27 лютого 2020 року відбулось розширене засідання Вченої ради Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.

На ньому були розглянуті питання про рекомендацію висунення кандидатури директора Інституту історії України, академіка НАН України, доктора історичних наук, професора Валерія Андрійовича Смолія  на посаду Академіка-секретаря відділення історії, філософії та права НАН України, а також кандидатури директора Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки Національної академії аграрних наук, члена-кореспондента НААН, доктора сільськогосподарських наук, професора  Віктора Анатолійовича Вергунова на присвоєння звання «Почесний громадянин міста Києва». Генеральний директор НБУВ Любов Андріївна Дубровіна надала позитивні характеристики висуванцям. Члени ради одностайно підтримали кандидатів.

         Про завдання щодо підготовки до відзначення 150-ї річниці від народин Агатангела Кримського – одного з фундаторів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського – на науково-комунікаційних платформах НБУВ доповів старший науковий співробітник Інституту бібліотекознавства Володимир Підвойний.

            Він окреслив особливості та проміжні результати бібліографічної роботи зі книгозбірнею академіка А. Кримського. Зокрема те, що нині вона розпорошена між чотирма науковими й освітніми установами: основна частина зберігається у фондах НБУВ (14.800 артефактів), профільна та оперативна перебувають у бібліотеках Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського (160) та Інституту мовознавства імені О. О. Потебні (85), а репрезентативна частина опинилася у Меморіальній бібліотеці Омеляна Пріцака НАУКМА (10 позицій). Однак така розпорошеність не перешкоджає бібліотеці-колекції А. Кримського зберігати свою актуальність, профільність  і неповторну стилістику, телеологічний потенціал, вона продовжує виконувати свою основну функцію – формувати й інформаційно підживлювати усі напрями сучасного сходознавства. Про це свідчать оригінальний матеріал (200 позицій), специфічні фізичні атрибути (колір і якість оправи), значна кількість записів, зроблених рукою вченого.

        Проблемними моментами наукового опису колекції залишаються пошук оптимальної моделі графічних рішень (мовна карта книгозбірні складається з 85 позицій), відсутність електронної версії каталогу, дефектний фізичний стан деяких артефактів, невизначеність природи значної частини книжкових одиниць. Тож напередодні 150-ї річниці від народження А. Кримського узгоджена робота наукових співробітників НБУВ (бібліографів, каталогізаторів, аналітиків, істориків книжної справи) може врятувати колекцію від забуття і повернути потенційним читачам – студентам-сходознавцям, науковцям-компаративістам, усім поціновувачам таланту і творчості Агатангела Кримського, відзначив доповідач.

Це питання порядку денного викликало активну дискусію. В обговоренні виступили генеральний директор НБУВ Любов Андріївна Дубровіна, заступник генерального директора з наукової роботи Людмила Вікторівна Муха, директор Інституту книгознавства Галина Іванівна Ковальчук,  директор Інституту інформаційних технологій Катерина Вілентіївна Лобузіна, директор Інституту архівознавства Лідія Миколаївна Яременко, директор Інституту біографічних досліджень Володимир Іванович Попик, директор Інституту рукопису Ольга Петрівна Степченко, директор Інституту бібліотекознавства Ольга Миколаївна Василенко.

         На думку низки виступаючих, викликає повагу те, що у нас є науковці з чітким баченням своєї стратегії, але «треба розвести дві позиції» - важливість дослідження А. Кримського і відзначення 150-річчя від його народин. Зокрема, зазначалося, що окреслений доповідачем бажаний обсяг роботи є надто масштабним, і його важко виконати через обмежені ресурси. Однак спланувати це питання вкрай важливо, і потрібно потужно заявити про нього саме тепер. Та треба спланувати етапи – спочатку окреслити «базу», яку потім наповнювати змістом. Необхідно створити спеціальну робочу групу, підготувати до ювілейної дати монографію. Пропонувалося також розробити комплекс інших  заходів – виставку, круглий стіл, лекції тощо, узгоджувати нові наукові терміни, підготувати два видання монографій, каталог, інформацію для розміщення у виданнях тощо.

          Підсумувавши дискусію, генеральний директор НБУВ Любов Андріївна Дубровіна підкреслила, що таку видатну особистість, як Агатангел Кримський, треба вшанувати на високому рівні, втім, враховуючи брак коштів,  керуватися принципом «зробити якомога краще».

         Доповідь В. М. Підвойного було схвалено з урахуванням зауважень, висловлених колегами, при коригуванні заходів з приводу відзначення 150-річчя з дня народження академіка Агатангела Кримського.

            На засіданні також було заслухано звіт стипендіатів НАН України Ганни Калініч, Тетяни Добрянської, Олени Симоненко, Сергія Гарагулі  та рекомендації рукописів видань до друку.