Цьогоріч  виповнюється 150 років від дня народження академіка Агатангела Юхимовича Кримського (1871–1942) - сходознавця, мовознавця і літературознавця, письменника і перекладача, громадського діяча й організатора науки, одного із засновників Української академії наук (1918 рік), її незмінного секретаря (1918– 1928 роки), директора Інституту української наукової мови (1921–1929 роки), фундатора академічного сходознавства в Україні й української школи художнього перекладу з мов Сходу.

У рамках заходів із відзначення ювілею видатного вченого, організованих Національною академією наук України спільно з Інститутом сходознавства імені А.Ю. Кримського, Національною бібліотекою України імені В.І. Вернадського, Інститутом мовознавства імені О.О. Потебні, 19 жовтня 2021 року відбулося засідання секції Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського «Архів і бібліотека А.Ю. Кримського: історіографічні дослідження» (наукові керівники – генеральний директор Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України Л.А. Дубровіна; доцент кафедри східної філології Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського В.М. Підвойний; учені секретарі - М.В. Іванова, науковий співробітник відділу теорії та історії бібліотечної справи Інституту бібліотекознавства НБУВ; І.В. Стичинський, науковий співробітник відділу джерелознавства Інституту рукопису НБУВ, кандидат історичних наук (модератор засідання секції)).

 Метою науково-комунікативного заходу стало об’єднання науковців і практиків у відзначенні ювілею видатного вченого, висвітлення наукового доробку академіка А.Ю. Кримського та його значення для національної та всесвітньої історії. До участі в роботі секції запрошувалися науковці та спеціалісти бібліотек, архівів, музеїв, видавництв, інформаційних підрозділів установ, аспіранти, магістри, студенти.

Через пандемію та поширення коронавірусу було подовжено строки загальнодержавних заходів, спрямованих на запобігання поширенню вірусу COVID-19, тому формат участі в конференції та засіданні секції був змішаним, багато науковців прибули на захід особисто, інші ж брали участь через цифрову платформу.

На розгляд було подано 22 роботи учасників секції. Під час роботи секції заслухано й обговорено більш детально 14 виступів (наукових доповідей та повідомлень) науковців, спеціалістів академічних інститутів та наукових установ: Інституту сходознавства імені А.Ю. Кримського НАН України, Інституту історії України НАН України, Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, Національного музею історії України; закладів вищої освіти: Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського; зарубіжних наукових установ Центру україністики імені Отара Баканідзе Тбіліського державного університету імені І. Джавахішвілі, бібліотек України: Звенигородської публічної бібліотеки імені Ю. С. Кримського, Української літературної газети та інших.

Відкрила засідання секції генеральний директор Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України Любов Андріївна Дубровіна. Вона зазначила, що в архіві НБУВ зберігаються протоколи засідань Тимчасового комітету із заснування Бібліотеки за 1918–1923 роки, де відзначена постійна присутність А.Ю. Кримського під час вирішення усіх, навіть найдрібніших, питань заснування та діяльності книгозбірні. Джерельна база про науково-організаційну діяльність А.Ю. Кримського надзвичайно потужна, але збирати інформацію про його конкретний внесок – вельми кропітка робота. Стали у нагоді архів УАН-ВУАН, значний за обсягом особистий архів ученого та архіви перших академіків, фонди вчених в Інституті рукопису НБУВ, особиста бібліотека А.Ю. Кримського, партійні документи в ЦДАВО України тощо. Надзвичайно важливим є велике листування А.Ю. Кримського з багатьма вченими, яке розкриває складні деталі його життя. Заслуги А.Ю. Кримського перед світовою наукою були достойно оцінені після життя. В 1970 році шістнадцята сесія Генеральної асамблеї ЮНЕСКО внесла його ім’я до переліку видатних діячів світу. А НАН України встановила премію імені Агатангела Кримського.

Засідання продовжив доцент кафедри східної філології Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського, кандидат філологічних наук В.М. Підвойний. У доповіді «Локації бібліотеки-колекції Агатангела Кримського: тематично-структурний аналіз» він обґрунтовував ідею тематичної та структурної специфічності кожної з частин бібліотеки-колекції А. Кримського. Частина колекції, яка зберігається у НБУВ, є найбільш повною і презентабельною з точки зору жанрового та тематичного наповнення. Книжкові сегменти бібліотеки А. Кримського, що перебувають на обліку в книгозбірнях Інституту сходознавства та Інституту мовознавства НАН України, представляють переважно оперативну частину колекції, яка використовувалася під час організації наукових заходів та формування навчальних курсів. Книги з бібліотеки А. Кримського, що перебувають в архівних установах Звенигородки, представляють рудиментарні елементи колекції, яка формувалася Агатангелом Юхимовичем під час навчання в Лазаревському інституті східних мов та стажування  у Лівані. Тотальний бібліографічний опис розпорошених сегментів та пошукова робота з метою відкриття нових одиниць із колекції А. Кримського уможливить формування дослідницької платформи для реконструкції бібліотеки-колекції А. Кримського станом на початок 20-х років ХХ століття.

У доповіді «Особовий фонд Агатангела Кримського в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського» старшого наукового співробітника відділу Євразійського Степу Інституту сходознавства імені А.Ю. Кримського Національної академії наук України, кандидата історичних наук О.Д. Василюк окреслено науковий спадок А.Ю. Кримського, який зайняв чільне місце у вітчизняній історіографії. Матеріали А.Ю. Кримського знаходяться в кількох фондах – І, ІІІ, Х. Фонд ХХХVІ – його особовий. На теперішній час він налічує 852 одиниці зберігання. Вчена зазначила, що доробок вченого та його постать незмінно цікавили українських та іноземних орієнталістів.

У доповіді «Комплектування особового архівного фонду Агатангела Юхимовича Кримського в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (2013–2020)» авторів - завідувачки відділу фондів рукописної спадщини Інституту рукопису НБУВ, кандидата історичних наук І.С. Корчемної та завідувачки відділу джерелознавства Інституту рукопису НБУВ, кандидата історичних наук Т.В. Коваль представлено сучасний стан комплектування особового архівного фонду А.Ю. Кримського, джерела його формування у 2013–2020 роках, принципи класифікації та систематизації документів, їх склад та зміст, нові архівні документи, щодо життя і діяльності вченого.

Науковий співробітник Центру україністики імені Отара Баканідзе Тбіліського державного університету імені І. Джавахішвілі, доктор філології І. Мчеделадзе представив доповідь «Наукові контакти Агатангела Кримського та Олександра Хаханова як проблема орієнталістики й картвелології».

Старший науковий співробітник відділу історії України ХХ століття Національного музею історії України, кандидат історичних наук Т.О. Куцаєва в доповіді «Про деякі книги з бібліотеки Агатангела Юхимовича Кримського в колекції Національного музею історії України» відзначила, що в науковий обіг введено ще один невеликий фрагмент бібліотеки вченого, де відображено його інтелектуальний світ під час навчання та під час розбудови української науки в часи Української революції.

Професор кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор педагогічних наук, доцент О.В. Асадчих представила доповідь «Японістика в колекції Кримського».

Докторант Інституту історії України Національної академії наук України, кандидат історичних наук Н.Г. Кашеварова представила доповідь «Деякі документи про долю звенигородської бібліотеки родини Кримських під час нацистської окупації».

Автори доповіді «Історія становлення бібліотеки Юхима Степановича Кримського» - Л.М. Добровольська, директорка Звенигородської публічної бібліотеки імені Ю.С. Кримського та Н.Д. Кульбаченко, завідувачка інтернет-центру, представили екскурс до Звенигородки (XIX століття, 30 вересня 1899 року), коли було відкрито бібліотеку-читальню, фундатор якої  - Юхим Степанович Кримський.

У доповіді «Кадіаскерські дефтери» Бахчисарая 1608–1755 років із бібліотеки імені І. Гаспринського як важлива пам’ятка українсько-татарських зв’язків» науковий співробітник відділу міжнародної інформації та зарубіжних зв’язків НБУВ, кандидат історичних наук В.М. Тимченко розкрив джерело з історії кримсько-татарського шаріатського права 1608–1755 років, написане середньовічною татарською та арабською мовами з бібліотеки імені І. Гаспринського – «Кадіаскерські дефтери». Автор відзначив, що через важливість для історії України та українсько-татарських зв’язків дана пам’ятка заслуговує на зберігання у НБУВ в електронній копії.

Молодший науковий співробітник відділу міжнародної інформації та зарубіжних зв’язків НБУВ О.В. Москалець у доповіді «Видання кримськотатарського фольклору ранньорадянської доби» приділив увагу динаміці видання збірок кримськотатарських народних пісень в СРСР у період 1928–1940 років, представив зміст та проблемні біографічні моменти всіх композиторів та укладачів, причетних до цих видань (більшість людей зазнала утисків, була репресована або загинула в таборах).

Науковий співробітник відділу теорії та історії бібліотечної справи Інституту бібліотекознавства НБУВ М.В. Іванова представила повідомлення «Відзначення 150-річчя від дня народження А.Ю. Кримського: заходи в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського».

У доповіді авторів - наукового співробітника відділу пресознавства НБУВ О.С. Залізнюк та молодшого наукового співробітника відділу пресознавства НБУВ І.М. Швець «Газетна періодика як джерело дослідження життя та діяльності академіка Агатангела Юхимовича Кримського» розкривались матеріали газетної періодики, пов’язані з постаттю академіка А. Кримського. Вченими було представлено факти, які містяться у цих матеріалах.

Доцент кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат філологічних наук М.П. Величко представила доповідь  «Арабістика в колекції Агатангела Кримського».

Керівник наукового проєкту «Світові традиції державного управління», член Національної спілки журналістів України, заступник головного редактора Української літературної газети, кандидат історичних наук В.В. Омельчук виступив з доповіддю «Рік Агатангела Кримського як чинник утвердження «м’якої сили» України на Сході».

Хаджалі Неджефоглу - професор Кавказького університету (м. Карс, Туреччина) представив повідомлення «Агатангел Кримський і тюркський світ».

У засіданні секції взяли участь магістри та студенти кафедри східної філології Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського; кафедри української мови і літератури, іноземних мов та перекладу Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна».

Майя Іванова,

учений секретар оргкомітету Конференції,

науковий співробітник

відділу теорії та історії бібліотечної справи ІБ НБУВ