4 червня 2025 року відбулися організовані Інститутом біографічних досліджень НБУВ ХХІ Біографічні читання, присвячені пам’яті засновника і першого директора інституту доктора історичних наук, професора Віталія Сергійовича Чишка (1951–2003). Цьогоріч у центрі обговорення творчого співтовариства біографістів були проблеми екзистенційних модусів нашої буремної доби в дослідженнях біографів і очікування читацьких аудиторій, значення біографіки для справи збереження гуманістичних цінностей у драматичних умовах воєнних подій, консолідації українського суспільства, реалізації потенціалу особистості.

До програми ХХІ Біографічних читань увійшло 40  доповідей і повідомлень дослідників з наукових установ, закладів вищої освіти, бібліотек, архівів, музеїв з різних міст України. До онлайн-заходу мали можливість приєднатися близько 30 осіб.

У вітальному слові директор Інституту біографічних досліджень НБУВ, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Володимир Іванович Попик наголосив на нових завданнях і вимогах, які висуває перед біографістами – вченими, літераторами, журналістами, а також працівниками інформаційної й бібліотечної сфери, – війна, суспільно-політичні й духовні процеси, що відбуваються під її впливом у суспільстві. У доповіді «Сучасна українська біографіка і очікування суспільства» В. І. Попик наголосив, що біографістам належить зробити рішучий поворот від традиційної у довоєнний час тематики, зорієнтованої на створення ґрунтовних біографічних нарисів про визначних діячів науки й культури, статей у фахових наукових виданнях, до підготовки публікацій різного формату, спрямованих на розкриття духовної і патріотичної та громадянської сутності української людини, її здатності протистояти жорстким викликам долі, об’єднувати зусилля в умовах воєн, революцій, соціальних потрясінь, вимушеної відірваності від Батьківщини. При цьому сучасний читач чекає від біографічної літератури всієї правди про представників минулих поколінь і наших сучасників, без будь-якої ідеалізації і героїзації. Біографи покликані розкривати сутність людей у всій складності й суперечливості їхніх доль, у боротьбі, що конче необхідно сучасній людині, щоби зберегти в собі все людське, духовно вистояти у вирі драматичних подій. Також важливо враховувати, що біографіка вийшла далеко за тісні для неї рамки наукових публікацій – вона нині є важливою частиною комунікативного простору суспільства: органічно постала популярна біографіка в інтернеті, зокрема, у соціальних мережах Instagram і Facebook, месенджері Telegram, популярному відеохостингу YouTube.

Особливою прикметою цьогорічних Читань стала значна увага до ґендерної проблематики, жіночих біографій. Низка виступів охоплювала біографічний матеріал щодо жіночих постатей у науці, освіті й культурі. У доповіді «Педагогині України: біографічний словник (друга половина XIX – початок XXI ст.)», Лариса Дмитрівна Березівська, директорка Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського, доктор педагогічних наук, професор, академік НАПН України, представила окремі персоналії жінок словника різних часових зрізів і контекстів. Лариса Іванівна Буряк, провідна наукова співробітниця відділу теорії та методики біобібліографії ІБД НБУВ, доктор історичних наук, професор, у доповіді «(Авто)біографічний наратив воєнної сучасності: українки в глобальному фотонарисі Марісси Рот» акцентувала на суголосності жанру фотонарису викликам сучасності; Олексій Ігорович Болдирєв, в.о. завідувача кафедри біотехнології Державного університету «Київський авіаційний інститут», кандидат біологічних наук, у презентації теми «Біографії жінок у біомедичній науці в дзеркалі Вікіпедії» представив особливі підходи до біографії жінок та інструменти їх реконструкції, а також висловився про необхідність розширювати майданчики для трансляції біографій науковців.

Провідна наукова співробітниця відділу теорії та методики біобібліографії ІБД НБУВ Галина Андріївна Александрова, доктор філологічних наук, у повідомленні «Роман Олександра Михеда “Позивний для Йова. Хроніки вторгнення”: історія першого року російсько-української війни крізь призму автобіографії» наголосила на актуальності відповідного жанру літератури, закликала пам’ятати події війни, її учасників та донатити на потреби Збройних Сил України. 

Надія Іванівна Любовець, завідувачка відділу теорії та методики біобібліографії ІБД НБУВ, доктор історичних наук, у доповіді «Мемуари як простір “діалогу поколінь”: інструмент формування громадянської свідомості та ідентичності» підкреслила потребу інкорпорації спогадів у суспільний простір з метою формування світоглядних засад для створення активного громадянського суспільства.

Доктор педагогічних наук Олександр Петрович Міхно, головний науковий співробітник відділу педагогічного джерелознавства та біографістики Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В.О. Сухомлинського, презентував у доповіді «Життєписи репресованих освітян в енциклопедичному біографічному словнику «Педагоги України (друга половина ХІХ – початок ХХІ століття)» як свідчення інтелектуального геноциду» результат власних досліджень (кількісні показники) щодо наслідків нищення української педагогічної еліти радянським тоталітарним режимом. На продовження цієї теми доцент кафедри історії України Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кандидат історичних наук, доцент Олександр Іванович Бонь у доповіді «Літературно-мистецька інтелігенція 1920-рр.: ціна компромісу з більшовицьким режимом» озвучив трагічні наслідки вимушених ідейних компромісів для письменників і митців, що й стало одним із питань дискусії після виступу.

Головна наукова співробітниця кафедри української літератури, компаративістики та грінченкознавства Факультету української філології, культури і мистецтва Київського університету імені Бориса Грінченка Олена Євгенівна Бондарева, доктор філологічних наук, професор, у презентації дослідження «Біографічний/квазібіографічний міф Степана Бандери в сучасній українській драматургії» усебічно представила різноманітні підходи до постаті видатної особистості в багатьох п’єсах, виставах, кінофільмах.

На просторі повсякденного життя зосередила увагу старша наукова співробітниця відділу теорії та методики біобібліографії ІБД НБУВ, кандидат філологічних наук Оксана Іванівна Шалак, яка в доповіді «Лист як одна з форм комунікативних практик біографіки, діалог поколінь» розкрила значення комунікативних практик і епістолярію для біографіки, зокрема, для реконструкції життєпису. Студентка 2 курсу спеціальності «Українська мова та література» Факультету української філології, культури і мистецтва, бібліотекарка ІІ категорії бібліотеки Київського столичного університету імені Бориса Грінченка Ольга Віталіївна Матвієнко, презентуючи тему «Гастрономія: особистий досвід Бориса Грінченка (на матеріалі епістолярію)», продемонструвала взаємовпливи між гастрономією й життєвим досвідом на прикладі епістолярію родини Грінченків.

Начальниця відділу використання інформації документів та комунікацій Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України Наталія Миколаївна Климович, презентуючи тему «Фонди Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України: джерельний потенціал та особливості опрацювання документів членів творчих спілок», надала інформацію про наявні фонди установи й комунікативні можливості системи архівів.

Доповіді і повідомлення, які прозвучали на Біографічних читаннях, окреслили нову дослідницьку тематику й методологічні підходи, які успішно впроваджуються у вітчизняній біографіці.

З тезами доповідей можна буде ознайомится восени в електронному науковому збірнику Інституту біографічних досліджень НБУВ «Biography. Біографіка. Біографістика» (Вип. 4). Відеозаписи виступів оприлюднені на однойменному ютуб-каналі інституту https://www.youtube.com/playlist?list=PLVqzIULRBr4Y3zmDq04HXJCkxNqxYGCZy. Учасники Біографічних читань мають можливість подати підготовлені на основі доповідей статті до чергового випуску (вип. 26) збірника наукових праць «Українська біографістика».

Оксана Плющик,

кандидат філологічних наук, доцент,

учений секретар Інституту

біографічних досліджень НБУВ