Кінець весни – особливий час для наукового співтовариства дослідників-біографів, сповнений цього року  яскравими подіями, пов’язаними з відзначенням 16 травня всесвітнього Дня біографа, 18 травня – знаменного для всіх учених України свята – Дня науки, 26 травня – Дня Києва. Для колективу Інституту біографічних досліджень 2024 рік позначений також 30-річчям від часу заснування Інституту, науковим профілем якого є вивчення теоретико-методологічних проблем біографіки, напрацювання дієвих методичних і практично-прикладних рекомендацій для науковців, літераторів, журналістів, педагогів, видавців, працівників бібліотечно-інформаційної сфери, мас-медіа щодо піднесення дослідницької роботи, справи поширення біографічних знань у суспільстві.

Інститут біографічних досліджень спільно зі своїми колегами і партнерами пошанував цьогорічні свята низкою наукових та культурно-інформаційних подій, об’єднаних загальною назвою «Тиждень біографіки», який, власне, триває й дотепер.

Напередодні Дня біографа, 13 травня, науковці Інституту біографічних досліджень взяли участь в організованій Державною науково-педагогічною бібліотекою України імені В. О. Сухомлинського ІХ Всеукраїнській науково-практичній конференції з історії освіти з міжнародною участю «Педагогічна біографіка про національно-патріотичне виховання дітей і молоді: ідеї, концепції, практики» (https://dnpb.gov.ua/ua/?events=39407). На ній директор інституту доктор історичних наук член-кореспондент НАН України Володимир Попик виступив з доповіддю програмного спрямування «Біографіка як дієвий інструмент консолідації українського суспільства». Доповіді завідувачки відділу теорії та методики біобібліографії кандидата історичних наук  Надії Любовець «Спогади у період війни як ресурс консолідації суспільства: досвід та сучасні практики» й кандидата філологічних наук Оксани Плющик «Репрезентація біограм/біографій/наративів захисників України: контент-стратегії вітчизняних бібліотек» були присвячені гостро актуальній в умовах війни проблемі місця й значення біографіки в зміцненні національно-патріотичної свідомості. У річищі обговорення завдань деколонізації українського гуманітарного простору доктор філологічних наук  Галина Александрова виголосила доповідь «О. М. Бодянський і М. І. Стороженко: комунікація педагога і студента», кандидат історичних наук Вікторія Патик – повідомлення «Особовий архівний фонд історика та педагога Михайла Івановича Лілеєва», кандидат філологічних наук Оксана Шалак – «Анатоль Свидницький (1834–1871) як педагог: джерела до реконструкції біографії».

На запрошення колег з Київського столичного університету імені Бориса Грінченка науковці Інституту провели зустрічі з викладачами і студентами, представлено наукові доповіді та презентації з актуальної дослідницької проблематики. 16 травня завідувач відділу теорії і методології біобібліографії Надія Любовець виступила з лекцією «Українські мемуари: комунікативний та джерелознавчий вимір» перед студентами спеціальності «Біографістика і текстологія» (http://surl.li/twxzs). 22 травня в межах заходу «Відкритий мікрофон» – «Слово біографам» перед студентами та їхніми викладачами (http://surl.li/twydj) виступили з доповідями «Проблеми української біографіки у новітніх напрацюваннях Інституту біографічних досліджень» член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук Володимир Попик, «Спогади у сучасних вимірах: комунікативні практики» кандидат історичних наук Надія Любовець, «Практика сайтів освітніх закладів у представленні інформації про загиблих захисників України» кандидат філологічних наук Оксана Плющик. Провівши того ж дня майстер-клас «Поліфонія біографічного простору: сучасні моделі реконструкції життєпису» з акцентом на сучасній дитячій біографічній книжці, кандидат історичних наук Наталя Марченко надала студентам практичні рекомендації з написання життєписів, зацікавила їх розкриттям нових тенденцій у вітчизняному біографічному книговиданні.

Матеріали доповідей та виступів науковців, а також підготовлені до них презентації оприлюднюються на веб-сайтах установ-партнерів, а також на каналі YouTube «Biography. Біографіка. Біографістика» Інституту біографічних досліджень, який останніми роками перетворився на важливий комунікативний майданчик українського співтовариства біографів. За його допомогою колектив інституту прагне передати досвід дослідницької роботи широкому загалу науковців, педагогів, студентів і аспірантів, фахівців бібліотек, архівів і музеїв, сприяти піднесенню культури біографічного знання, розвиткові професійної й аматорської біографічної та автобіографічної творчості.

Уже другий рік поспіль Інститут біографічних досліджень організовує віртуальну комунікативну акцію «Біографічний калейдоскоп». Її підтримали науковці, освітяни, уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, музейні працівники, літератори. На каналі YouTube Інституту біографічних досліджень (http://surl.li/tzjla) розміщено 22 відеозаписи привітань, роздумів, презентацій дослідницьких проєктів та нових біографічних видань. До всіх, хто займається біографічними дослідженнями, з нагоди їх професійного свята зі словами вдячності й пошани звернувся директор Інституту біографічних досліджень доктор історичних наук, член-кореспондент НАН України Володимир Попик. Глибокими роздумами про сучасну біографіку поділився доктор історичних наук Сергій Посохов (Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна), а про дослідницькі проєкти розповідали його колежанки кандидати історичних наук Вікторія Іващенко та Юлія Кісельова. Цікаві думки щодо новітніх тенденцій розвитку української біографіки, окремих персоналій діячів історії і культури висловили викладачі Київського столичного університету імені Бориса Грінченка доктори філологічних наук Ірина Руснак, Олена Бондарева, Тетяна Вірченко та студентка магістратури зі спеціальності «Біографістика і текстологія» Єлизавета Лейер; кандидат філологічних наук Галина Карпінчук  (Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України); кандидат історичних наук  Наталія Марченко (Інститут біографічних досліджень НБУВ); доктор історичних наук Олександр Музичко (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова); кандидат філологічних наук  Наталія Білоус (Музей Сержа Лифаря у Києві – філія Музею історії міста Києва); доктор філологічних наук Олександр Боронь (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України); Юлія Микосянчик (Чернівецький літературно-меморіальний музей Ольги Кобилянської); доктор педагогічний наук  Олександр Міхно (Педагогічний музей України); доктор філологічних наук Тетяна Качак (Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника); Олена Лодзинська (Музей шістдесятництва); Валентина Бочковська (Музей книги і друкарства України); Таміла Авраменко (Еколого-природничий ліцей № 116 м. Києва). Письменниці Ольга Полевіна, Любов Загоровська, Еліна Заржицька презентували власні книги біографічного спрямування.

Щорічна святкова акція «#Тиждень біографії» пройшла також і на Facebook – модератори сторінки Інституту біографічних досліджень кандидати історичних наук Наталія Марченко та Ігор Стамбол традиційно запропонували розміщувати за хештегами (#Тиждень_біографії_2024; #Biography_Week_2024; #Книжка_Біографія_Автор) враження про ті біографічні книги, які вважаємо найцікавішими і, звісно, читані нами  (https://www.facebook.com/groups/148524832185661?locale=uk_UA).

Усі розміщені пости та відео цікаві й заохочувальні! Інститут біографічних досліджень висловлює подяку всім авторам!

Оксана Плющик,

учений секретар

Інституту біографічних досліджень,

кандидат філологічних наук, доцент