7 жовтня 2021 року в рамках Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Від управління ресурсами – до управління знаннями» Інститут біографічних досліджень в онлайновому режимі провів засідання тематичної секції «Біографіка та бібліографія – знаннєвий ресурс інтелектуального і духовного розвитку українського суспільства».

Під час роботи секції було заслухано  й  обговорено 17 наукових доповідей та повідомлень науковців академічних інститутів, закладів вищої освіти і бібліотек України. Значне місце було приділено дискусії з актуальних проблем завдань та перспектив розвитку вітчизняної біографіки, розбудови електронних ресурсів біографічної інформації, поширення біографічних знань, місця і ролі у цій справі бібліотек усіх рівнів.

У вступному слові та своїй доповіді «Вітчизняна біографіка у роки незалежності України: здобутий досвід та невирішені проблеми» науковий керівник і модератор секції, директор Інституту біографічних досліджень, член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор В. І. Попик проаналізував розвиток біографіки за 30 років незалежності й акцентував на важливості досягнення відповідності дослідницьких завдань, які нині ставлять перед собою вчені, вимогам та викликам часу, інтересам зацікавленого читацького загалу, його різних аудиторій.

Тематика виступів провідних науковців Інституту біографічних досліджень була присвячена новим явищам та спрямуванням у розвиткові вітчизняної біографіки, проблемам освоєння і використання в Україні здобутків європейської та світової гуманітаристики. Провідна наукова співробітниця відділу теорії та методики біобібліографії доктор історичних наук, професор Л. І. Буряк у доповіді «Візуальний поворот у соціогуманітаристиці та перспективи українських біографічних студій» охарактеризувала місце і значення візуалізації у поширенні історико-біографічних знань, формуванні інтересу читачів до біографіки та розвиткові комунікацій з читачами.

Сучасні теоретичні й методичні підходи до використання у біографічних дослідженнях епістолярної спадщини діячів минулого знайшли відображення у доповіді провідної наукової співробітниці відділу теорії та методики біобібліографії доктора філологічних наук  Г. А. Александрової «Леся Українка та Іван Стешенко: епістолярій як біографічне джерело».

У повідомленні головного наукового співробітника кафедри української літератури, компаративістики та грінченкознавства Інституту філології Київського університету імені Бориса Грінченка О. Є. Бондаревої «Як сучасна українська драматургія трансформує канон» акцентовано на новаціях у драматургічному масиві сучасної української літератури, присвяченому біографічно реальним постатям історії та культури, зокрема, означено внесок сучасних українських драматургів у розвиток біографіки як потужного імпакт-фактору для формування сучасної національної на культурної ідентичності.

Велику увагу в доповідях учасників конференції було приділено питанням розкриття персонального внеску творчих особистостей минулого й сучасності у розвиток окремих напрямів вітчизняної науки і культури, літератури і мистецтва. Заступник директора з наукової роботи Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України доктор історичних наук О. О. Маврін глибоко розкрив принципові методологічні підходи відомого українського джерелознавця й археографа Івана Бутича (1919–2007) до проблем вітчизняної едиційної археографії, наголосив на їх співзвучності сучасним вимогам щодо повного і всебічного, протилежного всякій вибірковості та тенденційності, розкриття історичного минулого України у публікаціях документів. Старша наукова співробітниця відділу теорії та методики біобібліографії Інституту біографічних досліджень НБУВ кандидат історичних наук Н. П. Марченко окреслила проблему актуалізації біографіки дитячих письменників у роки незалежності України, творчість яких у попередні десятиліття була майже обійдена увагою професійних критиків, літературознавців, біографів. Порушив у своєму повідомленні проблему класифікації різноманітних історичних джерел, необхідних для створення колективної біографії, старший науковий співробітник відділу теорії та методики біобібліографії Інституту біографічних досліджень НБУВ доктор історичних наук В. В. Томазов. Нова для української біографіки проблема впливу професійного досвіду та діяльності вченого на його художню творчість – на прикладі романістики відомої вченої-історика Марини Гримич – знайшла відображення у повідомленні старшої наукової співробітниці відділу теорії та методики біобібліографії кандидата філологічних наук, доцента О. В. Плющик «Твір та його автор: фата-моргана власних наукових знань в художньому тексті».

Окремий тематичний блок в програмі роботи секції було присвячено завданням формування ресурсів біографічної та біобібліографічної інформації, підготовки каталогів видань, довідкової літератури, рекомендаційної бібліографії.

Доповідь завідувачки відділу теорії та методики біобібліографії кандидата історичних наук Н. І. Любовець «Інформаційно-видавничий проєкт “Українські мемуари: анотований каталог книг”: науково-методичні засади» сприяла окресленню кола дискусійних проблем щодо шляхів і методів, практичних засад формування реєстру українського мемуарію – надзвичайно цінної частини вітчизняної історико-культурної спадщини.

Завідувач відділу формування ресурсів біобіблографічної інформації кандидат історичних наук О. М. Яценко у доповіді «Науково-бібліографічна серія “Джерела української біографістики”: особливості підготовки п’ятого випуску» (її співавтори – наукова співробітниця, кандидат наук із соціальних комунікації Н. П. Філіппова, наукова співробітниця Ю. В. Вернік, молодша наукова співробітниця Н. В. Комарянська) представив на обговорення учасників конференції нові, вдосконалені методичні підходи до відбору і структурування бібліографії історико-біографічних видань, застосовані при формуванні довідника, присвяченого публікаціям наукових праць та довідкової літератури 2010–2013 років.

Завідувачка інформаційно-бібліографічного відділу Наукової бібліотеки Національного університету «Києво-Могилянська академія» Н. Г. Павлів підготувала повідомлення, присвячене проблемі збереження актуальності біобібліографічних покажчиків у добу інформаційних технологій. З повідомленням та змістовною презентацією «Персональні бібліографічні посібники Національної бібліотеки України для дітей» виступила завідувачка науково-бібліографічного відділу Національної бібліотеки України для дітей Н. О. Гажаман. Аспірантка Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського О. Ю. Антонюк охарактеризувала досвід, набутий обласними науковими універсальними бібліотеками у справі формування електронних персональних баз даних в розрізі краєзнавства, локальної історії.

Проблемам розширення джерельної бази біографічних досліджень, розвитку досліджень досвіду вітчизняної біографіки були присвячені повідомлення старших наукових співробітниць відділу теорії та методики біобібліографії Інституту біографічних досліджень НБУВ кандидатів історичних наук О. В. Бугаєвої «Біографічна проблематика публікацій закордонної наукової періодики: сучасні ракурси відтворення особистості музиканта» та В. В. Патик «Актуалізація біографічної проблематики у дисертаціях з історичної тематики», молодшої наукової співробітниці Т. В. Котлярової «Біографіка академічного журналу: «Слово і Час» в роки незалежності України».

Доповіді супроводжувались творчими  дискусіями з широкого кола окреслених у них проблем. Учасники секції дійшли згоди щодо необхідності організації окремих спеціальних тематичних обговорень та фахових семінарів із залученням провідних учених і фахівців з питань розвитку сучасної біографіки, значення у ній міждисциплінарних підходів, формування ресурсів біографічної та біобібліографічної інформації.

Оксана Плющик,

кандидат філологічних наук, доцент,

старший науковий співробітник ІБД НБУВ