Так часто буває – тривалі ділові взаємини з часом переростають у людську приязнь і дружбу. Це якнайкраще підтверджує шведський історик, доктор філософії, донедавна заступник директора Національної бібліотеки Швеції, член SUCHO (Збереження української культурної спадщини онлайн), член робочої групи ІФЛА «Культурна спадщина для України» на підтримку бібліотечної галузі в Україні Ларс Ілшаммар.

Він давній добрий друг Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. А 3 квітня 2025 року Ларс Ілшаммар та відомий шведський фотожурналіст Аке Еріксон були гостями нашої Бібліотеки. Їх привітно зустріли генеральний директор НБУВ Любов Дубровіна, її заступники Тетяна Коваль та Андрій Матвійчук, а також т.в.о. завідувачки відділу міжнародної інформації та зарубіжних зв’язків Олеся Філімончук, координаторка міжнародних зв’язків НБУВ Людмила Дем’янюк, співробітник організаційного відділу Владислав Дем'янюк.

Гості зі Швеції віддали належне унікальним архітектурним і художнім особливостям головної будівлі НБУВ на Голосіївському проспекті, відвідали Фонд президентів України, в якому зібрана колекція подарунків главам Української держави різних часів, ознайомилися з найновішими виданнями Бібліотеки.

Велике враження справили на Ларса Ілшаммара та Аке Еріксона також відвідини історичного корпусу НБУВ на вулиці Володимирській. Він віднесений до об’єктів, які становлять національну й культурну спадщину України. Там знаходяться найдавніші й найцінніші перлини наших багатомільйонних фондів. 

Тут їх зустрів ще один з господарів – заступник генерального директора НБУВ Юрій Ковтанюк. Він розповів гостям про особливості архітектури, , читальних залів, архівних сховищ та унікальні фонди, що зберігаються в цих стінах. Детальну екскурсію історичним корпусом провела завідувачка відділу формування та використання газетних фондів Наталія Носкіна.

У межах візиту шведські друзі ознайомилися з роботою кількох ключових відділів бібліотеки, які зберігають унікальні матеріали, важливі для дослідників, науковців і представників культурної спільноти.

У відділі стародруків та рідкісних видань вони мали можливість побачити найдавніші друковані книги Бібліотеки – інкунабули й палеотипи, а також з первістки українського книговидання – львівський Апостол 1574 року й  острозьку Біблію 1581 року. Були представлені також стародруки, опубліковані в Україні та у Швеції, де шведику представили Новий Завіт (Упсала, 1541), багатоілюстрований «Інвентар Швеції» Й. Л. Готфріда (Франкфурт на Майні, 1632 р.), «Гервардська Сага» (Упсала, 1672 р.), описи Швеції у мініатюрних виданнях фірми Ельзевірів, яскраво розфарбовані картографічний атлас з картою Швеції й альбом із зображеннями Стокгольма ХVІІ століття, гравіровані портрети шведських монархів – Карла ХІІ, Христини й інших, праця «Філософія ботаніки» всесвітньо відомого шведського вченого Карла Ліннея в латиномовному оригінальному тексті 1751 року і в перекладах.

В Інституті рукопису було представлено різноманітні документи — від клинописних табличок III тисячоліття до н.е. до середньовічних рукописів і раритетів нового часу. Це близько  70 рукописних документів, які за своїм походженням в основному пов’язані з історією та культурою України, багатоаспектні за змістом, а за складом репрезентують майже всі види і типи рукописів різними мовами світу. Особливу увагу привернуло Пересопницьке Євангеліє, що є знаковим символом української державності. Природно, що візитерів також зацікавили твори, пов’язані зі Швецією: Доповідь про діяльність шведських місіонерів на землях Польщі, Саксонії, Східної Пруссії у 1702–1706 рр.); Копія листа 1706 р. гетьмана Івана Мазепи до Стародубського полковника Івана Скоропадського про причини переходу на бік короля Швеції (копія ХІХ ст.); Паспорт графу Сєраковському на проїзд зі Швеції до Польщі, виданий послом Речі Посполитої при дворі короля Пруссії 1792 р. (польська мова); Лист шведською мовою Міттаг-Леффлер Йоста – Букреєву Борису Яковичу 1883 року зі Стокгольма до Києва та інші.

У відділі фонду юдаїки Інституту рукопису НБУВ  підготували книжково-рукописну виставку, а в ході екскурсії гостям представили історію створення відділу у Національній бібліотеці України та збережене до сьогодні, попри складнощі воєн, унікальне  зібрання документів  з історії українського та світового єврейства, зразки єврейської видавничої справи із друкарень Венеції, Берліна, Львова, Славути, Києва ХVI-ХХ століть, а також колекцію єврейського музичного фольклору на воскових фоноциліндрах 1912-1947 років, яка  у 2005 році була внесена до реєстру ЮНЕСКО «Пам’ять світу», а нині її оцифровано й більшість видано на CD-дисках у 12 томах.

У відділі музичних фондів шведські візитери ознайомилися з історією колекції нотних документів, рідкісними музичними виданнями, зразками українського фольклору та духовної музики. У відділі формування та використання газетних фондів їм було презентовано широкий спектр періодичних видань різних епох і мов, зокрема матеріали, що відображають багатокультурність регіонів України та історію національних меншин. Велику добірку матеріалів, що охоплюють різні напрями візуального мистецтва, альбоми, художні каталоги, плакати та джерела для дослідження історії мистецтва, представили працівники  відділу образотворчих мистецтв.

З особливим інтересом Ларс Ілшаммар оглянув також новий сканер, отриманий Національною бібліотекою України імені В.І. Вернадського завдяки Шведській національній бібліотеці та Шведській академії наук. Адже він теж  доклав значних зусиль для допомоги у його виділенні для НБУВ. 

Цей візит шведських друзів та продуктивне спілкування стали важливим кроком у зміцненні міжнародних професійних зв’язків та обміну досвідом у сфері збереження культурної спадщини.