9 жовтня 2024 року у форматі онлайн у межах Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інтеграція у міжнародний бібліотечний простір» (Київ, НБУВ, 8–10 жовтня 2024 р.) працювала організована Інститутом біографічних досліджень НБУВ cекція з проблем біографіки. Програма роботи секції охопила 23 доповіді та повідомлення дослідників з наукових установ, освітніх закладів, бібліотек, архівів і музеїв.

Відкриваючи заcідання секції, Володимир Іванович Попик, директор Інституту біографічних досліджень НБУВ, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, наголосив, що війни і соціальні потрясіння завжди є часом напруженого інтелектуального й духовного оновлення суспільства, переосмислення минулого, пошуку нових сенсів. Трансформації, які відбуваються зараз у сфері біографіки, як і у всій вітчизняній гуманітаристиці, дуже значні, доленосні. Розвиваючи ці думки, у своїй доповіді «Війна як каталізатор процесів інтеграції української біографіки у світовий гуманітарний простір» В.І.Попик зосередив увагу на процесах відмови дослідників, видавців і поширювачів біографічних знань від застарілих уявлень і стереотипів посттоталітарної, постколоніальної ідейної спадщини, рішучого подолання романтичних і глорифікаційних, нормативно-дидактичних, а отже спрощених, одновимірних підходів до побудови біографічних наративів, тяжіння до вибіркового розкриття лише окремих рис особистості. Просування цим шляхом вимагає відкритого діалогу і дієвого освоєння сучасних здобутків європейської й світової гуманітаристики, яке швидко змінює характер вітчизняної біографіки, сприяє становленню її якісно нового рівня.

Про результати багаторічної роботи з архівними документами, які розкривають особистість відомого українського письменника Івана Чендея, мотиви його художньої творчості і громадянських вчинків, а також історію його переслідувань з боку радянського тоталітарного режиму, розповів у своїй доповіді «Персональна справа Івана Чендея як джерело вивчення радянської цензури» Сидір Степанович Кіраль, завідувач відділу національної бібліографії НБУВ, доктор філологічних наук, професор. Дослідник розкрив морально-етичні домінанти, що мотивували подвижницьку діяльність Івана Чендея. Його доповідь викликала жваве обговорення проблем опрацювання й оприлюднення архівної документації, пов’язаної з переслідуваннями провідних діячів української культури в ХХ столітті.

Окресленням широких наукових перспектив і порушенням багатьох теоретичних проблем засвідчена доповідь «Літопис життя і творчості у вітчизняній біографіці: біфуркація жанрових меж» Тетяни Ігорівни Вірченко, професорки кафедри української літератури, компаративістики й грінченкознавства факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, докторки філологічних наук. Доповідачка на основі аналізу опублікованих літописів життя й творчості Т. Шевченка, Марка Вовчка, І. Карпенко-Карого, І. Франка, Лесі Українки, М. Коцюбинського, актриси Є. Зарницької обґрунтувала оптимальну модель Літопису життя й творчості видатних діячів літератури, культури й мистецтва. Особливу увагу дослідниця приділила моделі «Автор – Текст – Реципієнт» у створенні подібних текстів, адже спосіб укладання безпосередньо впливає на доступність і популяризацію матеріалу.

Емоційним і новаторським був виступ Наталі Володимирівни Білоус, виконуючої обов’язки завідувача філією «Музей Сержа Лифаря» Музею історії міста Києва, кандидатки філологічних наук. У доповіді «До біографії Сержа Лифаря: з нововиявлених его-документів періоду Другої світової війни (фонди Музею історії міста Києва)» дослідниця представила блискучий в методологічному плані аналіз багатьох складних і неоднозначних на перший погляд фактів і подій з життя Сержа Лифаря, що знайшли відображення в невідомих раніше документах, його листах, записках, а також звернула увагу на проблему цензурованості окремих його біографічних матеріалів, опублікованих у зарубіжних країнах через ідеологічні чинники. Жваве обговорення викликали згадувані нею кінофільми, пов’язані з життям Сержа Лифаря, зокрема, стрічка Віти Стойкової «Блудний син». Доповідачка висловила сподівання на нові проєкти, які б ґрунтувалися на глибокому знанні біографії Сержа Лифаря.

Галина Андріївна Александрова, докторка філологічних наук, провідна наукова співробітниця відділу теорії та методики біобібліографії Інституту біографічних досліджень НБУВ, у своїй доповіді «Діяльність М. І. Стороженка (1836–1906): інтеграція в міжнародний науковий простір» звернула увагу на світоглядні орієнтири вченого-українця та ключові етапи в його біографії, які вплинули на становлення Стороженка як літературознавця. Також були порушені питання його ролі у світовому контексті: як перебування за кордоном та комунікація із зарубіжними сучасниками формували погляди науковця, його характер. Виступ спричинив жвавий обмін досвідом між Галиною Александровою та Наталією Білоус, яка зауважила паралелі між темою доповіді та власними дослідженнями, що стосуються видатного митця Сержа Лифаря.

Доповідь Наталії Петрівни Марченко, старшої наукової співробітниці відділу теорії та методики біобібліографії Інституту біографічних досліджень НБУВ, кандидатки історичних наук, «Форми нетравматичного фіксування та переповідання складних біографічних наративів дітям (на основі книжки Наталі Савчук «Тато мій Петлюра» (Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2024)» представила її як дослідницю й водночас авторку книг для дітей. У доповіді поєднувалися власні креативні ідеї й системний аналіз проблем нетравматичної оповіді. Доповідачка наголосила на необхідності роботи з історичною свідомістю дітей у молодшій школі, а також підкреслила важливість ролі літератури, яка б базувалася на психологічних і вікових особливостях дітей і обов’язково залучала б новітні комп’ютерні технології.

Наталія Миколаївна Климович, начальниця відділу використання інформації документів та комунікацій Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України, у своїй доповіді «Документування подій воєнної доби (з досвіду роботи Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України) закцентувала увагу учасників наукової конференції на важливості фіксації документів щодо російсько-української війни, а також збереженні музейних предметів, літературно-мистецьких видань, які несуть велику цінність в умовах російської навали на нашу державу. Наталія Миколаївна порушила актуальне питання щодо документування та збереження артефактів війни ще з 2014 року, адже це один зі способів боротьби та сприяння комунікації зі світовою спільнотою.

Суголосна проблематика постала перед слухачами і в доповіді Світлани Борисівни Глибицької, головної бібліографки науково-бібліографічного відділу Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Дослідниця виступила із доволі емоційною доповіддю на тему «Зберігаємо пам’ять: публікації на міжнародному сайті «Brave ActionUkraine» (https://braveaction.org/#projects) про студентів, співробітників, випускників каразінського університету, які загинули під час російсько-української війни». Вона представила біографії воїнів-випускників, які загинули під час російсько-української війни: Володимира Іващенка, Романа Кримсалюка, Власа Лісного, Олександра Невгасимова, Євгена Храпка. Також наголосила на важливості нашого обов’язку говорити світу про війну, доносити правду, оскільки Україна потребує потужної підтримки в боротьбі з агресором.

Молодий дослідник Антон Вікторович Іщук, магістрант ОП «Літературно-мистецька аналітика та західноєвропейська мова» Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, звернувся до сучасної української прози. Зокрема у своїй доповіді на тему «Автобіографічні мотиви у збірці Артема Чеха «Район “Д”» порушив проблему автобіографізму як інструмента в сучасній літературі. Доповідач наголосив, що саме крізь призму автобіографізму легше й більш переконливо говорити про складні досвіди, рефлексувати ті чи інші травми. Зосереджуючи увагу на збірці короткої прози «Район “Д”», він говорив про центральний образ рідного міста автора. Не оминув теми, що присутні в оповіданнях: дорослішання, бідність, сором тощо. Після доповіді Антона Іщука розгорнулася цікава дискусія стосовно нового роману Артема Чеха, а також зв’язків кінематографу й літературних творів.

Чимало доповідей торкалися суміжних проблем, що обумовило активне залучення учасників як дискутантів. Коли ж робота секції наближалася до завершення, науковий керівник В. І. Попик повідомив про те, що ютуб-канал ІБД НБУВ «Biography. Біографіка. Біографістика» (https://www.youtube.com/channel/UCGF9jvYgmWTUJ30RZ1iqdOg) продовжує наповнюватися новими матеріалами. Від імені редакційної колегії видання «Українська біографістика = Biographistica Ukrainica» запросив учасників конференції долучатися до колективу авторів. Учасники та учасниці конференції подякували одне одному за спільний інтелектуальний простір, а робота секції завершилася побажанням розвитку вітчизняної науки та зустріччю перемоги України.

Матеріал підготували практиканти

 Інституту біографічних досліджень,

магістранти ОП «Літературно-мистецька аналітика та

західноєвропейська мова» Навчально-наукового інституту філології

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Антон Іщук, Юлія Гупалюк