Короткий звіт Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського про наукову діяльність у 2020 році

Поділитися: 
Дата події: 
24-11-2021

У 2020 р. НБУВ здійснювала дослідження за такими науковими напрямами:

– теоретичні, методичні та інформаційно-технологічні проблеми управління знаннями в бібліотеках і формування фондів та бібліотечних баз знань, інтеграція та використання інформаційних ресурсів;

– розвиток національного інформаційного простору;

– вивчення, збереження і видання рукописної, книжкової та документальної спадщини України;

– створення національної бібліографії та біобібліографії, розвиток української біографістики;

– проблеми розвитку інформаційного суспільства, глобальної інформатизації та соціальних комунікацій, інформаційної безпеки України.

Виконувалося 9 відомчих науково-дослідних фундаментальних та прикладних тем, 3 наукових проекти завершено.

У межах виконання науково-дослідного проекту, що отримав підтримку програми розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень (КПКВК 6541230) здійснювалося створення бази знань та цифрової платформи з підтримки наукових досліджень ResearchUA, яка забезпечить науковців України необхідною довідковою, бібліографічною, реферативною, повнотекстовою та наукометричною інформацією для ефективного проведення наукових досліджень (керівник – чл.-кор. НАН України Л.А. Дубровіна). За результатами виконання цього проекту вийшли друком 4 наукових видання загальним обсягом 62,87 обл.-вид. арк.: монографія «Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського: бібліотекознавство та бібліотечна діяльність в інноваційному процесі розвитку (2002–2020)» (О. М. Василенко, Т.М. Коваль, Т. Л. Кулаковська та ін.), збірник наукових праць «Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського» вип. 60, матеріали міжнародної конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Розвиток бібліотечно-інформаційного потенціалу в умовах цифровізації (6–8 жовт. 2020 р.)». Здійснений аналіз фахових наукових інформаційних ресурсів щодо світового та вітчизняного досвіду у сфері організації сервісів підтримки наукових досліджень представлений в аналітичній записці «Цифрові бібліотечні сервіси підтримки наукових досліджень: сучасні підходи та роль у науковій комунікації».

Відповідно до Цільової програми наукових досліджень НАН України «Суспільний ідеал і політичні інтереси в Україні» Бібліотека виконувала проект «Інформаційний чинник та соціокультурні механізми трансформацій суспільного ідеалу» (керівник – чл.-кор. НАН України Л.А. Дубровіна). За результатами підготовлено аналітичні записки «Динаміка трансформацій уявлень про суспільний ідеал в українському суспільстві» та «Формування суспільного ідеалу в умовах глобалізованого світу та інформаційного суспільства» загальним обсягом 8,5 обл.-вид. арк. Виконані публікації за темою наукового проекту, створені тематичні бібліотечно-інформаційні ресурси (он-лайнові бібліографічні та науково-довідкові ресурси); оприлюднено результати науково-дослідної роботи на семінарах та конференціях.

У межах проекту «Бібліотечні портали знань» Інститутом інформаційних технологій (К. В. Лобузіна) здійснювалося впровадження у наукову та бібліотечно-інформаційну діяльність НБУВ нових форм цифрової наукової комунікації. Виконувалися роботи з формування  авторитетного файлу назв наукових установ, поточний стан якого складає 3610 авторитетних записів, та авторитетного файлу науковців України, з паралельним створенням пошукових профілів видатних вчених та організаторів науки НАН України, поточний загальний обсяг складає  2360 записів, з паралельним створенням пошукових профілів науковців на порталі «Наука України: доступ до знань» (загальний обсяг 390 записів). Підтримувалось формування та актуалізація інформації національних наукових електронних ресурсів: електронний каталог НБУВ; електронна бібліотека «Наукова періодика України» (поточний стан 1 млн. 156 тис. повних текстів, у поточному році додано 105 тис. статей); реферативна база даних «Україніка наукова» (поточний стан 720 тис. записів, у поточному році додано 20 тис. записів). В межах проекту створення фундаментальної електронної бібліотеки «Україніка» розроблено технологічні рішення та користувацький інтерфейс для розміщення матеріалів «Електронних колекцій» е-бібліотеки «Україніка», забезпечено розширений формат перегляду «Додаткової інформації про колекцію», який пов’язує матеріали е-бібліотеки «Україніка» з іншими ресурсами НБУВ (авторитетними файлами, електронним каталогом тощо). Створено спеціалізований блок «Електронних колекцій» е-бібліотеки «Україніка» - «Видатні особи України». Розпочато формування персональних колекцій «Г. Сковорода», «Л. Українка», «А. Кримський», «Видатні жінки України».

Науковці та фахівці Інституту архівознавства (акад. НАН України О. С. Онищенко, Л. М. Яременко) досліджували документно-інформаційні ресурси архівної спадщини української академічної науки. За результатами наукових розвідок інформаційної складової документів Архівного фонду НАН України репрезентуються історичні процеси, які відбувалися в системі Академії наук за весь період від її заснування у 1918 р., з зосередженням більш деталізованої джерельної уваги до періоду її діяльності у 1961–1965 рр. Зокрема, опубліковано видання «Історія Національної академії наук України. 1961–1965 : Частина 1. Документи і матеріали» (О. С. Онищенко, Л. М. Яременко, Г.В. Індиченко, О. І. Вербіцька). А. І. Шаповалом опубліковане монографічне дослідження «Володимир Миколайович Перетц як вчений-українознавець, дослідник рукописної та книжкової спадщини в світлі епістолярних джерел». О. В. Січовою видано монографію «Архівні документи науково-дослідних інститутів НАН України: традиції і сучасність».

В Інституті рукопису НБУВ (О. П. Степченко) здійснено ґрунтовні та багатоаспектні дослідження в галузі науково-дослідної, науко-методичної, науко-практичної та науково-інформаційної роботи з рукописними фондами. Вийшли друком 8 наукових видань: монографія «Слов’янофільство в історичному вимірі: погляд з Києва» (Н. А. Шип), науковий каталог «Колекція Київської казенної палати з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського» (С. В. Сохань), науковий каталог «Архів В. С. Косенка (1896–1938) у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського : біографічне дослідження» (О. А. Іванова), науковий каталог «Альбоми навчальних малюнків іконописної та малярської майстерні Києво-Печерської лаври («Кужбушки») з фондів НБУВ: наук. кат.: у двох част. Частина ІІ: Навчальні малюнки учнів іконописної та малярської майстерні Києво-Печерської лаври. XVIII ст.» (Н. О. Щеколдіна), публікація документів «Родинне листування Петра Лебединцева» (Г. Ю. Калініч), наукове видання «Життя в науці. Студії на пошану Любові Дубровіної», 2 випуски збірника наукових праць «Рукописна та книжкова спадщина України : археограф. дослідж. унікальних арх. та бібл. фондів» (вип. 25 та вип. 26).

Інститутом книгознавства (Г. І. Ковальчук) розглянуто дискусійні питання при проведенні державної експертизи книг ХІХ – першої половини ХХ ст.: які критерії книжкових пам’яток цього періоду є пріоритетними для України, які книги можна вивозити за кордон. Запропоновано уніфіковані підходи щодо проведення державної експертизи видань другої половини ХІХ – початку ХХ ст. і укладання відповідного експертного висновку. Здійснено ретроспективний науковий огляд досліджень західноєвропейських стародруків у НБУВ, підведено своєрідні підсумки зробленого в цій царині за сторіччя, що має дозволити побачити лакуни і визначити перспективні напрямки подальших студій. Опубліковано 4 окремих видання, з них 1 монографія, 2 наукових каталоги, 1 довідник: Дзира О. І. «Українці в Канаді: суспільно-політичне становище в контексті імміграційної політики 1918–1939 рр. : монографія»; Ціборовська-Римарович І.О. «Видання друкарні Луцького домініканського монастиря (1787–1836) у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Книгознавче дослідження. Попримірниковий опис»; «Релігійні газети України 1989–2004 років у фондах Національної бібліотеки України імені В.  І.  Вернадського : дослідження, каталог» (О. С. Залізнюк, І. М. Швець); «Історичні бібліотечні зібрання та колекції у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського : довідник. Вип. 1. Історичні бібліотеки державних навчальних установ Києва» (Т. Є. Мяскова, О. В. Заєць).

Співробітниками Служби інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади (В. М. Горовий), Національної юридичної бібліотеки (Ю.М. Половинчак) та Фонду президентів України  (С.В. Полтавець) у напрямі дослідження бібліотеки у формуванні інформаційного  ресурсу  стратегічних  комунікацій  українського  суспільства здійснювалося теоретичне осмислення феномену стратегічних комунікацій як чинника сучасного історичного процесу. Видано монографію «Бібліотека в інтерактивному медіасередовищі: стан та перспективи» (В. В. Струнгар), монографію «Електронний сервіс сучасної бібліотеки» (О. П. Желай), короткий курс лекцій «Соціальна  інформатизація і розвиток національного  інформаційного  комплексу» (В.М. Горовий). Оприлюднено 3 випуски «Наукових праць НБУВ» (вип. 57, вип. 58 та вип. 59). Також здійснювалося видання 14 найменувань інформаційно-аналітичних журналів та бюлетенів. Загалом протягом звітного року видано 320 випусків.

Наукові співробітники Інституту бібліотекознавства (О. М. Василенко) здійснювали дослідження науково-методичного інструментарію стратегічного розвитку наукової бібліотеки як бібліотечно-інформаційного комплексу в умовах зміни наукової комунікації. За результатами виконання дослідження опубліковано 3 наукових видання:  монографія «Імплементація міжнародних стандартів у діяльність наукових бібліотек (з досвіду НБУВ)» (Т. М. Коваль, О. М. Лопата, Л. О. Туровська); науково-методичне видання «Робота бібліотек наукових установ Національної академії наук України в 2019 році: інформаційно-аналітичний огляд» вип. 25 (О. Л. Сокур, Г. І. Солоіденко); покажчик «Обмінний фонд Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського у 2020 році» (Л. А. Пестрецова). Надруковано 6 номерів науково-практичного журналу «Бібліотечний вісник».

Досліджувалися проблеми вітчизняної біографіки та біобібліографії, зокрема біографіки української академічної науки Інститутом біографічних досліджень НБУВ (чл.-кор. НАН України В.І.Попик). Здобуто результати у вивченні новітніх тенденцій у розвиткові біографічних досліджень та видавничої й бібліотечно-інформаційної роботи, процесів освоєння в Україні сучасного досвіду світової біографіки, вивченні шляхів активізації творчих комунікацій дослідників-біографістів, видавців з читацьким загалом. Опубліковано монографію «Гнат Павлович Житецький: біографічний ескіз в інтер’єрі архівних документів і наукової спадщини» (Л. І. Буряк, В. В. Патик), монографію «Листування Івана Липи (1892−1922)» (І.І. Стамбол), науково-популярне видання «Родовід: як знайти своє коріння» (В. В. Томозов), 2 збірники наукових праць «Українська біографістика» (вип. 19 та вип. 20). Проведено ІІІ щорічний Всеукраїнський бібліотечний «Біографічний рейтинг у 2019 р.».

За результатами наукового проекту з розроблення теоретичних, методичних та прикладних аспектів формування національної бібліографії в контексті вивчення спадщини діячів української науки та культури (С. С. Кіраль) опубліковано метабібліографічний посібник «Покажчики змісту українських часописів у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського» (Т. В. Добко, В. А. Шкаріна, В.Ю. Радченко), 2 біобібліографічні посібники та 2 збірники документів.

Науковий проект «Превентивні методи збереження документів наукових бібліотек як стратегія ефективності екологічної та техногенної безпеки фондів» (Л. В. Муха) завершується колективною монографією «Превентивні методи збереження документів наукових бібліотек у несприятливих екологічних умовах» (Л.В. Муха; Л.П. Затока, Л.М.Куява).

На виконання розпорядження Президії НАН України від 16.10.2019 р. № 551 «Про проведення чергової атестації наукових працівників установ НАН України», наказів генерального директора НБУВ «Про проведення чергової атестації наукових працівників НБУВ» від 15.01.2020 р. № 2-осн і від 04.07.2020 р. № 19-осн у період з 19 жовтня по 20 листопада 2020 р. було проведено чергову атестацію наукових працівників Бібліотеки. За результатами атестації наукові співробітники визнані такими, що відповідають займаній посаді та/або отримали рекомендації атестаційних комісій.

У 2020 р. збірник наукових праць «Рукописна та книжкова спадщина України: археографічні дослідження унікальних архівних та бібліотечних фондів» увійшов у реєстр наукових фахових видань України (Категорія А) та почав індексуватися в міжнародній наукометричній базі даних Web of Science Emerging Sources Citation Index (ESCI), а також у міжнародних базах даних: Directory of Open Access Journals (DOAJ), Academic Research Index (ResearchBib), Index Copernicus, Scientific Indexing Services (SIS).

Збірники наукових праць «Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського» та «Українська біографістика = Biographistica Ukrainica» у цьому ж році увійшли в реєстр наукових фахових видань України (Категорія Б) та індексуються в міжнародних базах даних: Research Bible, Scientific Indexing Services (SIS), CiteFactor, BASE, Open Access Infrastructure for Research in Europe, Integrational Institute of Organized Research (12OR), Index Copernicus.

За видатні досягнення в галузі дослідження і популяризації національної наукової спадщини генерального директора Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, члена-кореспондента НАН України Л. А. Дубровіну нагороджено орденом «Знак пошани» ІІІ ступеня (30 вересня 2020 р.).

Відповідно до Порядку проведення державної атестації наукових установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2017 р. № 540 та наказу Міністерства освіти і науки України від 17.09.2018 № 1008 «Деякі питання державної атестації наукових установ» у другому півріччі 2020 року Експертною комісією з проведення державної атестації наукових установ Міністерства освіти і науки України проведено оцінювання ефективності діяльності НБУВ. За його результатами (протокольне рішення Експертної комісії від 19 листопада 2020 р. № 05) Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського віднесена до першої класифікаційної групи за науковим напрямом соціогуманітарних наук.