7 жовтня відбулось заплановане в рамках роботи Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Розвиток бібліотечно-інформаційного потенціалу в умовах цифровізації» засідання секції 3 «Книгознавчі дослідження історико-культурних фондів» у віртуальному режимі. На обговорення до секції було подано 25 тем виступів від 30 учасників з 8 установ, насамперед – Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, переважно з різних підрозділів Інституту книгознавства, а крім того – колег з Львівського національного університету імені Івана Франка, Львівської  національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, Хмельницької обласної універсальної наукової бібліотеки, Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, Національної історичної бібліотеки України, Державної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федорова», Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського. Опубліковано 20 тез доповідей, вчасно поданих до друку.

В огляді, підготовленому керівниками секції і розісланому завчасно всім учасникам цього зібрання (разом з посиланнями на розміщені на порталі НБУВ програму конференції та тези доповідей), всі запропоновані на секційне засідання теми було проаналізовано та умовно розподілено за шістьма тематичними блоками: 1) дослідження бібліотечних фондів, зібрань та колекцій, насамперед ретроспективних, історико-культурних (12 тем); 2) дослідження окремих пам’яток (4 теми); 3) книгознавчі дослідження і сучасні електронні ресурси (3 теми); 4) теоретичні книгознавчі питання (2 теми); 5) розкриття змісту журналів (2 теми); 6) питання історії видавничої справи (цензура та статистика) (2 теми). Зрозуміло, що подані теми є достатньо вибірковими, вони не можуть свідчити про весь обсяг книгознавчих досліджень, що відбуваються в Україні чи, тим більше, в світі. Тому учасникам секції були запропоновані питання: яким ви бачите сучасне книгознавство; які, на вашу думку, напрями досліджень мають стати пріоритетними в наш час; які перспективи книгознавства загалом; що серед книгознавчих досліджень цікавить вас найбільше.

Відповіді, що надійшли в процесі такої віртуальної дискусії, засвідчили: колеги книгознавці, маючи можливість завчасно ознайомитися з тезами доповідей, обміркувати їх, узагальнили та висловили своє бачення сучасних книгознавчих досліджень, що переважно спираються на конкретні першоджерела – книги чи інші документи в державних фондах.

Зокрема, співробітники відділу рідкісних книг Національної історичної бібліотеки України С. Смирнова та Н. Горська побачили через теми доповідей зв’язок книгознавства з іншими науками – історією та історичною біографістикою, філологією, педагогікою, підкреслили важливість цього зв’язку, що дозволяє розвивати прикладне книгознавство, популяризувати книгу серед різних верств читацької аудиторії. Зміст окремих доповідей секції, за їхнім переконанням, засвідчив важливість дослідження кожного окремого примірника книжкових пам’яток, що підтримано й іншими учасниками, і це беззаперечна вимога. Було також підтверджено, що перспективним напрямом книгознавчих досліджень є системне розкриття змісту ретроспективних періодичних і продовжуваних видань, адже назва журналу не дає уявлення про зміст всіх окремих статей. Наголошено, що важливим напрямом книгознавчої діяльності сьогодні є використання електронних ресурсів для проведення книгознавчих досліджень і популяризації історико-культурних фондів.

Співробітників Хмельницької обласної універсальної наукової бібліотеки В. Шелегеду та І. Лабчук найбільше зацікавили питання атрибуції та експертизи книжкових пам'яток.

Загалом учасники дискусії висловили переконання, що в умовах пандемії COVID-19 дистанційна форма участі в конференції є найбільш оптимальною, і подякували фахівцям НБУВ за оперативність, що дозволила вчасно ознайомитись на сайті з текстами тез, представленими для обговорення на секції. Учасники отримали корисну інформацію як з теоретичних аспектів книгознавчої діяльності, так і з практичних методів досліджень книжкових фондів. Всі зареєстровані на секцію доповідачі отримали електронною поштою сертифікати учасників секції «Книгознавчі дослідження історико-культурних фондів».

 Г.І Ковальчук,

керівник секції, директор

Інституту книгознавства НБУВ