У червні нинішнього року відбулися 38-і щорічні загальні збори Конференції європейських національних бібліотекарів (CENL), які цьогоріч проходили у Національній бібліотеці Польщі. Порядок денний включав насамперед вибори до Виконавчого комітету CENL. Тож за результатами голосування до складу комітету на наступні три роки увійшли такі директори європейських бібліотек: Франк Шольц, генеральний директор Німецької національної бібліотеки; Карін Грьонваль, генеральна директорка Національної бібліотеки Швеції; Сара Ламменс, генеральна директорка Національної бібліотеки Бельгії; Іванка Стрічевіч, генеральна директорка Національної та університетської бібліотеки Загреба (Хорватія).

Під час зустрічі також активно обговорювалися ключові питання бібліотечної справи, зокрема правова охорона цифрових публікацій (e-legal deposit) та заходи щодо запобігання загрозам для культурної спадщини. Детальніше з перебігом обговорень можна ознайомитися за посиланням: 

https://www.cenl.org/2024-cenl-agm-in-warsaw/

Від України участь у засіданні Конференції європейських національних бібліотекарів взяла генеральна директорка Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського член-кореспондент Національної академії наук України Любов Дубровіна. Вона виступила з доповіддю на тему «Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського у соціальних катаклізмах ХХ та ХХІ століть: наслідки та сучасні ризики для культурної спадщини», присвяченою досвіду відповідей Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського на виклики  ХХ і ХХІ століть. 

Свою промову Любов Дубровіна розпочала з акцентування уваги на тому, що приклад Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського заслуговує особливої уваги, адже саме знання її історії є вирішальним для оцінки сучасного стану збереження історичної спадщини та можливостей у її використанні й дослідженнях. У контексті тривалого недофінансування, особливо нині, під час російської агресії, це розуміння є важливим для оцінки ризиків та визначення пріоритетів щодо заходів безпеки для збереження історичної й культурної спадщини, яка залишилася в українських бібліотеках після катастроф ХХ століття. Історично Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, як найбільша бібліотека країни, завжди відігравала вирішальну роль у збиранні, зберіганні та поширенні наукових, культурних та історичних знань.  Бібліотека також відіграє ключову роль у розробці та впровадженні стратегій збереження культурної спадщини, включенні передових технологій у бібліотечну практику та формуванні потужного інформаційного ресурсу.  Особливу увагу було зосереджено на історичному контексті й ролі бібліотеки від моменту її заснування у 1918 році, у часи Першої світової війни та революцій у Росії та Україні. Саме бібліотека стала тоді ключовим місцем для збереження колекцій, покинутих під час численних урядових переворотів та культурних руйнувань. Важливість книжкової скарбниці зросла після проголошення незалежності від Російської імперії, а також за радянської влади, коли національні функції бібліотек були значно обмежені. Історична роль бібліотеки зміцнювалася під час і після Другої світової війни, попри численні випробування, такі, як пожежі та інші катастрофи.

Особливо великого значення, підкреслила Любов Дубровіна, діяльність бібліотеки набула в останнє десятиліття, коли російська агресія знову занурила установу у стан тяжких випробувань, зруйнувавши значну кількість колекцій та змусивши невідкладно шукати шляхи їх збереження. Очільниця НБУВ розповіла, як  історичні виклики формували стратегії збереження і як українські культурні інституції адаптуються тепер до сучасних загроз.  Наразі НБУВ активно співпрацює з міжнародними партнерами, обмінюючись досвідом у захисті культурних цінностей і прагнучи до підвищення ефективності захисних заходів. 

У своєму виступі Любов Дубровіна підкреслила важливість міжнародного об’єднання й співпраці в питаннях протидії можливим ризикам та збереження культурної спадщини. Вона зазначила, що  взаємодія та обмін досвідом на міжнародному рівні є ключовими для забезпечення довготривалого захисту наших спільних європейських цінностей та культурної спадщини.