До цієї річниці у відділі зарубіжної україніки НБУВ відкрито книжкову виставку

Відділ зарубіжної україніки Інституту книгознавства НБУВ представляє книжкову виставку, приурочену до  90-річчя заснування Українського Наукового Інституту у Варшаві. Матеріали виставки відображають статті, присвячені історії цієї наукової установи, наукові публікації українських і зарубіжних авторів, опубліковані у «Працях Українського Наукового Інституту».

90 років тому, 7 лютого 1930 року, заходами Уряду УНР в екзилі за підтримки польського Міністерства віровизнань та освіти, було засновано як автономну українську наукову установу Український Науковий Інститут у Варшаві (УНІ-В). Його діяльність була спрямована на розвиток тих галузей української науки, які не мали для цього можливості в радянській Україні. Задля збереження своєї національної ідентичності українські науковці, політики, релігійні діячі, студентська молодь проводили дослідження, започаткували й розвивали основні напрями сучасного українознавства, репрезентували світовій спільноті українську історію, літературу, науку, культуру, мистецтво.

Засновником і директором УНІ-В у 1930–1938 роках  був Олександр Гнатович Лотоцький, а протягом 1938–1939 років – Андрій Іванович Яковлів, український вчений історик, правник, громадсько-політичний діяч.

Відповідно до Статуту, керівним органом УНІ-В була Наукова колегія (Олександр Лотоцький – директор, керівник кафедр історії, права і духовних течій, Роман Смаль-Стоцький – секретар, керівник кафедри філології; члени колегії Богдан Лепкий, керівник кафедри історії літератури, Валентин Садовський, керівник кафедри економічних наук).

Діяли три відділи: українського господарського і громадського життя; української політичної історії та історії культури; історії церкви. Після реорганізації в 1932 році в складі відділів були створені кафедри: теорії права і духовних течій (О. Лотоцький), філології (Р. Смаль-Стоцький), історії літератури (Б. Лепкий), економічних наук (В. Садовський). Діловодство вів Є. Гловінський, який паралельно завідував і бібліотекою (1930–1939 роки).

Бібліотека УНІ-В, сформована на основі обміну виданнями з українськими, польськими та зарубіжними науковими інституціями, стала осередком «Україніки» у Варшаві й на теренах усієї Польщі. У 1939 році її фонд складав близько 10.000 одиниць наукових друків.

З 1932 року інститут почав працювати над повним виданням творів Тараса Шевченка за редакцією П. Зайцева. Із запланованих 16 томів вийшло 13. Було видано «Покажчик видань Шевченкових творів та спис бібліографічних праць про Шевченка», який зібрав і впорядкував Володимир Дорошенко (Варшава ; 1939), а також переклад поеми Максима Рильського «Тадеуш» Адама Міцкевича.

За неповних 10 років існування інститут підготував та надрукував понад 77 томів різних публікацій (у тому числі 54 томів «Праць»). За масштабом це була більша наукова продукція, ніж будь-якої іншої наукової установи на Західній Україні й на еміграції.

З початком Другої світової війни та окупації Варшави німцями 1939 року інститут припинив своє існування, а його бібліотека й архіви були знищені.

В експозиції також представлено праці засновника й директора УНІ-В Олександра Гнатовича Лотоцького, видатного вченого та дипломата. 9 березня 2020 року світова наукова спільнота відзначатиме 150-річчя від дня його народження (21. 03.1870–22. 10.1939).

Діяльність ученого була присвячена боротьбі за українську книгу як символ українського національного відродження. Він був співзасновником видавництва «Вік», ініціатором повного видання «Кобзаря» Т. Г. Шевченка 1907 року та рішення Російської Академії наук «Об отмене стеснения малорусского печатного слова» 1910 року.

У 1919–1920 роках О. Г. Лотоцький був призначений головою дипломатичної місії УНР в Османській імперії. Як міністр ісповідань, за Директорії він домігся проголошення автокефалії Української православної церкви 1919 року. Перебуваючи в еміграції, у 1927–1930 роках він був міністром внутрішніх справ уряду УНР в екзилі, у 1929–1939 роках викладав історію слов’янських і румунської православних церков на Студіумі православного богослов’я Варшавського університету,  а також став засновником і директором Українського Наукового Інституту у Варшаві в 1930–1938 роках.

Діяльність Олександра Гнатовича Лотоцького на посаді директора УНІ-В спільно зі співробітниками українських та польських наукових установ Львова, Кракова, Берліна,  Праги  й Парижа уможливила реалізацію істотних кроків до розвитку польсько-української співпраці й порозуміння в царині науки, літератури і культури.

Виставка, присвячена 90-річчю Українського Наукового Інституту у Варшаві, експонується в читальній залі відділу зарубіжної україніки Інституту книгознавства НБУВ (Корпус по вул. Володимирській, кімната 302)  з 7 лютого по 10 березня 2020 року (крім вихідних).