У Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського вшанували постать і пам’ять австрійського ерцгерцога Вільгельма фон Габсбурга на псевдо Василь Вишиваний

13 лютого 2025 року  в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського відбулась Міжнародна панельна дискусія «Історична постать Вільгельма фон Габсбурга (Василя Вишиваного) в контексті українсько-австрійських відносин». Вона була приурочена до 130-річчя від дня народження ерцгерцога Вільгельма фон Габсбурга.

Організаторами заходу стали Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,  Інститут історії України НАН України,  Посольство Австрії в Україні. У залі образотворчих мистецтв і зарубіжної україніки НБУВ зібрались науковці, представники дипломатичного корпусу, історики, біографи, викладачі навчальних закладів, студенти. Багато учасників приєднались до розмови через платформу Zoom.

Метою науково-культурного комунікаційного заходу стало висвітлення діяльності визначної особистості української історії – ерцгерцога Вільгельма фон Габсбурга, його ролі у становленні та розвитку українсько-австрійських відносин, історичного внеску у публічну дипломатію початку XX століття та його значення для сьогодення. Вільгельм Габсбург (1895–1948) – надто непересічна постать у дипломатичній історії, унікальна не лише для України, а й для Австрії. Ерцгерцог з династії Габсбургів, політик, дипломат, поет, він був полковником Легіону Українських січових стрільців та Армії УНР, здобув визнання, віддано підтримуючи та розбудовуючи українську ідею, став одним із небагатьох представників вищої аристократичної верстви, який власною активною участю в національно-визвольній боротьбі формував міжнародний імідж України.

Міжнародну панельну дискусію відкрила вступним словом генеральна директорка Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, докторка історичних наук, професорка, член кореспондентка Національної академії наук України Любов Дубровіна.

Вона наголосила, що Василь Вишиваний – постать навдивовижу неординарна. Його доля, його внесок, з огляду на його статус австрійського ерцгерцора, абсолютно неперевершені в сенсі розвитку української незалежності, української ідеї. Ця людина заслуговує дуже великого вшанування, дуже глибокого вивчення. Тому наша бібліотека,  відзначила очільниця НБУВ, спільно з Посольством Австрії і завдяки Посольству має можливість донести правду й висвітлити масштаб цієї особистості у всіх культурних сферах, у соціальних мережах і назагал суспільному просторі. Він для нас не просто людина, а символ – символ австрійсько-українських  дипломатичних і культурних стосунків. Нинішній наш захід важливий ще й тому, підкреслила Любов Дубровіна, що ми не тільки в минуле будемо озиратися, а й екстраполювати діяльність Василя Вишиваного на майбутнє.  Бо майбутнє України і взагалі Європи тісно пов’язане з глибокими коренями, з культурними процесами, що перетинаються, з тією пам’яттю, яка нас об’єднує. Хто як не ми маємо приділяти  увагу таким  постатям, адже у нас дуже величезні фонди книг і документів з прадавніх часів і до наших днів, і цей великий культурний пласт спонукає до пошуку, потоку думки, ідей, творчості. Сподіваюсь, наш захід дасть такий же потужний імпульс для всіх учасників, щоб постать Василя Вишиваного будила нашу свідомість і слугувала прикладом.

 Учасників міжнародної панельної дискусії привітав Й.В. Надзвичайний і Повноважний Посол Австрії в Україні Арад Бенкьо. У своєму виступі він наголосив, що вважає дослідження постаті  Вільгельма фон Габсбурга надзвичайно важливим, відзначив важливу роль у його проведенні, як і організації цього заходу, Австрійської бібліотеки НБУВ, яка тісно співпрацює з Посольством Австрії та іншими відповідними організаціями. Завдяки цьому партнерству можна здійснити ще багато спільних проєктів і досягти ширших горизонтів культурної співпраці.

Звернувшись до прикладу свого нещодавнього виступу на конференції в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, присвяченого членству Австрійської Республіки в Європейському Союзі, пан Бенкьо пояснив, що найбільшою мотивацією для Австрії долучитись до ЄС стало відчуття приналежності австрійських громадян до вільної, демократичної європейської спільноти. Сучасна Австрія трансформувала принцип «розділяй і владарюй», яким послуговувалась у давнину колишня Австро-Угорська імперія, в розбудову культурних зв’язків і налагодження дружніх відносин з іншими націями й країнами.

Василь Вишиваний, акцентував пан Посол, був якраз такою особою з налагодження зв’язків саме з Україною. Він, повністю належачи до австрійців, мав велику любов у серці до України. Побувавши під час першої світової війни в Україні, в Галичині, він пройнявся українською ідеєю та культурою,  намагався переконати свою австрійську родину, що українське питання є унікальним, його слід відрізняти від польського. І те, що трапилося з Вільгельмом, є дуже символічним, бо подібна доля спіткала всю австрійську імперську родину, яка на роки втратила батьківщину. Один з нащадків цієї династії Отто ще у 2003 році говорив про те, що Путін є імперцем,  і застерігав Європу, що він може розпочати загарбницьку політику.

У долі Василя Вишиваного ще й досі багато невідомого, з жалем зазначив дипломат.  Він висловив сподівання, що цей захід зробить постать Габсбурга-Вишиваного більш популярною й помітною для дослідників, які допоможуть розкрити таємниці його життя. Він сам прагне зробити для цього якомога більше. Нині низка представників династії Габсбургів займаються культурними проєктами для України, і ми бачимо непохитну позицію  родини Габсбургів підтримувати Україну і протистояти всіма силами Росії, зазначив пан Посол.  

Ґрунтовною й інформативною була доповідь кандидатки історичних наук, провідної наукової співробітниці Інституту історії України НАН України Тетяни Осташко «Українська доля ерцгерцога Вільгельма фон Габсбурга».  Тетяна Осташко разом з істориком Юрієм Терещенком ретельно досліджували біографію В. Габсбурга, вийшла книга їхнього авторства «Український патріот з династії Габсбургів», тож її інформація була цікавою й багато в чому новою для учасників заходу, викликавши жваву дискусію.

Архікнязь Вільгельм Габсбург  під час Першої світової війни служив у Легіоні Українських січових стрільців, пройнявся духом і культурою України, ставши символом українсько-австрійського партнерства, здобув свій народний псевдонім за любов до українських вишиванок – Василь Вишиваний. Тетяна Осташко закцентувала на тому, що Вільгельм Габсбург дійшов до українства сам,  сам захотів зрозуміти, яким є український народ, його душа. Василь Вишиваний  долучився до процесів українського державного будівництва 1917–1921 років та широко займався культурно-просвітницькими ініціативами. Саме тоді його діяльність набула політичної ваги. Упродовж 1921 року його коштом  видавалась газета «Соборна Україна». Вишиваного вважали неофіційним кандидатом на український престол у разі встановлення монархії. Однак обставини склались інакше, він повернувся в Європу, та не полишив української ідеї.  Цього йому навіть через роки не міг пробачити радянський режим. Рука спецслужб НКВД-КДБ дотяглася до нього у Відні, його було викрадено, перевезено до СРСР, а в 1948 році він загинув у київській в’язниці. Але документи про ті трагічні події почали відкриватись лише на початку 90-х років минулого століття. Тож постать Вільгельма фон Габсбурга – Василя Вишиваного досліджена ще не повністю.   

Студент Навчально-наукового Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, перекладач організаційного відділу Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського Владислав Дем'янюк зробив англомовну доповідь на тему «Роль діяльності Вільгельма фон Габсбурга в сучасній публічній дипломатії України».

Друга частина панельної дискусії стосувалась культурного виміру діяльності Вільгельма фон Габсбурга. 

Докторка філологічних наук, культурна менеджерка, засновниця фестивалю української культури UStream в Австрії, продюсерка міждисциплінарного проєкту "Вишиваний. Король України" Олександра Саєнко виступила з доповіддю «Міждисциплінарний проєкт "Вишиваний. Король України: історія, цілі, досягнення". Вона розповіла про особливий проєкт, здійснений у Харкові, – оперу  «Вишиваний», музику якої написала композиторка Алла Загайкевич, режисер – Ростислав Держипільський, автор лібретто –  Сергій Жадан. Опера пройшла в Харкові майже напередодні війни, було два прем’єрних спектаклі, вона мала великий успіх, статистика засвідчила, що завдяки промоції нею охоплено близько 900 тисяч осіб, але через війну показ припинився. Перенести її на сцену іншого міста, на жаль,  немає можливості.

Цю тему детально продовжила композиторка згаданої опери – старша  викладачка Харківського університету мистецтв імені І. П. Котляревського, заслужена діячка мистецтв України Алла Загайкевич. Свою доповідь «Музичне рішення образу Василя Вишиваного в опері Алли Загайкевич «Вишиваний» вона супроводжувала великою музичною презентацією.  Основною ідеєю митців, поділилась вона з учасниками розмови, була думка про те, як вибудовувати високі мистецькі професійні візії, яким чином відчувати історію. Назагал – спільна  візія про те,  яким чином українське мистецтво сьогодні, в час війни, може говорити зі світом.

Про українські сорочки Вільгельма Габсбурга та відтворення вишиванки Василя Вишиваного в проєкті «Вишивка в одязі видатних українців розповіли старша наукова співробітниця Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т. Рильського НАН України, кандидатка історичних наук Марина Олійник та голова ГО «Вишивка в одязі видатних українців»  Тетяна Зез.

Активну участь у дискусії взяли також запрошені гості. Зокрема, викладачка української мови Київського авіаційного фахового коледжу Віра Максимчук відзначила, що еліта формується в молодому поколінні,  юний вік потребує моральних авторитетів. І от якраз Василь Вишиваний і є таким моральним авторитетом, представником лицарства, європейськості, шляхетності,  аристократизму. Він є прикладом того, що нам не треба шукати себе і щастя по чужих світах, а варто бачити перспективу в нашому середовищі і бути готовими самовіддано й жертовно працювати, щоб утвердити українство як самостійне явище у світі політичному й економічному. 

Висловила вдячність за організацію заходу й порушені на ньому питання також доцентка кафедри історії України Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича, директор науково-дослідного центру Буковинознавства, кандидатка історичних наук Ганна Скорейко.

Учасники дискусії підтвердили, що постать Вільгельма фон Габсбурга є важливим свідченням спільного історичного минулого Австрії та України. Захід акцентував увагу на значущості національної публічної дипломатії у зміцненні міжнародних зв’язків, а також важливої ролі бібліотеки як платформи для міжкультурного діалогу та популяризації історичної спадщини.

На Міжнародній панельній дискусії також було проведено виставки книжкових та газетних видань: «Історична постать Вільгельма фон Габсбурга (Василя Вишиваного) у контексті українсько-австрійських відносин» за матеріалами відділу зарубіжної україніки та відділу формування та використання газетних фондів НБУВ.

Презентувала своє видавництво книжковою виставкою й  виступом на тему «Видавництво Дж. Дж. – культурний міст між Україною і Австрією» й директорка видавництва «Дж. Дж. Агенція ГМБХ Україна» Вікторія Каденко.

Виставки викликали жвавий інтерес у присутніх.