20 лютого відбулося чергове засідання Вченої ради Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, яке провела її генеральний директор Любов Андріївна Дубровіна.

Присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять Героїв Небесної Сотні й десятиліття перших розстрілів протестувальників на Майдані Гідності.

Члени Вченої ради розглянули питання про результати акредитаційної експертизи освітньої програми НБУВ.

Генеральний директор НБУВ Л. А. Дубровіна доповіла, що Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти здійснювало  в Бібліотеці акредитаційну експертизу освітньої програми «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа”. Установа акредитована за рівнем В.

Як викладено у висновках експертної групи, загальні враження про освітню програму та освітній процес у цілому є позитивними. Освітньо-наукова програма «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» спеціальності 029 “Інформаційна, бібліотечна та архівна справа” третього рівня вищої освіти, яка реалізується в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського, є актуальною, враховує сучасні вимоги ринку праці. Рівень організації освітнього процесу у НБУВ за освтньо-науковоюпрограмою дозволяє досягти поставлених цілей, зміст програми та практики її реалізації враховують потреби усіх учасників освітнього процесу. Освітньо-наукова програма є актуальною в контексті врахування специфіки регіону, сучасних вимог ринку праці та інтересів стейкхолдерів. Програма доволі згармонізована з місією, візією, цінностями та стратегічними напрямами розвитку бібліотеки, має практико-орієнтовану спрямованість, однак не зайвим буде врахувати зарубіжний досвід реалізації аналогічних програм.

Відзначено, що форми і методи навчання сприяють досягненню заявлених в освітньо-навчальній програмі цілей та програмних результатів навчання, відповідають вимогам академічної свободи. Програма надає можливості для формування індивідуальної освітньої траєкторії через вільний вибір дисциплін вибіркового циклу. Розвинені матеріально-технічні можливості для дистанційного навчання та наукової діяльності. Освітня наукова програма використовує збалансований підхід для взаємодії обсягу освітніх компонентів з фактичним навантаженням здобувачів освіти, що дає можливість ефективно досягати програмних результатів навчання та адаптувати навчальний процес до потреб здобувачів. Викладачі програми мають академічну/професійну відповідність дисциплінам, наукові публікації у сфері інформаційної, бібліотечної та архівної діяльності, у тому числі й у виданнях, що індексуються у наукометричних базах Scopus, Web of Science. Аспіранти та викладацький персонал беруть активну участь у міжнародних конференціях, публікують результати своїх досліджень у міжнародних наукометричних базах даних. Тож зміст освітньої програми відповідає предметній області визначених для неї спеціальностей.

В академічній спільноті закладу сформована культура якості, яка сприяє постійному розвитку освітньої програми та освітньої діяльності за цією програмою. НБУВ активно співпрацює з науковими зарубіжними установами. Форми й методи навчання та викладання сприяють досягненню заявлених в освітньо-науковій програмі цілей та програмних результатів навчання. Аспіранти належним чином поінформовані про методи та критерії оцінювання контрольних заходів. Наукові роботи перевіряються на антиплагіат. Аспіранти мають вільний доступ до фондів і електронних каталогів НБУВ, інформаційних наукових ресурсів, міжнародних електронних ресурсів Web of Science, Scopus, EBSCO, Research4Life, JStor, Springer, а також  репозитарію НБУВ eVerLib з фаховими науковими матеріалами.

Критичних та суттєвих недоліків експертна група не виявила. Разом з тим вона висловила низку рекомендацій та відзначила, що вони були позитивно сприйняті керівництвом НБУВ.

Про специфіку роботи Служби інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади в умовах війни доповів заступник генерального директора НБУВ з наукової роботи Валерій Микитович Горовий.

Він відзначив, що відповідна робота НБУВ щодо аналізу суспільної ситуації для органів державної влади починалась як запит саме органів державної влади в перші роки становлення України як самостійної держави. Це була потреба прискорення обміну інформацією між областями й центром, яку НБУВ як установа з найповнішими інформаційними ресурсами могла задовольнити швидко і якісно. Після перших результатів робота СІАЗ була позитивно оцінена на рівні всіх гілок влади, починаючи з президентської. Тоді служба надавала допомогу в аналізі ситуації на місцях через газетну періодику. Пізніше, з появою електронних видань, отримала замовлення аналізувати насамперед електронні видання, які мали незрівнянно ширшу сферу розповсюдження як у державі, так і  в світі. Пізніше СІАЗ перейшла на аналіз електронних ресурсів у цілому  і стала спеціалізованим підрозділом бібліотеки для дослідження й використання саме електронних інформаційних ресурсів.

Як наукова установа НБУВ загалом і СІАЗ зокрема розпочали дослідження процесів використання електронних інформаційних ресурсів в умовах міжнародної інформаційної співпраці. Починаючи з 1999 року, в Бібліотеці постійно здійснюються трирічні дослідження за плановими темами. Це низка тем з питань інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади щодо вивчення соціально-політичної й економічної ситуації в регіонах України, в питаннях здійснення їхніх функцій на різних етапах розвитку суспільства,  розвитку та використання електронних ресурсів у бібліотечній практиці,  розвитку дистанційних форм обслуговування користувачів тощо. Нині досліджується тема «Інформаційно-аналітичні ресурси бібліотеки як складова інформаційної основи загальносуспільного розвитку».

Свого часу, зазначив доповідач, постало питання, як вводити в практику результати наших наукових досліджень. Вирішили кожну тему завершувати щорічними науковими працями, виданнями в країні й за кордоном, обговореннями на різних форумах. Апробували дослідження через розвиток електронних видань, зокрема наш дайджест «Україна: події, факти, коментарі» передплачують низка абонентів у центрі й регіонах. Є й друковані видання.

На замовлення Президії АН України СІАЗ включався в оперативні проєкти, особливо щодо необхідності протидії ворожій інформаційній війні та пропаганді з боку російської федерації. Так, з 2009 по 2019 роки видано 20 монографічних досліджень з питань інформаційних механізмів нейтралізації негативних зарубіжних впливів на регіони України в умовах війни.

Повномасштабне вторгнення російського ворога в Україну змушує підрозділ шукати нові підходи щодо використання електронних інформаційних ресурсів, забезпечення дієвого їх аналізу й конструктивних висновків. У стратегічних комунікаціях акцент робиться на взаємодії центральних з регіональними й місцевими інформаційними ресурсами. Виокремлюється потреба часу, яка ще чекає свого серйозного вирішення,  – психологічний вплив нинішньої війни на різні категорії людей. Тож СІАЗ активізує роботу на відповідних напрямах і мобілізації зусиль на можливостях психологічної адаптації громадян України.

В.М. Горовий повідомив, що запити з органів влади, які надходять до НБУВ, зокрема наприкінці минулого року, підтверджують необхідність продовження відповідної інформаційно-аналітичної роботи.

У ході обговорення доповіді було висловлено пропозиції й побажання щодо поліпшення форм роботи підрозділу, актуалізації досліджуваних проблем.

На засіданні було обговорено розділ звіту Національної академії наук України «Науково-інформаційна діяльність установ НАН України у 2023 році». Відповідну доповідь зробила вчений секретар Інформаційно-бібліотечної ради НАН України Галина Іванівна Солоіденко.

Вона відзначила, що в умовах повномасштабної російської агресії бібліотечно-інформаційний комплекс НАН України у складі Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника та 93 бібліотек наукових установ не припинив своєї діяльності, а навпаки продовжував накопичувати вітчизняні та світові бібліотечно-інформаційні ресурси, надавати  доступ до джерел наукових знань, виконуючи основну свою функцію – науково-інформаційне забезпечення діяльності академічних установ.

НБУВ продовжувала забезпечувати бібліотеки наукових установ зарубіжною літературою, отриманою внаслідок міжнародного документоообміну. Попри воєнні дії, бібліотека підтримувала документообмін з 527 партнерами у 58 країнах світу. У 2023 році шляхом міжнародного документообміну надійшло 3027  примірників. зарубіжних документів. З них до фондів НБУВ передано 2295 примірників, до фондів бібліотек наукових установ НАН України – 732 примірників видань. Слід зазначити, що найбільшу кількість документів було отримано з Польщі – 620 одиниць, Чехії – 327, Німеччини – 276, Південної Кореї – 256 примірників. Зарубіжним партнерським установам НБУВ відправила 3008 вітчизняних видань, в тому числі 371 примірник  книг і 2637 примірників періодичних та продовжуваних видань.

З початком повномасштабної російської агресії активізували свою діяльність, розробляючи та впроваджуючи низку ініціатив з підтримки України, Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ (IFLA), Конференція директорів європейських національних бібліотекарів (CENL), Американська бібліотечна асоціація (ALA), Конференція європейських наукових бібліотек (CERL), Міжнародний альянс захисту культурної спадщини в зонах конфлікту (ALIPH), Блакитний Щит (Blue Shield International), ЮНЕСКО та багато інших. Питання міжнародної підтримки українських бібліотек широко висвітлювалися на сторінках «Бібліотечного вісника» в рубриці «Наука та бібліотечна справа в умовах воєнного стану в Україні».

Важливою складовою науково-інформаційного забезпечення у звітному році залишався корпоративний онлайновий доступ до передплачених ресурсів провідних світових постачальників наукової інформації. НБУВ здійснювався організаційний та науково-методичний супровід передплати на міжнародні наукометричні бази даних Scopus, Web of Science, ScienceDirect, Research4Life, оновлювалися угоди з провайдером національної передплати – ДНТБ України. Через портал Research4Life надавався доступ до електронних колекцій книг і журналів міжнародних видавництв, загалом до понад 154 тисяч книг і наукових журналів від 200 видавців з усього світу.

Бібліотеки НАН України та її наукових установ розширили представлення своєї діяльності в інтерактивному медіасередовищі за допомогою як вебсайтів, так і різних комунікаційних каналів. Інститут інформаційних технологій НБУВ упровадив нову бібліотечну цифрову платформу ResearchUA (http://research.nbuv.gov.ua/), яка орієнтована на розвиток електронної дослідницької інфраструктури України та формування всеукраїнського цифрового наукового простору. Співробітники інституту продовжували забезпечувати формування та актуалізацію інформації наукових електронних ресурсів. Найпопулярнішими нині є такі ресурси, як «Наукова періодика України», що на кінець 2023 року містила 2930 електронних аналогів наукових фахових видань (серед них 148 назв наукових журналів, що існують тільки в електронній формі, 318 назв наукових журналів НАН України); «Наукова електронна бібліотека», що налічує 37039 бібліотечно-бібліографічних записів на електронні книжкові інформаційні матеріали; Електронна бібліотека «Україніка» з 10 852 довідковими записами та 24 200 описами окремих документів; Реферативна база даних «Україніка наукова» із загальною кількістю понад 823 тис. джерел; Цифрова бібліотека історико-культурної спадщини, яка містить 991 оцифрований документ загальним обсягом 56174 зображення.

Здійснювалося формування ресурсів корпоративного інформаційного порталу «Наука України: доступ до знань» шляхом наповнення та редагування баз даних «Наукові установи», «Реєстр бібліотек», «Науково-інформаційні ресурси бібліотек України», «Науковці України». У 2023 році в базі даних «Науковці України» відредаговано понад 9,2 тисячі пошукових профілів науковців, до розділу «Персоналії НАН України» (академіки та члени-кореспонденти, іноземні члени НАН України) внесено нові відомості загальним обсягом 281 запис.

Особливі умови воєнного часу висувають і особливі умови до установ, у яких зберігаються особливо цінні надбання науки й культури, зазначила Г.І. Солоіденко. Дві національні бібліотеки НАН України зберігають у своїх фондах документи, що становлять національне культурне надбання України. У 93 бібліотеках зберігається 120 книжкових колекцій та особових бібліотек видатних учених – засновників всесвітньо відомих академічних інститутів та наукових шкіл, а також унікальні зібрання зарубіжних і вітчизняних наукових періодичних видань від часу заснування установ. Актуалізувалось вирішення питань забезпечення фізичного збереження фондів бібліотек наукових установ. У 2023 році на базі НБУВ створено Центр збереження і оцифрування фондів – науково-дослідний та координаційно-методичний орган з питань забезпечення збереження фондів бібліотек наукових установ НАН України. За результатами виконання проєкту «Технологічні та соціально-економічні чинники довговічності особливо цінних бібліотечних фондів, що становлять культурне надбання України» фахівцями центру підготовлено колективну монографію «Базові складові сучасної системи збереження особливо цінних бібліотечних та архівних фондів, що становлять культурне надбання України».

Доповідачка розповіла й про інші форми науково-інформаційної діяльності установ НАНУ в нинішніх умовах. Вона відзначила, що функціонування бібліотечно-інформаційного комплексу НАН України як відкритої соціальної системи потребує подальшого розроблення і реалізації системних заходів, спрямованих на збереження й розвиток наявного бібліотечно-інформаційного потенціалу, задоволення інформаційних потреб суспільства через забезпечення загальної доступності до документів, інформації, знань. Це передбачає оновлення управлінських і науково-методичних підходів до організації діяльності всієї бібліотечної системи, формування стійких мережевих зв’язків та міжбібліотечної взаємодії на відомчому, національному та міжнародному рівнях.

Звіт було взято до відома з окремими уточненнями.

Після доповіді вченого секретаря Вікторії Володимирівни Горєвої про необхідність внесення змін до Тематичного плану наукових досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського на 2024 рік Учена рада затвердила відповідні зміни.