Великдень – одне з найповажніших і найулюбленіших свят християнського люду. З надзвичайною ретельністю йде підготовка до нього і в українських церквах, і в сім`ях діаспори Канади. Писанка є неодмінним символом великого свята, дзеркалом багатства української народної творчості.
«Писанка – це одна із найстарших форм українського народнього мистецтва. Писанка – це символ вічного життя. Писанка – це щось таке чарівне, радісне, весняне… Це щось таке, що хочеться мати, що веселить око, що повне змісту – символів…<…> Це сонцезнак» [1, с. 69]. Писанки – «чортогон», протисила злу. Це – обереги і в їжу їх не використовують. Початок процесу писанкарства припадає на Стрітення і триває аж до Зелених свят [2].
Писанкарство як складник національної культури притаманне всім народам світу і нараховує понад вісім тисяч років, але в кожного воно має свою неповторність. В Україні цей вид декоративно-ужиткового мистецтва і народного промислу, старовинне домашнє ремесло відоме з давнини.
Фонд Відділу зарубіжної україніки Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (далі – ВЗУ ІК) містить маловідому літературу з історії українського писанкарства в Канаді, що становить інтерес не тільки для етнографів, художників, а й для широкого кола інтелектуальної громадськості України.
Значну роль у справі збереження цього виду художньої творчості українського народу, що ледь не був згублений у радянській Україні в зв`язку з антирелігійною пропагандою, відіграють інституції Церкви, діаспорні культурно-просвітницькі, жіночі, видавничі організації, які випускали фотоальбоми, поштові марки, надавали шпальти своїх журналів та газет для публікації відповідних тематичних матеріалів тощо.
Засобами електронної книжкової виставки ми зробили спробу відобразити еволюцію стародавнього народного виробу, мистецької творчості під кутом українсько-канадського контексту: історичного, соціального, культурного, представити національні особливості орнаментального мистецтва на прикладі української писанки. Подано бібліографічний огляд літератури із фонду ВЗУ ІК, де відтворено історію та розвиток писанкарства у країні переселення українців; піднесення в ній цього виду народного мистецтва.
Автори матеріалів, присвячених писанкарству : К. Антонович (керівник школи рисунка і малярства у Вінніпезі); І. Боднарук (письменник, диригент, журналіст, громадський діяч, автор шкільних підручників); О. Бризгун-Соколик (з 1992 року – голова СФУЖО, автор статей з музикознавства); Т. Кошиць (управителька музею, бібліотеки та архіву Осередку Української Культури і Освіти, Вінніпег); О. Лятуринська (письменниця, художниця, скульпторка); С. Стечишин (редактор жіночої секції «Українського Голосу»); Л. Храплива (письменниця) та інші.
Наполегливо пропагує українське писанкарство [3] вельми популярний у Канаді журнал «Жіночий світ». Про підготовку до Великоднього свята, йдеться, наприклад, у таких статтях, як: І. Боднарук «Свято тріюмфу Бога» (Жін. світ. Торонто, 1990. Ч. 4); Бондаренко Г. «Уже недалеко червоне яєчко» (Жін. світ. Торонто, 1994. Ч. 5); Дзвінчук І. «Гуцульське мистецтво писанок» (Жін. світ. Вінніпег, 1977. Ч. 4) та інших.
Філософію знакової системи писанок, її «таємний смисл», що доносить інформацію про народні вірування й легенди, розкрито, зокрема, Я. Елиєвим у публікації «Наші писанки» (Жін. світ. Торонто, 1982. Ч. 4). У ній подано погляд автора на візерунки писанок як на відбиття молитв; на символічні знаки – мрії людини. Відображають оригінальний художній задум, світобачення майстра чи майстрині й кольори: білий, жовтий, блакитний, зелений, коричневий, чорний; їх комбінування у візерунках, кольорова стилістика. Так, червоний – то кров: символ не тільки життя, відродження, а й останнього шляху людини.
Популяризацією цього виду декоративно-ужиткового мистецтва є участь писанкарів у виставках (зокрема, "Тисячоліття віри: українське православ`я в Україні і в Канаді") в музеях, (приміром, Саскачеванської музейної асоціації; "Мистецтво та етнічність: українська традиція в Канаді", організовану канадським Музеєм цивілізацій), пересувних виставках, у бібліотеках, церквах, школах, народних домах, готелях, крамницях, громадських осередках; на загальних зборах товариств (зборах Міжнародних професійних секретарів та ін.), що демонструє, приміром, публікація Лазарук М. «Успішний чай і мистецька виставка в Едмонтоні» (Промінь. 1961. №7); у проведенні семінарів, читанні лекцій, курсів із навчання писанкарству тощо, в експозиціях на фестивалях (наприклад, «Весна») – аргументовано відображено О. Олійник та Л. Кавулич у статті «Український фестиваль писанки у Вігревілі: 40 років історії, розвитку і зростання (1973–2013)» (Західньоканадський збірник. Едмонтон; Острог, 2014. Т. 7, ч. 7). На них, крім одягу, вишивки, кераміки, різних народних виробів, організатори представляють і писанки. Поширена участь писанкарів і в святах (релігійних, народних, книги, ювілеях і т. д.). Н. Цинцар у публікації «Виставка народного мистецтва Мирослава та Люби Куць» (Жін. світ. Торонто, 1986. Ч. 4. С. 17–18) здійснює аналіз етнографічної виставки із приватного зібрання етнографів і фольклористів, народних майстрів із писанкарства та вишивки, громадсько-культурних діячів Куців.
1992 року в Канаді відбувся Міжнародний з'їзд писанкарів. Захід став традиційним і відтоді проводиться у різних країнах. Це висвітлює О. Ярош в інформації «Українська писанка в Канаді» (Міжнародний з'їзд писанкарів : матеріали науково-практ. конф. «Писанка – символ України». 2–7 вер. 1992 р. Альберта, 1993).
Внеском українських поселенців у розвиток культури Канади є, зокрема, створення великої колекції писанок у Національному музеї в Оттаві; зведення пам'ятника-писанки в Альберті; навіть відкриття спеціальних магазинів з продажу писанок тощо.
Під час проведення майстер-класів, присвячених мистецтву розпису святкових яєць, митці розкривають секрети технології фарбування крашанок. Увага тимчасових курсантів звертається на адресність, призначення виробу (професію людини, її вік, стать), вибір кольорів. Зокрема: «З курсу писання писанок Відділу ОУК в Едмонтоні» (Жін. світ. Вінніпег, 1960. Ч. 4; «Писання і крашення писанок» (Стечишин С. Мистецькі скарби українських вишивок; Винипег. 1950); «Спосіб писання писанок» (На сторожі культури : видано з присвяченням двадцятиліттю культурної праці Організації Союзу Українок Канади. Винипег. 1947) тощо. Ряд технологій розпису писанок, нанесення на них малюнків, зважаючи на регіональні особливості Старого краю, представлено в публікації «Українські писанки» (Жін. світ. Торонто, 2003. Ч. 12).
Писанки місцевостей України відрізняються орнаментами як знаковою системою, періодами свого формування. Це відбито в: «Космацькі писанки» (Жін. світ. Вінніпег. 1976. Ч. 4); Дзвінчук І. «Гуцульське мистецтво писанок» (Жін. світ. Вінніпег, 1977. Ч. 4); «Київські писанки» (Жін. світ. Торонто. 2009. Ч. 36) тощо. Авторами публікацій розглянуто та проаналізовано схеми символів: насамперед хрест – світотворення. До речі, знак ламаного хреста відомий у греків, римлян, фінікійців, в Індії, Азії, Скандинавії, Ірландії, Німеччині, Словаччині. Символіка основних писанкових мотивів для українців Канади залишилася одвічною: сонце, древо життя, спіраль, грабельки, пташка, півень, кінь, олень, виноград, безконечник, квіти. Триніг та звізда – знаки божества сонця, світла, а трикутник – знак стихій природи. Безконечник – кругла відміна меандра. Писанки з безконечником мають обрядове значення. Писанки Поділля: «Божа ручка», «крутороги», «качур», «зорі», «клинки і заступи» «клинки і сокира», «дубове листя», «жабка» і т. д. Триріг – вогонь, сварга (правостороння і лівостороння), дерево життя – ромб, решето, «сігма» (змій), найпоширеніший знак трипільської кераміки – тризуб (знак триєдності світобудови, символ Триєдиного Бога) тощо. На українських писанках (крашанках) зображують рослини (вербу, калину, дуб та інші), тварин, птахів, метеликів (для дітей), зірочки, курячі лапки. Для писанок Київщини характерні «п`явки», «ялоно» (шапка зі збиваного сукна), «сливки», «виноград», на писанках Харківщини колір забезпечується настоями квітів, трав, сушених трісок і т. д. Писанка може складатися з двох медальйонів із зображенням дерев, тварин, риб.
Найбільше знаків сонця – як символу Життя і Рівноваги, адже саме яйце – з круглим, ясним жовтком – солярний символ, що має потужну енергетику.
Експонента популярності українських писанок дедалі зростає не тільки в іммігрантському середовищі, а й серед канадського загалу, про що йдеться в таких матеріалах: Наумович С. «Українську писанку вже втретє подивляють» (Жін. світ. Торонто, 1990. Ч. 4); Терешкун В. «Про Україну говорить писанка» (Жін. світ. Торонто. 1995. Ч. 4. С. 16–17).
Розвиток цього виду народного мистецтва в діаспорі є свідченням збереження її членами традицій історичної батьківщини (писанкарство поширюється навіть тими майстрами українського походження, які вже не володіють українською мовою), шанобливого ставлення переселенців та їхніх нащадків до християнської віри, до рідної церкви, відбиттям внеску спільноти у загальну культуру країни свого постійного проживання, її популяризації в Канаді, успіх чого підтверджують вищенаведені конкретні факти, а також те, що в Канаді до 125-річчя першого поселення українців було випущено у вигляді писанки срібну монету. На її аверсі – профіль британської королеви Єлизавети II [4]. Монетний двір Канади випустив і королівську золоту монету під назвою «Eternal Blessing Pysanka» – «Писанка Вічного благословення». На аверсі – профіль королеви Єлизавети II, на реверсі – український храм [5].
Бібліографічний список літератури
Антонович К. Відкриття осередку культури і освіти у Вінніпегу, Ман. / К. Антонович // Жін. світ. –1951. – Ч. 11/12. – С. 8.
Шифр: ВЗУ ІК
Бондаренко Г. Уже недалеко червоне яєчко / Г. Бондаренко // Жін. світ. – Торонто, 1994. – Ч. 5. – С. 16.
Шифр: жВЗУ ІК
Боднарук І. Свято тріюмфу Бога / І. Боднарук // Жін. світ. – Торонто, 1990. – Ч. 4. – С. 2–3.
Шифр: жВЗУ ІК
Бонк-Галамай Г. Естетична насолода і символічно-обрядове значення писанки / Г. Бонк-Галамай // Жін. світ. – Торонто, 1992. – Ч. 4. – С. 8.
Шифр: жВЗУ ІК
Виставка писанок у Бібліотеці Манітобського університету // Жін. світ. – Вінніпег, 1971. – Ч. 4. – С. 4.
Шифр: жВЗУ ІК
Дзвінчук І. Гуцульське мистецтво писанок / І. Дзвінчук // Жін. світ. – Вінніпег, 1977. – Ч. 4. – С. 7–8.
Шифр: жВЗУ ІК
З курсу писання писанок Відділу ОУК в Едмонтоні // Жін. світ. – Вінніпег, 1960. – Ч. 4. – С. 3–4.
Шифр: жВЗУ ІК
Елиїв Я. Наші писанки / Я. Елиїв // Жін. світ. – Торонто, 1982. – Ч. 4. – С. 3– 4.
Шифр: жВЗУ ІК
Київські писанки // Жін. світ. – Торонто, 2009. – Ч. 36. – С. 2–3.
Шифр: жВЗУ ІК
Космацькі писанки // Жін. світ. – Вінніпег, 1976. – Ч. 4. – С. 5–8.
Шифр: жВЗУ ІК
Кошиць Т. Писанка та її орнамент / Т. Кошиць // Жін. світ. – Торонто, 1986. – Ч. 5. – С. 2–3.
Шифр: жВЗУ ІК
Лесів М. Культурне перехрестя : українська писанка в Канаді в контексті західної естетики / М. Лесів // Нар. творчість та етнологія. – 2007. – № 5. – С. 76–82.
Шифр: Ж27482
Лазарук М. Успішний чай і мистецька виставка в Едмонтоні / М. Лазарук // Промінь. – 1961. – № 7. – С. 23–24.
Шифр: жВЗУ ІК
Лятуринська О. Великодній передзвін : писанки і поезії / О. Лятуринська. – Торонто : Орг. Українок Канади ім. О. Бесараб, Відділ Торонто, 1986. – 83 с.
Шифр: Ш6 (Ук) В274
(URL : https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/22353/file.pdf).
Лятуринська О. Писанка / О. Лятуринська // Лятуринська О. Зібрані твори. – Торонто : Вид-ня Орг. Українок Канади. – 1983. – 813 с.
Шифр: ВА622751
Лящинська С. Великодні обряди і їх жрекиня / С. Лящинська // Промінь. – 1987. – С. 3–4.
Шифр: жВЗУ ІК
Молоді таланти // Промінь. – 1988. – № 7/8. – С. 22.
Шифр: жВЗУ ІК
Олійник О., Кавулич Л. Український фестиваль писанки у Вігревілі : 40 років історії, розвитку і зростання (1973–2013) / О. Олійник, Л. Кавулич // Західньоканад. зб. Т. 7, ч. 7. – Едмонтон ; Острог : [б. в.], 2014. – С. 276– 347 с.
Шифр: Ж6374
Онищук Д. Наші писанки / Д. Онищук // Жін. світ. – Торонто. – 1981. – Ч. 4. – С. 14.
Шифр: жВЗУ ІК
Наумович С. Українську писанку вже втретє подивляють / С. Наумович // Жін. світ. – Торонто, 1990. – Ч. 4. – С. 11.
Шифр: жВЗУ ІК
Онищук О. Символіка красок в українській писанці та її стиль / О. Онищук // Жін. світ. – Торонто, 1989. – Ч. 4. – С. 6–7.
Шифр: жВЗУ ІК
Музей сягає в громаду // Промінь. – 1988. – № 11. – С. 11–12.
Шифр: жВЗУ ІК
Організатор : підручник для СУМК та інших союзних організацій / Союз Укр. Молоді Канади. – Вінніпег : [б. в.], 1944. – 144 с.
Зі змісту: Українське мистецтво (Вистави; Зарядження вистав; Вишивки; Писанки). – С. 97–104.
Шифр: 11381 укр.
Пахолків К. Подвійна виставка / К. Пахолків // Промінь. – 1961. – № 1. – С. 27.
Шифр: жВЗУ ІК
Стечишин С. Писання і крашення писанок / С. Стечишин // Стечишин С. Мистецькі скарби українських вишивок. – Винипег, 1950. – С. 129–135.
Шифр: 7044 укр.
Рихтицька Д. Народні звичаї – скарби українського народу / Д. Рихтицька // Жін. світ. – Торонто, 1994. – Ч. 5. – С. 3–7.
Шифр: жВЗУ ІК
С. Б. Свято відкриття Осередку української культури й освіти / С. Б. // Жін. світ. – 1972. – Ч. 8. – С. 5.
Шифр: жВЗУ ІК
Спосіб писання писанок // На сторожі культури : видано з присвяченням двадцятиліттю культурної праці Організації Союзу Українок Канади. – Винипег, 1947. – С. 82–88.
Шифр: 9684 укр.
Стех Я. Дещо з історії символіки і її значення в житті народу / Я. Стех // Жін. світ. – Торонто, 1995. – Ч. 5. – С. 12–14.
Шифр: жВЗУ ІК
Терешкун В. Про Україну говорить писанка / В. Терешкун // Жін. світ. – Торонто, 1995. – Ч. 4. – С. 16–17.
Шифр: жВЗУ ІК
Українська народня творчість / зібрано та передм. Д. Гулея. – Торонто : Гомін України, 1986. – 450 с.
Шифр: 1850 укр.
Українські писанки // Жін. світ. – Торонто, 2003. – Ч. 12. – С. 2–3.
Шифр: жВЗУ ІК
Українці в Канаді : їх історія / Укр. музей Канади. – Саскачеван : [б. в.], 1989. – 20 с.
Шифр: 12612 укр.
Висвітлення тем: Українська культура (Вишивка. Ткання. Різьба по дереву. Кераміка. Писанки. Народне вбрання. Ритуальні хліби).
Фестиваль у Давфині // Жін. світ. – Вінніпег, 1968. – Ч. 2. – С. 16.
Шифр: жВЗУ ІК
Храплива Л. Писанка / Л. Храплива // Жін. світ. – Вінніпег, 1960. – Ч. 4. – С. 12.
Шифр: жВЗУ ІК
Цинцар Н. Виставка народного мистецтва Мирослава та Люби Куць / Н. Цинцар // Жін. світ. – Торонто, 1986. – Ч. 4. – С. 17–18.
Шифр: жВЗУ ІК
Юдкін І. Книга про культуру українців у Канаді / І. Юдкін // Нар. творчість та етнологія. – 1994. – № 5/6. – С. 80–83.
Шифр: Ж27482
Рец.: Art and Ethnicite. – Ottawa : Canadian, 1991, де вміщено статтю: М. Джоуна "Точка зору аматора фольклору та українсько-канадського мистецтва", присвячена орнаментиці українських писанок.
Ярош О. Українська писанка в Канаді / О. Ярош // Міжнародний з'їзд писанкарів : матеріали науково-практ. конф. "Писанка – символ України". 2– 7 вер. 1992 р. – 1993. – С. 93–94.
Шифр: ВА582594
Liatyryns'ka O. The Easter Egg / O. Liatyryns'ka ; H. Mazurenko (transl.) // Жін. світ. – Торонто, 2003. – Ч. 12. – С. 22–23.
Шифр: жВЗУ ІК
Дано рекомендації зі схем та техніки розфарбовування пасхальних яєць.
Довідкова література
Артюх Л. Українці : Іст.-етногр. моногр.: у 2 кн. Кн. 2 / Л. Артюх, В. Балушок, В. Борисенко, О. Брицина, В. Горленко, І. Гребінь, М. Гримич, С. Грица, П. Гриценко, Н. Гурошева; ред.: А. Пономарьов; Міжнар. наук. братство укр. антропологів, етнографів і демографів. – Опішне : Укр. народознав., 1999. – 541 c. – (Укр. етнол. студії; Вип. 2).
Шифр: С10084
Малиніна А. О. Великодній сувенір. Українська народна писанка : навч.-метод. посіб. / А. О. Малиніна, І. О. Малиніна, О. Ю. Гріднєва. – Харків : Скорпіон, 2005. – 32 c.
Шифр: Р103272
Ткаченко В. Писанкарство в Україні : історіографія (1910–1980-і рр.) / В. Ткаченко // Нар. творчість та етногр. – 2005. – № 2. – С. 92–97.
Шифр: Ж27482
Адруг А. К. Писанки Чернігівщини : історія і сучасність / А. К. Адруг; Упр. у справах преси та інформ. – Чернігів : КП "Вид-во "Черніг. обереги", 2005. – 58 c.
Шифр: ВА665800
Орел Л. Народне мистецтво України на межі тисячоліть / Л. Орел, Л. Стогнота; Музей нар. архіт. та побуту України НАН України, ТОВ "Укр. сувенір". – Київ : Автоексперт, 2007. – 248 c.
Шифр НБУВ: СО28418
Лоліна Л. А. Орнаментальне мистецтво як феномен художньої культури : автореф. дис... канд. мист. / Л. А. Лоліна; Київ. нац. ун-т культури і мистец. – Київ, 2006. – 20 c.
Шифр: РА347895
Тиводар М. П. Етнографія Закарпаття : історико-етногр. нарис / М. П. Тиводар; ДВНЗ "Ужгород. нац. ун-т", каф. історії стародав. світу та серед. віків. – Ужгород : Гражда, 2011. – 411, [16] c.
Базик Л. А. Декоративно-прикладне мистецтво Рівненщини : монографія / Л. А. Базик, Г. І. Вахрамеєва, В. Г. Виткалов, С. В. Виткалов, Г. В. Істоміна, Г. Г. Каневська, О. Кононець, Л. К. Костюк, І. М. Локшук, Ю. М. Нікольченко; Рівнен. держ. гуманіт. ун-т. – Рівне, 2010. – 223 c.
Шифр: СО30299
Ткаченко В. Рукописна спадщина Василя Кравченка про походження крашанки та писанки / В. Ткаченко // Нар. творчість та етнологія. 2013. – № 2. – С. 133–138.
Шифр: Ж27482
Максимович О. М. Писанка як засіб духовного виховання / О. М. Максимович, О. І. Поясик // Пед. дискурс : зб. наук. пр. – 2012. – Вип. 13. – С. 206–210.
Шифр: Ж73286
Веб ресурси
Музей “Писанка” Область: Івано-Франківська https://7chudes.in.ua/nominaciyi/muzey-pysanka/
Найбільша писанка у світі знаходиться у Канаді. – URL : https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/najbilsha-pysanka-u-sviti-znahodytsya-u-kanadi.html
Найбільший пам`ятник писанці в Канаді . – URL : https://localhistory.org.ua/rubrics/building/naibilshii-pamiatnik-pisantsi-v-kanadi/
Писанкарство. – URL : https://lastivka.dk/pisankarstvo.html
Монета-писанка даватиме своєму власнику «вічне благословення. – URL : https://mind.ua/news/20196045-u-kanadi-vipustili-korolivsku-zolotu-monetu-u-formi-ukrayinskoyi-pisanki
Писанка для України : канадійка українського походження популяризує писанкарство по всьому світу. – URL : https://ukrainian.voanews.com/a/pysanka_dlya_ukrainy/5891030.html
Як канадка зберігає українську традицію писанкарства. – URL : https://www.ukrinform.ua/rubric-diaspora/3240964-ak-kanadka-zberigae-ukrainsku-tradiciu-pisankarstva.html
Статтю та бібліографічний опис підготувала кандидат історичних наук, старший науковий співробітник ВЗУ ІК НБУВ
Всі права захищено ©
2013 - 2024 Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Працює на Drupal | За підтримки OS Templates
Ми в соціальних мережах