14 серпня 2024 року відбулося чергове засідання Вченої ради Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, яке провів заступник генерального директора НБУВ з наукової роботи Юрій Славович Ковтанюк. 

Розглянуто питання про особливості використання програмно-обчислювального комплексу StrikePlagiarism (антиплагіатна програма) для автоматичного аналізу оригінальності тексту та експертизи щодо відсутності ознак академічного плагіату. Електронну презентацію з цього питання зробила керівник Національної юридичної бібліотеки НБУВ Юлія Миколаївна Половинчак.

Вона повідомила, що  з метою забезпечення дотримання законодавства про авторське право та суміжні права у видавничій роботі НБУВ та дотримання нормативних вимог Міністерства освіти і науки України, а також у зв’язку із змінами на ринку послуг із антиплагіатної перевірки (припинення роботи системи «Сервіс перевірки на плагіат для студентів та викладачів Unicheck») Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського у 2024 році придбала доступ до нової системи антиплагіатної перевірки.

Оскільки наукові видання та освітня діяльність НБУВ потребують доступу до якісної й ліцензованої в Україні антиплагіатної програми, аналіз вимог законодавства щодо перевірки на плагіат та міжнародного і українського досвіду у цій діяльності дозволив сформулювати Технічне завдання для антиплагіатної програми, яка вкрай необхідна для забезпечення діяльності НБУВ (редакційних колегій видань, спеціалізованої вченої ради, підготовки монографій у межах виконання науково-дослідних тем тощо). Виходячи із переліку рекомендованих МОН платформ для перевірки наукових текстів на плагіат та вивчення характеристик цих програм і цінових пропозицій щодо їх використання, оптимальним для відповідних завдань НБУВ було визначено програмно-обчислювальний комплекс від компанії Plagiat.pl «StrikePlagiarism».

Ю.М. Половинчак коротко окреслила його можливості, які вже використовувались редколегією видання «Наукові праці НБУВ» та при підготовці захисту аспірантів. Тож система перевірки може:

• проводити порівняння з ресурсами глобальної мережі Інтернет та  баз даних міжнародних наукових бібліотек, здійснювати перевірку в наукових виданнях, котрі індексуються в базах SCOPUS, Web of Science, Springer, EBSCO;
• перевіряти роботи різними мовами, насамперед – українською та англійською;  
• здійснювати перехресну перевірку і в разі знаходження збігів демонструвати метадані документу без доступу до джерела з метою захисту авторських прав;
• генерувати коефіцієнти подібності, що визначають кількість запозичених фраз, а також коефіцієнт цитування, коефіцієнт унікальності, який є оборотним показником коефіцієнта подібності;
• визначати ознаки маніпуляцій у тексті, які могли бути використані з метою обходу антиплагіатної системи;
• формувати звіт подібності в форматі аплікації і PDF (короткий і повний звіти) і автоматично заповненого протоколу перевірки та оцінки академічної роботи.
• Інтерфейс системи доступний українською мовою для підготовки офіційних звітів державною мовою.

Це не повний перелік можливостей, тож цілком очевидно, що програма  є актуальною й потрібною. Фахівці редакції та Інституту інформаційних технологій НБУВ уже мають досвід успішної роботи із системою і готові ділитися ним із колегами. Водночас варто зазначити, зауважила Ю.М. Половинчак,  що далеко не кожна виявлена ситуація збігу може свідчити про ознаки академічного плагіату, бо програмою фіксуються, до прикладу,  навіть  випадки повтору власних назв чи витягів з нормативних документів. Тож для остаточної оцінки потрібен комплексний аналіз.

 Вона також привернула увагу до того, що програмно-обчислювальний комплекс потребує кваліфікованого адміністрування, зокрема спеціального фахівця, який має координувати роботу та  комунікувати з відповідними структурами.

Члени Вченої ради прийняли рішення розробити Інструкцію з використання програмно-обчислювального комплексу StrikePlagiarism для автоматичного аналізу оригінальності тексту та експертизи щодо відсутності ознак академічного плагіату. З цією метою науковим підрозділам НБУВ, які  застосують комплекс у практичній діяльності, внести за результатами апробації свої пропозиції й зауваження.

Про необхідність створення разової спеціалізованої вченої ради для захисту дисертації доповіла директор Інституту бібліотекознавства НБУВ Ольга Миколаївна Василенко. Вона поінформувала, що з метою завершення підготовки навчання в аспірантурі НБУВ Оксани Юріївни Антонюк на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 029 – Інформаційна, бібліотечна та архівна справа, згідно з Порядком підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у закладах вищої освіти (наукових установах), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 р. № 261 (із змінами), Порядком присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 р. № 44 (із змінами), на базі Інституту бібліотекознавства НБУВ було проведено попередню наукову експертизу дисертаційного дослідження на тему «Науково-бібліографічна діяльність Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки імені  В. Отамановського в контексті формування і розвитку інформаційно-комунікаційного простору регіону (1966–2022)». За результатами обговорення роботи на розширеному засіданні науково-методичної ради Інституту бібліотекознавства із залученням провідних наукових фахівців з інших підрозділів  було прийнято ухвалу – рекомендувати дисертацію до захисту з урахуванням зауважень та пропозицій як таку, що відповідає вимогам до дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 029, та затвердити висновок про наукову новизну, теоретичне та практичне значення результатів дисертації, а також рекомендувати Вченій раді НБУВ сформувати разову спеціалізовану вчену раду для захисту дисертації О. Ю. Антонюк.

 Тож члени Вченої ради НБУВ сформували разову спеціалізовану вчену раду для захисту дисертації О. Ю. Антонюк у складі 5 осіб.

 Також разову спеціалізовану вчену раду з 5 осіб було сформовано для захисту дисертації Сергія Ігоровича Злигостєва «Представлення бібліотечної видавничої діяльності у інформаційному просторі» на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 029 – Інформаційна, бібліотечна та архівна справа.

Відповідно до Положення про Раду молодих вчених НАН України, затвердженого постановою Президії НАН України від 24.06.2020 №117 (зі змінами) та у зв’язку з увільненням від роботи голови Ради молодих вчених (РМВ) НБУВ О. М. Мартинюка постало питання про необхідність обрання нового голови РМВ та  новий склад РМВ НБУВ. Члени Вченої ради затвердили головою Ради молодих вчених НБУВ молодшу наукову співробітницю Інституту інформаційних технологій НБУВ Олену Іванівну Вощенко, а також новий склад РМВ.

Оскільки згідно з нормативними документами голова Ради молодих вчених НБУВ має бути членом Вченої ради НБУВ, ухвалено рішення про внесення змін до складу Вченої ради НБУВ, включивши новим її членом  голову Ради молодих вчених НБУВ О.І. Вощенко.

Вчена рада схвалила оголошений О. І. Вощенко звіт про діяльність Ради молодих вчених НБУВ за період головування О. М. Мартинюка: серпень 2022 року – серпень 2024 року.

На засіданні затверджено Інструкцію з обліку документів у Інституті рукопису НБУВ.