24 червня 2022 року виповнюється 70 років Володимиру Івановичу Попику – доктору історичних наук, професору, члену-кореспонденту НАН України.

Уродженець Полтавщини, з давнього козацького роду, син науковця-історика, Володимир Іванович все своє життя присвятив служінню українській академічній науці. Вихованець Інституту історії України, він у час демократичного піднесення 80-х років та в перші десятиліття незалежності, позначені формуванням нових наукових напрямів і розгалуженої мережі установ соціогуманітарного профілю, необхідних для забезпечення потреб суверенної Української держави, пройшов великий шлях роботи у Президії НАН України як науковий співробітник, учений секретар, керівник Сектору суспільних наук.

Водночас з 1993 року наукова праця Володимира Івановича нерозривно пов´язана з Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського, заснованим у її складі Інститутом біографічних досліджень. З 2003 року, після передчасної смерті засновника і першого директора Інституту біографічних досліджень доктора історичних наук, професора В. С. Чишка, Володимир Іванович очолює його колектив. Саме у ці роки, під визначальним впливом знаного вченого і організатора науки академіка НАН України О. С. Онищенка, Володимир Іванович сформувався як авторитетний вчений у галузі біографічних досліджень, культурології та соціальних комунікацій.

З 2011 по 2013 роки В. І. Попик працював першим заступником директора, впродовж наступного п´ятиріччя – генеральним директором Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. У цей час, незважаючи на труднощі, пов´язані з початком російської агресії, ним було чимало зроблено для подальшого розвитку наукової та науково-іеформаційної діяльності Бібліотеки. За ініціативою Володимира Івановича в її складі організовано інститути книгознавства та інформаційних технологій, започатковано електронну національну книжкову колекцію – бібліотеку «Україніка».

Заслугою Володимира Івановича стало суттєве розширення проблемно-тематичного діапазону діяльності Інституту біографічних досліджень, зростання його кадрового, людського потенціалу, рішуче відстоювання засад демократизму наукового життя. Завдяки створеній в інституті атмосфері творчої свободи, підтримки ініціатив і новаторства науковим колективом досягнуто вагомих результатів у досліженні теоретико-методологічних проблем біографіки, глибинних механізмів функціонування біографічної інформації в суспільстві, її взаємодії з читацьким загалом, виробленні на цій основі ефективних в умовах сучасної України інформаційно-комунікативних стратегій інтеграції та поширення біографічних знань, піднесенні у цій справі ролі бібліотек.

За пропозиціями Володимира Івановича з метою згуртування творчого співтовариства започатковано проведення щорічних Біографічних читань, видання спеціальних тематичних випусків збірника наукових праць «Українська біографістика», підготовку колективних монографій з назрілих теоретичних та методологічних проблем подальшого розвитку біографічних досліджень в Україні.

Безперечною заслугою В. І. Попика є обґрунтування відповідного духові нашого часу, інтелектуальним та духовним потребам співвітчизників нового розуміння змісту, ролі і значення біографіки не як наукової дисцпліни, а широкого спрямування вітчизняної гуманітарної культури і науки, важливого інформаційного ресурсу суспільства.

Володимир Іванович – автор трьох індивідуальних монографій. Під його керівництвом підготовлено чотири колективні праці з проблем біографіки та біобібліографії, нових форм і методів біографічних досліджень, формування й використання ресурсів біографічної інформації. Він є співавтором сорока книжкових видань. Загалом його перу належить понад 350 наукових та науково-популярних публікацій.

За внесок у розвиток української науки і культури В. І. Попика нагороджено Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, академічними відзнаками «За професійні заслуги» та «За підготовку наукової зміни», почесними грамотами Президії НАН України і ЦК профспілки працівників НАН України, Міністерства культури України і ЦК профспілки працівників культури України, орденом Святих Кирила і Мефодія Української Православної Церкви Київського Патріархату.

Свій ювілей Володимир Іванович зустрічає сповненим нових творчих планів.

У цей урочистий день від щирого серця бажаємо Вам, дорогий Володимире Івановичу, міцного здоров’я, великого щастя, нових творчих злетів на благо нашої Батьківщини! Хай щастить Вам і Вашим рідним!