18 лютого 2025 року під головуванням генерального директора Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського Любові Андріївни Дубровіної відбулось чергове засідання Вченої  ради НБУВ.

Відкриваючи засідання, Любов Андріївна Дубровіна щиро привітала з ювілеєм відповідального секретаря Інформаційно-бібліотечної ради НАН України, провідну наукову співробітницю Інституту бібліотекознавства НБУВ, кандидатку історичних наук, старшу наукову співробітницю  Галину Іванівну Солоіденко. Вона вручила ювілярці Подяку Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського за високий професіоналізм, творчу працю, сумлінне ставлення до виконання службових обов’язків, любов і відданість своїй справі.

Учена рада обговорила розділ звіту НАН України «Науково-інформаційне забезпечення установ НАН України у 2024 році». Доповідь з цього питання зробила відповідальний секретар Інформаційно-бібліотечної ради НАН України Г. І. Солоіденко.

Вона наголосила, що пріоритетним і першочерговим завданням науково-інформаційної діяльності НАН України завжди було накопичення знаннєвого ресурсу. В умовах повномасштабної російської агресії бібліотечно-інформаційний комплекс НАН України у складі Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (НБУВ), Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника (ЛННБ України ім. В. Стефаника) та 90 бібліотек наукових установ продовжував формувати вітчизняні та світові бібліотечно-інформаційні ресурси, надавати  доступ до джерел наукових знань.

Важливими завданнями, що постали перед бібліотеками наукових установ в умовах війни, є збереження і захист бібліотечних фондів, поповнення їх новими науковими виданнями, розвиток електронних науково-інформаційних ресурсів. Г.І Солоіденко поінформувала, що на 01.01.2025 року сукупні ресурси бібліотечної мережі НАН України на паперових носіях перевищили 32,3 млн одиниць зберігання, зокрема 16, 2 млн – у НБУВ, 8 млн – у ЛННБ України ім. В. Стефаника і 8,1 млн – у книгозбірнях академічних установ. Упродовж 2024 року до фондів бібліотечної мережі надійшло 98,0 тис. примірників документів на паперових носіях, у тому числі до НБУВ – 59,2 тис. примірників; до ЛННБ України ім. В. Стефаника – 28,8 тис. примірників; до бібліотек наукових установ понад 10 тис. примірників. Також у 2024 році НБУВ отримала від партнерів з міжнародного книгообміну 358 назв (368 комплектів) періодичних видань. Відповідальний секретар Інформаційно-бібліотечної ради НАН України розкрила статистику та форми і методи роботи низки закладів бібліотечно-інформаційного комплексу НАН України.

Важливо відзначити, акцентувала Г.І.Солоіденко, що за останні роки в НАН України реалізовано та впроваджено важливі елементи відкритої науки та інтеграції з міжнародними репозитаріями. Адже нині одним із пріоритетів розбудови інформаційного суспільства в Україні є забезпечення вільного доступу до електронних ресурсів – важливого компоненту інформаційно-ресурсного забезпечення сучасного суспільного розвитку.

Особливу роль у розширенні доступу суспільства до інформації відіграють електронні бібліотеки, тематичні бази даних, електронні путівники по ресурсах тощо. Зокрема, унікальними за ресурсним наповненням є бази даних та колекції цифрової гуманітаристики НБУВ, Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, Інституту мистецтвознавства фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, інші потужні науково-дослідні об’єкти зосередження пам’яток нематеріальної культурної спадщини, що мають статус національного надбання.

Отже, підсумувала доповідачка, наукові установи Національної академії наук України за роки своєї діяльності сформували величезну кількість різноманітних бібліотечних, архівних, музейних ресурсів, у тому числі колекцій та особових бібліотек різного змісту і складну та неоднорідну систему їх організації. Збереження, фахове дослідження та популяризація цих унікальних ресурсів і пам’яток нині має відбуватися в контексті європейської та євроатлантичної інтеграції, потребує уваги та підтримки на державному рівні.

Члени Вченої ради обговорили й схвалили заслухану доповідь.

Інформаційно наповненою була доповідь про використання штучного інтелекту в діяльності архівів, бібліотек і музеїв, яку оголосив і наочно продемонстрував у відеопрезентації заступник генерального директора НБУВ з наукової роботи Юрій Славович Ковтанюк, співдоповідачем була також координаторка міжнародної діяльності, старша наукова співробітниця відділу міжнародної інформації та зарубіжних зв'язків НБУВ Людмила Миколаївна Дем’янюк.

Зокрема, у відеопрезентації Ю.С.Ковтанюк представив історію і шляхи досліджень щодо впровадження штучного інтелекту (ШІ) не лише в науку, а в суспільну думку загалом. Як відомо, у 2024 році Нобелівську премію з фізики отримали Джон Хопфілд із США та Джеффрі Хінтон із Канади – за   «фундаментальні відкриття та винаходи, що лежать в основі машинного навчання за допомогою штучних нейронних мереж». Тобто цінність цього винаходу є безсумнівною і важливою для всього людства. У той же час, відзначив доповідач, при всій нинішній зацікавленості світу в можливостях використання ШІ у різних галузях розвитку, при нинішньому власне «бумі» в цьому питанні, такі підрозділи гуманітарної сфери, як  архіви, бібліотеки й музеї, у стратегічних документах держав світу  навіть не знайшли свого відображення, принаймні на кінець 2024 року. Вони згадуються лише в міжнародних організаціях, які безпосередньо пов’язані з діяльністю цих інституцій (до прикладу, IFLA, CENL).

Після аналізу переваг і недоліків упровадження ШІ, прикладів його використання доповідач також висловив думку, що бібліотекам слід замислитись над цими процесами, їм потрібна власна стратегія застосування ШІ. При цьому наша наукова установа могла б за необхідних умов зробити таку спробу, оскільки до цього закликає завдання збереження наших безцінних фондів.

У співдоповіді з цього питання Л.М. Дем’янюк акцентувала на тому, що наша бібліотека є членом Конференції європейських національних бібліотекарів (CENL), і ми працюємо відповідно до стратегічних напрямів розвитку бібліотеки, таких як європейський і трансатлантичний вектори розвитку. Одним із ключових напрямів, який активно вивчають, аналізують і пропагують відповідні міжнародні організації, є впровадження та ефективне використання ШІ в бібліотечній сфері. На минулорічній міжнародній конференції, проведеній НБУВ,  була представлена група ШІ при CENL, котра заохочує нашу установу до застосування ШІ, і це є перспективою для нашої діяльності. Нещодавно НБУВ отримала запрошення до участі в загальних щорічних зборах CENL 2025 року, темою яких є «Трансформаційна сила штучного інтелекту для національних бібліотек і через них», тобто ми маємо представити наші кроки розвитку в цьому сенсі.  Крім того, НБУВ співпрацює з Організацією Об’єднаних Націй, тож має бути учасником процесів ООН, документи якої є фундаментальними для формування стратегічних орієнтирів інших міжнародних організацій та установ по всьому світу. Зокрема, у вересні 2015 року на Саміті ООН зі сталого розвитку було ухвалено Порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року, а у березні 2024 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила першу резолюцію щодо штучного інтелекту (A/78/L.49), яка визначає роль системи Організації Об’єднаних Націй у досягненні глобального консенсусу щодо безпечних, надійних та прозорих систем штучного інтелекту (ШІ). Такі документи, як сфера забезпечення сталого розвитку ООН і «Декларація про майбутні покоління» передбачають вивчення і розвиток ШІ. Тож актуальність ШІ для нашої бібліотеки вже на цьому етапі є беззаперечною, наголосила Л.М. Дем’янюк.

Члени Вченої ради погодилися з необхідністю розпочати підготовку конкретних кроків розвитку ШІ для бібліотеки.

Про продовження реалізації освітньої програми відповідно до змін у Переліку назв галузей знань та спеціальностей із зазначенням ID «старих» та «нових» освітніх програм поінформувала на засіданні  вчений секретар НБУВ Вікторія Володимирівна Горєва. Після обговорення й з’ясування важливих акцентів зазначених змін інформацію було взято до відома.

Рекомендовано до друку видання «Рукописна та книжкова спадщина України. Археографічні дослідження унікальних архівних та бібліотечних фондів. – Вип. 1 (36). – 2025».