У рамках Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація: від управління ресурсами − до управління знаннями» за ініціативи Інституту бібліотекознавства в змішаному форматі відбувся круглий стіл «Книга на перехрестях спілкування». Він був присвячений комплексному обговоренню феномена книги та її перспектив в умовах тотальної цифровізації (науковий керівник – Тетяна Юріївна Гранчак, провідний науковий співробітник відділу теорії та історії бібліотечної справи Інституту бібліотекознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, докторка наук із соціальних комунікацій, професорка; учений секретар – Наталія Григорівна Білінець, молодша наукова співробітниця відділу теорії та історії бібліотечної справи Інституту бібліотекознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського).

У роботі круглого столу взяли участь провідні вітчизняні фахівці в галузі книгознавства і соціальних комунікацій: Олена Вікторівна Воскобойнікова-Гузєва, завідувачка кафедри бібліотекознавства та інформології Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка, докторка наук із соціальних комунікацій; Галина Іванівна Ковальчук, директорка Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, докторка історичних наук, професорка; Вікторія Анатоліївна Маркова, завідувачка кафедри журналістики Харківської державної академії культури, членкиня Національної спілки журналістів України, докторка наук із соціальних комунікацій, професорка; Юлія Миколаївна Половинчак, керівниця Національної юридичної бібліотеки Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, докторка наук із соціальних комунікацій; Ганна Василівна Шемаєва,  професорка кафедри документознавства та української мови Національного аерокосмічного університету імені М. Є. Жуковського «ХАІ», докторка наук із соціальних комунікацій, професорка; Олена Миколаївна Донець, молодша наукова співробітниця відділу образотворчих мистецтв Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського; Олена Василівна Заєць, завідувачка відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, кандидатка історичних наук.

Головною темою фахової розмови на заході став феномен книги як пам’ятки матеріальної культури, мистецтва і духовної спадщини, суб’єкта спілкування у взаєминах «читач» − «книга», актуального каналу комунікації.

Учасники круглого столу звернули увагу на те, чим у комунікаційному аспекті відрізняється читання книжок від інших форм подачі інформації, що може «розповісти» паперова книга і яке її майбутнє у світі електронних технологій, наголосили на актуальності книжкового формату в науковій комунікації, розглянули роль графічного компоненту у книжкових виданнях, акцентували цінність книжкових пам'яток і книги як духовного коду нації.

На початку зібрання у вступному слові Т. Ю. Гранчак звернула увагу на артикульовану Міністерством культури та інформаційної політики в проєкті Стратегії розвитку читання на 2021–2025 роки «Читання як життєва стратегія» проблему читання, яке в документі визначається саме як читання книжок у будь-яких форматах, у зв'язку з чим актуалізується питання переваг саме книжкового читання порівняно з іншими читацькими практиками. В. А. Маркова у цьому контексті підкреслила такі переваги книжкового формату, як цілісність і лінійність викладу інформації, що в умовах поширення кліпового сприйняття світу й переважання «коротких» текстів мережевої комунікації сприяє організації процесу мислення і формуванню культури мовлення та спілкування.

О. В. Воскобойнікова-Гузєва зупинилась на аналізі комунікаційного потенціалу паперових та електронних книжок і висловила думку стосовно переваг паперової книги під час художнього читання. Разом із тим,  за спостереженнями вченої, для багатьох читачів, які мають проблеми із зором, читання паперових книжок ускладнюється, що робить більш затребуваним аудіоформат. Також електронна книга виявила себе зручним і ефективним інструментом у навчанні й науковій комунікації. Тож, за висновком науковиці, паперовий та електронний формати книжкових видань розвиватимуться надалі паралельно, не створюючи конкуренції один одному.

На позиціях книги в науковій комунікації більш детально зупинилася Г. В. Шемаєва. Вона зауважила, що, незважаючи на те, що основу наукової комунікації сьогодні становлять наукові статті, проте наукові монографії також залишаються на часі. Зокрема, підготовка колективних монографій сприяє інтенсифікації наукового спілкування й організації спільної творчості. Що ж до використання наукових монографій як джерела під час досліджень і навчання, то, відповідно до результатів проведеного вченою опитування студентської та викладацької аудиторій, близько половини респондентів зазначили важливість книжкового формату наукових видань і підтвердили, що регулярно звертаються до наукових монографій, які дають змогу сформувати комплексне уявлення про те чи інше питання.

Специфіка наукової комунікації передбачає головну увагу до змістовного наповнення книги. Водночас ключовою подією відкриття цьогорічного Книжкового Арсеналу стала церемонія оголошення переможців конкурсу «Найкращий книжковий дизайн» з визначення найкрасивішої книжки, яка представлятиме Україну на світовому конкурсі. Значенню графічного компонента і дизайну книги присвятила свій виступ О. М. Донець, яка зазначила важливість гармонії вербального тексту й ілюстрацій до нього для сприйняття творів та того синергетичного ефекту, який в результаті відчуває читач. За словами дослідниці, інколи графічний компонент книги виявляється настільки змістовним, що може розкривати додаткові грані твору й відігравати ключову роль у сприйнятті книги і закладених в ній смислів. Причому, важливу роль відіграють не лише ілюстрації, але й шрифти. У цьому контексті науковиця звернула увагу на розробку професором Василем Чебаником декоративного шрифту для української абетки «Рутенія», створеного на основі традицій руської доби та козацьких скорописів, за який його автор отримав Шевченківську премію.

Про значення збереження й дослідження книжок для реконструювання духовних і культурних практик різних історичних періодів на прикладі фонду бібліотечних зібрань та історичних колекцій Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського розповіла О. В. Заєць. Вона зробила висновок, що  спілкування з книгою дає змогу зануритися не лише у наявний у ній текст і викладену історію, а й в історію як у певний період часу. Тож книга дає можливість простежити еволюцію спільноти і виступає її своєрідним духовним кодом.

Таким чином, збереження книжкової комунікації набуває стратегічного значення. У зв'язку з цим Ю. М. Половинчак акцентувала потребу розвитку читацьких практик і формування екосистеми читання, яка включала б не лише авторів, читачів і книжки, а й видавництва, бібліотеки, інститут рецензування й літературної критики, читацькі клуби, книжкові рубрики і огляди в популярних щоденних телевізійних програмах тощо. Дослідниця підкреслила роль бібліотеки як модератора у процесі читання й наголосила на потребі досліджень читацьких практик.

На завершення роботи круглого столу модератор заходу Т. Ю. Гранчак звернула увагу на важливість формування комфортного бібліотечного простору читання як невід'ємного атрибуту екосистеми читання. Відповідно до проведеного науковицею в лютому 2021 року опитування студентів, які навчаються за спеціальністю 029 "Інформаційна, бібліотечна та архівна справа", переважна більшість респондентів – більше 60 % – надає перевагу читанню саме паперових книжок.

Відтак оптимістичний висновок для працівників нашої професійної спільноти – роль бібліотеки у формуванні простору читання не втрачає своєї актуальності.

Т. Ю. Гранчак,

науковий керівник і модератор

круглого столу