14 січня відбулося засідання Вченої ради НБУВ. У зв'язку з продовженням карантинних обмежень режим колективної наради був дистанційним.

Про підсумки наукової діяльності Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського у 2021 році й затвердження відповідного звіту про роботу НБУВ доповіла генеральний директор Бібліотеки Л.А. Дубровіна. Вона зазначила, що протягом 2021 року було здійснено дослідження за 12 науково-дослідними темами. Завершилося виконання науково-дослідного проєкту, що дістав підтримку програми розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень – «Цифрові бібліотечно-інформаційні ресурси у розбудові наукового сегменту національного інформаційного простору». Розроблено інформаційну архітектуру наукової цифрової платформи «ResearchUA». На засіданні Президії НАН України схвалено проєкт створення Репозитарію Національної академії наук України при НБУВ, який функціонуватиме на корпоративних засадах з науково-дослідними установами Академії на базі цифрової платформи Бібліотечного порталу НАН України – «LibNAS UA». Сайт LibNAS UA нині доступний у тестовому режимі. Подані на затвердження Положення та Регламент роботи Бібліотечного порталу НАН України. За результатами виконання цього проєкту вийшли друком 4 монографії.

Відповідно до Цільової програми наукових досліджень НАН України «Соціокультурний простір України у формуванні національної стратегії: територіальні ідентичності, ідентифікаційні символи, ментальні практики» Бібліотека виконувала проєкт «Формування цілісного соціокультурного простору України як складова консолідаційних національних стратегій». За результатами роботи підготовлено монографію з однойменною назвою «Формування цілісного соціокультурного простору України як складова консолідаційних національних стратегій» та аналітичні записки. Виконані публікації за темою наукового проєкту, створені тематичні бібліотечно-інформаційні ресурси, оприлюднено результати науково-дослідної роботи на семінарах та конференціях.  

У межах проєкту «Бібліотечні портали знань» Інститутом інформаційних технологій  (директор К.В. Лобузіна) здійснювалася підтримка функціонування та вдосконалення інформаційної архітектури національних бібліотечно-інформаційних ресурсів: електронного каталогу НБУВ, репозитарію «Наукової періодики України», реферативної бази даних «Україніка наукова», е-бібліотеки «Україніка», інформаційного порталу «Наука України: доступ до знань». Колектив продовжував подальший розвиток цифрових тематичних колекцій. Тривав процес формування корпоративного електронного каталогу мережі бібліотек науково-дослідних установ НАН України. Відбулося накопичення матеріалів для створення бази даних джерел бібліотекознавчої інформації. Опубліковано науково-методичний посібник «Таблиця відповідності між науковими спеціальностями, спеціальностями, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, Рубрикатором НБУВ і УДК» та 4 методичні посібники.

Наукові дослідження Інституту архівознавства (вони здійснювались під керівництвом академіка НАН України О.С. Онищенка, директора Інституту архівознавства Л.М. Яременко) були зосереджені в площині системного вивчення архівного фонду НАН України, наукового опрацювання, археографічної реконструкції та джерелознавчого аналізу документного масиву з історії НАН України, розробки документів науково-архівної спадщини видатних українських учених. Дослідники вивчали й аналізували процеси створення і функціонування службової документації та документаційного забезпечення діяльності організацій, що входять до складу НАН України, питання експертизи цінності документів, їх фондування. Проводилися дослідження з документознавчого вивчення історії української академічної науки, архівної спадщини видатних учених НАН України та формування й збереження комплексу документних джерел. Опубліковано 44 наукові публікації, 15 статей у фахових наукових виданнях, 6 електронних статей та повідомлень на порталах у мережі Інтернет. На колегіальних засадах підготовлено 8 наукових видань. Результати наукових досліджень апробовано на 27 наукових заходах, на яких виголошено 43 доповіді. 

В Інституті рукопису НБУВ (директор О.П. Степченко) здійснено ґрунтовні та багатоаспектні дослідження в галузі науково-дослідної, науково-методичної, науково-практичної та науково-інформаційної роботи з рукописними фондами. Вийшли друком 7 наукових видань, серед яких, зокрема, – міжнародна  колективна монографія «Віденський Октоїх. Codex Vindobonensis Slavicus 37», науковий каталог «Джерела до життєпису Олени Сахновської (листи мисткині до Стефана Таранушенка 1947–1958 рр. з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського)», наукове дослідження «Молитовник князя Володимира (Служебник Теодоровича) XIV століття : Видання факсимільного типу. Дослідження».

Інститут книгознавства (директор Г.І. Ковальчук) здійснив формулювання теоретичних постулатів проведення атрибуції та експертизи історико-культурних пам’яток у ретроспективних фондах великих бібліотек, наголосивши на необхідності уніфікації підходів до цього, визначив проблемні питання цієї діяльності і констатував, що в державі не існує механізму ліцензування експертної діяльності. Опубліковано 7 наукових видань, з них 4 монографії.

Співробітниками Служби інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади (заступник генерального директора В.М. Горовий), Національної юридичної бібліотеки (директор Ю.М. Половинчак) та Фонду президентів України  (директор В.М. Удовик) у напрямі дослідження ролі бібліотек у формуванні інформаційного  ресурсу  стратегічних  комунікацій  здійснювалося вивчення трансформації  бібліотечних  установ в умовах впровадження  в інформаційну сферу електронних  інформаційних  технологій. Видано колективну монографію «Бібліотеки у формуванні інформаційного  ресурсу стратегічних  комунікацій  українського  суспільства» (науковий редактор В. М. Горовий), енциклопедичний довідник «Місця пам’яті української дипломатії» (І. Б. Матяш), збірник наукових статей «Наукові праці НБУВ». Виходили також 12 найменувань інформаційно-аналітичних журналів та 2 онлайн видання. Загалом минулого року видано 320 випусків.

Наукові співробітники Інституту бібліотекознавства (директор О.М. Василенко) здійснювали наукові дослідження у межах чотирьох основних напрямів: концептуальні засади стратегічного розвитку наукової бібліотеки в сучасній системі наукових комунікацій; підвищення ефективності діяльності бібліотечно-інформаційного комплексу в умовах трансформації наукових комунікацій; ефективність науково-методичного забезпечення і взаємодії наукових бібліотек в умовах розвитку електронної комунікації; бібліотекознавчі дослідження, підготовка та підвищення кваліфікації наукових кадрів як стратегічний напрям розвитку наукової бібліотеки. За результатами цих досліджень опубліковано 5 видань. Надруковано 4 номери науково-практичного журналу «Бібліотечний вісник».

Досліджували проблеми вітчизняної біографіки та біобібліографії, зокрема біографіки української академічної науки, працівники Інституту біографічних досліджень НБУВ (директор В.І. Попик). Проведені роботи поглибили й скоригували існуючі теоретичні уявлення щодо загального спрямування, світоглядних орієнтирів, теоретичних засад, форм і методів, конкретних завдань, ефективних інформаційних засобів подальшого розвитку біографічної науково-дослідної та літературної роботи, видавничої й інформаційно-бібліотечної справи. Опубліковано 6 наукових видань.

За результатами наукового проєкту з розробки теоретичних, методичних та прикладних аспектів формування національної бібліографії в контексті вивчення спадщини діячів української науки та культури (завідувач відділу національної бібліографії С.С. Кіраль) видано монографію «Київськими стежками Івана Чендея: листування з критиками» (С.С. Кіраль); монографію «Українська революція (1917–1921 рр.) у бібліографічних покажчиках» (Т.В. Добко, О.Я. Дуднік); публікацію документів «Щоденники Івана Чендея. Кн. 1 та кн. 2», «Іван Чендей. Листування з київськими критиками» (С. С. Кіраль); біобібліографічні посібники «Академік Анатолій Глібович Загородній: матеріали до біобібліографії: до 70-річчя від дня народження», «Засновники і президенти Національної академії наук України» та «Наукові праці академіка І. Д. Беха – науково-освітній ресурс з питань психолого-педагогічного розвитку особистості» (Т.В. Добко та інші).

У межах наукового проєкту «Технологічні та соціально-економічні чинники довговічності особливо цінних бібліотечних фондів, що становлять культурне надбання України» (під керівництвом заступника генерального директора Л.В. Мухи) здійснювався моніторинг  фактичного фізичного стану цінних фондів НБУВ на різноманітних матеріальних носіях, а також розроблено електронну анкету для інтерактивного опитування наукових бібліотек науково-дослідних установ НАН України. З метою осучаснення систем збереження та вдосконалення режимів зберігання вперше в Бібліотеці здійснювалася валідація основних положень діючої системи збереження раритетних документів з акцентуванням на екологічну та матеріалознавчу складові. 

У 2021 році НБУВ взяла участь у підготовці міждержавного українсько-польського наукового та культурного проєкту з організації виставки «Колекція Регія. Пишність і знання». Підписано 3 міжнародні  угоди між Бібліотекою та Королівським  Замком у Варшаві – Музеєм. Співробітники НБУВ були активними учасниками наукових семінарів CENL, що проводились цією організацією на базі національних бібліотек Естонії, Бельгії, Туреччини.  Наш заклад плідно співпрацює з Бакинським міжнародним центром мультикультуралізму. Спільний проєкт цього центру й Бібліотеки – видання бібліографічного  покажчика «Переклади та дослідження творчості видатного азербайджанського поета та мислителя Нізамі Ганджеві в Україні (1971-2021)», який було присвячено 880-літтю від року народження видатного поета і мислителя. У квітні 2021 року Бібліотека й Посольство Україні в Лівані повідомили про результати творчої співпраці упродовж кількох років: завдяки спільній роботі було віднайдено у фондах НБУВ примірник Євангелія, видрукуваного арабською мовою за підтримки і допомоги гетьмана України Івана Мазепи. До друкарень в Україні та Лівані передано примірники цього Євангелія для опублікування, також було організовано виставку в посольстві в Бейруті, присвячену 150-річчю Агатангела Кримського. А восени перші примірники факсимільного видання Мазепиного Євангелія презентувалися в Національному заповіднику «Софія Київська» та НБУВ.

Наказом Міністерства освіти і науки України від 4 січня 2021 року «Про включення наукових установ до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави» НБУВ включено до зазначеного Державного реєстру. Помітною подією в житті Бібліотеки стало проведення у читальній залі НБУВ першого засідання створеної в Україні Ради безбар’єрності, якою опікується дружина Президента України Олена Зеленська. Засідання відбулося 29 червня за її участі та під головуванням прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля.

Учена рада затвердила звіт про роботу НБУВ в минулому році.

Затверджено також представлений вченим секретарем НБУВ В. В. Горєвою «Тематичний план наукових досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського на 2022 рік».

Учасники засідання обговорили й затвердили  плани НБУВ на 2022 рік з науково-видавничої діяльності, науково-організаційних заходів, засідань Вченої ради, наукових відряджень.

 Розглянуто й рекомендовано до друку рукопис видання «Пісні Голокосту: за документами фоноархіву єврейської музичної спадщини з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського» / упоряд. О. Січова; пер. з їдиш О. Щерба; БО «Благодійний фонд «Меморіал Голокосту «Бабин Яр»; Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського. Київ, 2022.