24 травня науковці різних країни відзначають День слов’янської писемності і культури. Це свято приурочують до дня вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія, чия діяльність стала символом духовного пробудження та започаткування багатої писемної традиції.

За різними історичними джерелами, Кирило та Мефодій вели просвітницьку діяльність та перекладали слов’янською мовою церковні книги, зокрема Євангеліє та Псалтир, а також самі писали оригінальні твори.

Брати-просвітителі зі своїми учнями та послідовниками уклали одну з найдосконаліших та найзагадковіших абеток, що отримала назву «кирилиця». Запровадження кирилиці в історії слов’янських народів стало величезним культурним зрушенням, оскільки сприяло формуванню власних мов, освіти, традицій та культури. Українська мова належить до родини слов’янських мов і є однією з наймелодійніших.

Тож, враховуючи   історичне   та   просвітницьке   значення    спадщини слов’янських   первоучителів  у  здобутку  національної  культури в Україні, 24 травня установлено Днем слов’янської писемності і культури.

В Національній бібліотеці імені В.І. Вернадського зберігаються рукописні кириличні книги та стародруки, які презентують історію слов’янських мов, починаючи з ХІ століття. Завдяки дослідженням працівників Інституту рукопису НБУВ опубліковані наукові каталоги кириличної рукописної книги ХІІ–ХVІ  століть з фонду НБУВ, а також каталог рукописних джерел, що пов’язані зі спадщиною братів-просвітителів. На основі  пам’яток науковці пишуть монографії, проводять міжнародні конференції, презентації, виставки тощо.

Вітаємо всіх українців з Днем слов’янської писемності і культури!