виголошено 39 доповідей на 15 наукових конференціях, 1 круглому столі, 1 семінарі, 1 міжнародному колоквіумі, прочитано 15 тематичних та навчальних лекцій. Науковці ІР НБУВ здійснювали науково-інформаційну діяльність, популяризацію рукописної спадщини: підготовлено 6 тематичних документально-книжкових виставок та 8 електронних виставок на веб-сайті бібліотеки; проведено 23 екскурсії з переглядом документів з фонду Інституту рукопису НБУВ; 4 презентації наукових видань ІР НБУВ.

      Співробітники Інституту взяли участь у 14 теле-, радіо- проектах та теле-, радіо-передачах, кінозйомках, газетних публікаціях, пов’язаних з історією Інституту та серії інтерв’ю про Пересопницьке Євангеліє; були задіяні в організації 6 виставкових проектах, співпрацювали з іноземними установами. Науковці  ІР НБУВ приймали участь в організації урочистого заходу, присвяченого поверненню з Німеччини грамоти Петра І митрополиту Іоасафу Кроковському 1708 року, вивезеної під час Другої світової війни з колекції бібліотеки, надавали консультування дослідникам та читачам ІР НБУВ з джерелознавчих, археографічних, кодикологічних та книгознавчих питань, підвищували кваліфікацію на 29 семінарах, круглих столах та взяли участь у 2 стипендіальних програмах.

Про виконання відомчої науково-дослідної роботи «Розвиток інтелектуальних бібліотечних технологій організації         наукових електронних ресурсів» у 2019 році звітувала директор Інституту інформаційних технологій  Катерина Вілентіївна Лобузіна. Зокрема, підготовлено колективну монографію «Семантичні технології у науковій бібліотеці», присвячену впровадженню семантичних веб-технологій у бібліотечно-інформаційну діяльність. Розглянуто зміни, що відбулися в цифровому середовищі та науковій комунікації. Підготовлено анотований реферативний огляд «Бібліотека та електронна наукова комунікація», присвячений змінам у діяльності бібліотек внаслідок розвитку семантичних веб-технологій та тенденції до формування консолідованих інтелектуальних електронних ресурсів, новітнім підходам до бібліотечно-інформаційного обслуговування.

Співробітниками Інституту підготовлено, захищено дисертації та отримано дипломи 3 кандидатів наук (докторів філософії) із соціальних комунікацій (С. С. Гарагуля, Л. В. Коновал, І. П. Перенесієнко). Проведена адаптація сайтів 5 фахових періодичних видань НБУВ для реєстрації DOI. Розроблені та впроваджені відповідні програмно-технологічні технологічні рішення. Понад 500 публікацій НБУВ отримали DOI, зокрема, такі видання як «Бібліотечний вісник», «Наукові праці НБУВ», «Рукописна та книжкова спадщина України», «Українська біографістика». До реєстрації DOI готується збірник наукових праць «Бібліотеки національних академій наук». Налагоджено постачання пристатейної бібліографії публікацій до системи CrossRef, що дає змогу НБУВ взяти участь у проекті Open Citation Index (Відкритий індекс цитування). Проведено роботи з актуалізації та редагування персональних сторінок співробітників НБУВ та матеріалів репозитарія НБУВ «EverLib». Наразі він містить 3 тисячі статей та 450 книжкових видань. Програмні рішення репозитарія адаптовані до постачання метаданих книжкових видань для реєстрації DOI у системою CrossRef. Підписано угоди щодо постачання наукових публікацій НБУВ до наукових баз даних «The Central European Journal Of Social Sciences And Humanities (CEJSH)» (Польща), Slavic Humanities Index (Чехія), ERIH PLUS (Норвегія) та EBSCO (США). Продовжено роботи з реєстрації фахових видань НБУВ у базах даних Index Copernicus (Польща), DOAJ (Швеція), Academic Resource Index (Research Bib) (Японія).

         Здійснено нову розробку з Фондом Президентів України бази даних «Інститут президентства в зарубіжних ЗМІ» з відповідним пошуковим та довідковим апаратом, вихідними формами для інформаційно-аналітичних бюлетенів. Тривали роботи з відділом національної бібліографії з підготовки бібліографічної продукції комплексу баз даних «Шевченкіана», бази даних «Революція і державність», бази даних автографів та дарчих написів, розробки програмних рішень для нового проекту національної бібліографії, присвяченого творчості Лесі Українки. Надано консультації співробітникам Інституту книгознавства щодо підготовки бібліографічних покажчиків стародрукованих карт та електронної колекції поштівок. Надано консультації та організовано роботу з базою даних «Багатотиражні газети 1917-2016 рр.» у відділі пресознавства. Проведено науково-організаційні заходи з розбудови комп’ютерної мережі НБУВ, а сааме - стартувала робота нового веб-сервера баз даних, роботи з організації нового FTP-сервера для оперативного обміну даними та налаштування нового сервера корпоративної електронної пошти. Проведено дослідження та вжито заходи з підсилення інформаційної безпеки роботи Порталу НБУВ для протидії комп’ютерним зловмисникам та хакерским атакам. Розпочато роботи з реконструкції матеріалів та системи навігації порталу НБУВ. Підготовлено програмно-технологічні рішення для організації з нового року постійних анотованих та ілюстрованих виставок нових надходжень до фондів НБУВ (бібліотечної електронної вітрини). Продовжено роботи з формування на порталі НБУВ інтернет-навігатора джерел наукової інформації та архіву віртуальних бібліографічних довідок «Запитай бібліотекаря».

Разом кількість публікацій співробітників Інституту інформаційних технологій  - 59, кількість наукових заходів  - 14, загальна кількість доповідей  - 51. Співробітники Інституту  взяли участь у науково- практичному українсько-литовському семінарі «Цифрові трансформації та інститути соціальної пам’яті» та у виставці-презентації наукових досягнень установ НАН України на «XIII Всеукраїнському фестивалі науки» з презентацією проектів Інституту інформаційних технологій: е-бібліотека «Україніка» та інформаційний портал «Наука України: доступ до знань», провели секцію «Наукові бібліотеки в електронній дослідницькій інфраструктурі України» на щорічній міжнародній конференції НБУВ.

           На засіданні Вченої ради було розглянуте питання про порушення клопотання про присвоєння Тетяні Юріївні Гранчак вченого звання професора за спеціальністю 029  «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа». Також було затверджено результати конкурсу на заміщення вакантних посад наукових працівників та графіку проведення атестації наукових працівників НБУВ, рекомендовано рукописи видань до друку.

Про своє наукове відрядження до Одеси розповів завідувач відділу наукового формування національних реферативних ресурсів Інституту інформаційних технологій Сергій Сергійович Гарагуля. Зокрема, про те, що в 2015 році Україна стала асоційованим членом Рамкової програми ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт 2020», що надало українським учасникам рівноправний статус з європейськими партнерами і відкрило можливості впливу на формування змісту програми. «Горизонт 2020» - найбільша Рамкова програма з фінансування науки та інновацій, серед завдань якої – за допомогою науки вирішувати найбільш гострі питання сучасного європейського суспільства. Організаційну, методичну та юридичну підтримку грантових заявок в Україні здійснюють 39 Національних координаційних пунктів програми. В числі вимог до грантових заявок – підтримка на національному рівні, довгострокова перспектива, співпраця щонайменше з 2 інституціями ЄС тощо.