Це засідання Вченої ради НБУВ 30 березня стало особливим – святковим. Адже воно було присвячене пошануванню академіка Національної академії наук України, радника Президії НАН України, до 2013 року генерального директора Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, а нині почесного генерального директора НБУВ Олексія Семеновича Онищенка з нагоди його 90-річного ювілею.

Нинішній очільник Бібліотеки Любов Андріївна Дубровіна від імені колективу щиро й сердечно привітала ювіляра. Вона відзначила, що з нашою бібліотекою його пов’язує понад 20 років безпосереднього керівництва, а назагал він не розстається з колективом і донині. Час роботи на посаді генерального директора НБУВ був роками розквіту його наукового й творчого потенціалу, організаторських здібностей, реалізації дерзновенних мрій ученого, спрямованих у майбутнє. Це був також старт творчого й наукового розвою Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, перетворення найбільшої скарбниці знань у потужний загальнодержавний науково-інформаційний і дослідницький центр з багатьма науковими складовими – інститутами й новими відділами, Службою інформаційно-аналітичного забезпечення, Національною юридичною бібліотекою, Фондом президентів України тощо. Більшість своїх ініціатив Олексію Семеновичу вдавалося втілити в життя, бо головним девізом його роботи й наукових досліджень було «працювати й не втомлюватись». Саме ця невтомність і спрямованість у майбутнє характеризує ювіляра й сьогодні, в його 90 років.

Колеги підготували Олексію Семеновичу сюрприз – відеофільм, присвячений спогадам про творчий і науковий шлях ювіляра, його керівництво Бібліотекою.

Теплі слова вітань і побажань висловили заступники генерального директора НБУВ Валерій Микитович Горовий та Тетяна Миколаївна Коваль, директори інститутів НБУВ Ольга Петрівна Степченко, Катерина Вілентіївна Лобузіна, Галина Іванівна Ковальчук, Володимир Іванович Попик, Лідія Миколаївна Яременко, учений секретар Бібліотеки Вікторія Володимирівна Горєва, учений секретар Інформаційно-бібліотечної ради НАН України Галина Іванівна Солоіденко, керівник Національної юридичної бібліотеки Юлія Миколаївна Половинчак, директор Фонду президентів України Володимир Миколайович Удовик, керівники й працівники структурних підрозділів НБУВ Наталя Миколаївна Носкіна, Павло Іванович Шекера, Тетяна Василівна Симоненко, Марат Борисович Закіров, Олександр Миколайович Мартинюк.

З привітаннями завітав  на засідання Вченої ради академік Національної  академії аграрних наук України, директор Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН Віктор Анатолійович Вергунов. Він вручив Олексію Семенович Онищенку  відзнаку Національної  академії аграрних наук України – пам’ятну медаль, а також подарунки.

         У притаманному йому мудро-філософському й часом жартівливому стилі Олексій Семенович подякував усім учасникам зібрання.

- Якщо говорити про мою співпрацю з бібліотекою, то вона, вважайте,  почалася ще в 1951 році. Тоді в університетській бібліотеці були черги взяти потрібну книгу, мені не завжди вдавалось, а поруч була публічна бібліотека (так тоді називалась наша бібліотека на Володимирській). Хоч студентів там не приймали, але я прийшов і дуже попросився, то мені дали дозвіл на місяць. І я там як зачепився, то основне своє студентське, а потім і аспірантське життя там і провів.

Тож бібліотека, зокрема наша,  й книга мене супроводжують майже все життя, вони, власне, всередині, в мені. І роки, які я працював директором бібліотеки, вважаю своїми кращими часами. Маю вам сказати, що бібліотечна професія, на моє переконання, найкраща з усіх, бо це увесь час перебування в атмосфері знання, причому знання найновішого, найкращого, найперспективнішого. Тому рекомендую вам зберегти це усвідомлення, що бібліотечна професія – це дуже високий статус. Хоча реалізувати його важко в нинішній час, та й раніше вона була, на жаль, дещо на другому плані,  а по суті це базова й необхідна спеціальність. 

Багато мені сьогодні сказано, але це все ж аванс. Усім щиро дякую, всім бажаю – до ста рости, сто перерости і далі рости без старості. Віку взагалі немає, то люди придумали календар для впорядкування часу свого життя. Є календар формальний і є біологічний стан твого організму. От біологічний стан і визначає, скільки тобі віку. А для того, щоб біологічний стан був у нормі, в дії, щоб вирував, потрібна праця. Вона рятує від усіх недуг і дає у всьому  наснагу.

Назагал квінтесенцією побажань ювіляру були міцне здоров’я в поєднанні з творчим неспокоєм, нові ідеї й нові плідні зустрічі на дослідницькій ниві і в нашій Бібліотеці.