Світ – об’ємний багатовимірний, безмежний своїм часовим плетивом століть і тисячоліть… Пульсарно-нейронні імпульси років пронизують простір, долітають до наших днів і відгукуються суголосністю нинішнім подіям. І з історії озиваються голоси пращурів, нагадують, попереджають,  заповідають…

5 листопада 2025 року в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського відбувся культурно-науковий захід «Україна – Вірменія: історико-культурний діалог». Організатори події – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського спільно з Національним заповідником “Софія Київська” та Музеєм  Сергія  Параджанова Київського міжнародного університету. А  урочистим приводом стали 1000-літні роковини вшанування пам’яті Візантійського імператора Василія ІІ Порфірогенета — постаті, що стоїть на перехресті європейської, української та вірменської історій.

Василій ІІ Порфірогенет — імператор Візантії з Македонської Вірменської династії, який після кількох завойовницьких походів розширив територію імперії, приєднавши Вірменію та частину Грузії, і за часів якого Київська Русь утвердила своє місце у християнській цивілізації. Саме тоді відбулося легендарне одруження князя Володимира Великого з Анною Порфірородною, сестрою імператора — подія, що стала символом єднання східної та західної традицій. Цей союз започаткував тривалі зв’язки між українською та вірменською культурами, які продовжують розвиватися і сьогодні — у спільних мистецьких та наукових проєктах, у взаємному натхненні та діалозі культур.

Про його роль в єднанні наших історичних джерел і культур розповіла модератор заходу Олена Михайлівна Оганесян – голова громадської організації «Вірменське товариство культурних зв’язків АОКС – Україна», директор Музею Сергія Параджанова. Але сам захід почався навіть не з розмови – з музики. У музичній вітальні НБУВ гостей привітав заступник генерального директора НБУВ з наукової роботи Юрій Славович Ковтанюк, відзначивши, що цей захід водночас сприяє і пізнанню нашого закладу. Адже НБУВ – це і найбільша бібліотека країни, і наукова установа, а фонди бібліотеки універсальні, багаті справжніми раритетами і безцінними скарбами. Тож приємно, що саме в наших стінах, де панує дух знань і культури, відбудеться захід, присвячений спільним цінностям наших народів і 60-річчю першого показу фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків». Якщо серце митця, як він стверджував, належало Вірменії, то душа його, без сумніву, тяглася до України й залишила тут потужний слід.   

 Учасників зібрання привітали також відповідальні особи Посольства Вірменії в Україні Наталія Федоренко й Каріне Мкртічян.

Вокальним номером “Memory” з мюзиклу Ендрю Ллойда Веббера “Cats” задали  тональність зустрічі студенти  майстерні народного артиста України Лева Сомова кафедри сценічного мистецтва і культури Київського національного університету  технологій та дизайну під керівництвом  концертмейстера Юлії Махотіної.

А в читальній залі відділу образотворчих мистецтв Олена Михайлівна Оганесян представила присутнім низку книг, які Вірменське товариство культурних зв’язків АОКС – Україна передає в дар Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського.

Про одну з них – видання «Василій II і Софія Київська» – детально розповіла її авторка, завідувач науково-дослідного відділу  "Інститут "Свята Софія" Національного заповідника «Софія Київська» Надія Нікітенко. Постать імператора Василія ІІ відкрилася їй під час наукових досліджень у Софії Київській саме тим, що він був тісно пов’язаний з історією Київської Русі, став близьким родичем Володимира Великого, якому належить головна роль у зведенні Софіївського собору, і з цією святою для України спорудою також пов’язане ім’я Василія ІІ.

Після вивчення багатьох матеріалів і дослідження фресок Софії Київської Надія Нікітенко дійшла висновку, що всупереч теорії про те, що на одній з давніх фресок, де представлені імператор у відповідному убранстві та жінка знатного роду, це є візантійський імператор Костянтин УІІ Багрянородний та київська княгиня Ольга, там зображений саме візантійський імператор Василій ІІ Порфірородний. Для Візантії він був одним з трьох імператорів, які найбільше її звеличили, а назагал Василій ІІ увійшов до 100 найвидатніших діячів історії усіх часів і народів.  І водночас він був споріднений з київською династією – його рідна сестра принцеса Анна, чиєї руки добивались  очільники п’яти держав, стала дружиною Володимира Великого. Однак, віддаючи Анну за Володимира, Василій ІІ поставив йому умову: охреститись самому й охрестити свою країну. І Володимир цю умову виконав.

Ця цікава історія й наступні дії Володимира Великого, кроки принцеси Анни з розвитку християнства в Київській Русі та й власне допомога самого імператора Василія  ІІ  в спорудженні перших церков широко представлені у книзі.  Вона видана двома мовами у видавництві «Горобець» за сприяння Посольства Вірменії в Україні.

Не менш захопливою була й презентація В’ячеславом Корнієнком його науково-популярного видання, путівника-каталогу вірменських графіті Софії Київської «Шлях до Манкерману, або «Туди й назад». (Не)вигадана історія софійських графіті». Воно теж побачило світ у видавництві «Горобець». Як відзначив автор, це опис 37 графіті, які фактично є зображеними фрагментами чи написами подій, тож ми таким чином можемо зрозуміти, що відбувалось у т і часи, визначити низку проблем, пов’язаних з історією собору, реконструювати деякі  з подій. Він розповів про цікаві відкриття, пов’язані з дослідженням цих графіті, оскільки це реальні відтворення історії вірменської громади в Києві. Путівник також дає можливість читачам і відвідувачам Софії самостійно побачити ці 37 зображень вірменських графіті й дізнатися з книги всі подробиці щодо кожного. 

Учасникам презентацій вручила подяки Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського т.в.о. завідувачки відділу міжнародної інформації та зарубіжних зв’язків Леся Філімончук.

На цьому культурно-науковому заході було презентовано авторську художню виставку доцента кафедри сценічного  мистецтва  і культури КНУТД Катерини Данник «Тиша, що пам’ятає».

Захід продовжився засіданням кіно-клубу «ParajanovART», на якому було показано уривки фільму «Тіні забутих предків». Цікавинкою події стало те, що Олена Михайлівна Оганесян розповіла про деякі маловідомі епізоди зйомок стрічки, про особливості трактування  Параджановим повісті Коцюбинського.