15 листопада 2025 року Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського приймала високу делегацію Посольства Литовської Республіки в Україні, яку очолила Надзвичайний і Повноважний Посол Інга Станітє-Толочкєнє.

До складу делегації увійшли радниця-посланниця Агнє Йоана Скайстітє, радник-посланник Донатас Буткус, радник Дмитрій Мазинський, третій секретар Юстінас Ражінскас, третій секретар Крістіна Ковалевська, аташе Евеліна Грушайтє, заступник аташе з питань оборони Віргініюс Мацкявічюс, а також представники дипломатичної установи та їхні родини.

Почесних гостей зустріли генеральний директор НБУВ Любов Дубровіна й заступник генерального директора з наукової роботи Юрій Ковтанюк, координаторка міжнародної діяльності бібліотеки Людмила Дем’янюк, т.в.о. завідувача відділу міжнародної інформації та зарубіжних зв’язків Леся Філімончук.

У вітальному слові Любов Дубровіна розповіла про історію спорудження та значення історичного корпусу Бібліотеки на Володимирській, наголосивши на давніх історичних і культурних взаєминах між Україною та Литвою, зокрема й у сфері книгодрукування.

Під час відвідання Відділу стародруків та рідкісних видань завідувачка Наталія Бондар представила делегації добірку унікальних пам’яток, що відображають багатовікові контакти української та литовської книжкових традицій. Особливу увагу візитерів привернули інкунабули та кириличні видання, пов’язані з історією Вільнюса, включно з ранніми друками Петра Мстиславця, Мамоничів та Святодухівського братства, а також латинсько- та польськомовні видання місцевих монастирських друкарень. Гостям було продемонстровано найдавніші вільнюські латиношрифтні книги, зокрема трактат Петра Скарги (1577), а також визначні зображення Вільнюса XVII століття. У фокусі перебували видання Литовського статуту різних часів, словникова спадщина Константінаса Сірвідаса та інші раритети, що відтворюють історичний зв’язок українського наукового та духовного життя з литовськими землями.

У Відділі формування та використання газетних фондів литовська делегація ознайомилася з найбільшим в Україні зібранням газетної періодики, де зберігаються понад 260 тисяч річних комплектів видань з усього світу. Основний акцент екскурсії було зроблено на литовських газетах XVIII–XX століть: від ранніх періодичних додатків «Supplement Gazet Wilensich» (1765), «Kurier Litewski» та «Виленский вестник» — до видань міжвоєнного періоду та радянської доби, включно із рідкісними екземплярами «Советская Литва», «Республика», «Эхо Литвы». Особливу увагу гостей привернули самвидавні та громадські газети, пов’язані з українською діаспорою в Литві наприкінці 1980-х років, зокрема малотиражне видання «Пролісок», а також преса литовського суспільно-політичного руху «Согласие».

У Інституті рукопису директорка Ольга Степченко та старший науковий співробітник Тимур Горбач презентували добірку цінних рукописних документів, серед яких особливе місце посідали матеріали, безпосередньо пов’язані з історією Великого князівства Литовського. Делегація ознайомилася зі списками Другого Литовського статуту кінця XVI – першої половини XVII століття, написаними різними мовами та походженнями, а також із  грамотами великого князя Свидригайла (1443) та іншими документами, що засвідчують правову й адміністративну культуру литовсько-руської доби. Литовські матеріали були представлені поруч з унікальними рукописними пам’ятками різних культур, що дозволило окреслити роль Литви у ширшому контексті європейської рукописної традиції.

Під час відвідання Відділу образотворчих мистецтв т.в.о. завідувача Людмила Гутник представила гостям тематичну виставку, спеціально підготовлену до візиту, яка включала книжково-альбомні видання про литовський живопис, графіку, музейну справу та культурну спадщину. Значний інтерес викликали альбоми, присвячені творчості видатних литовських художників — Антанаса Гудайтіса, Антанаса Жмуйдзинавічюса, Стасіса Красаускаса, Мікалоюса Чюрльоніса, а також видання про родовід Радзивілів, тісно пов’язаний з українськими та білоруськими землями. Литовська тематика була продовжена демонстрацією портретів діячів Великого князівства Литовського та екслібрисів Георгія Сергєєва, створених для литовських бібліотек та культурних інституцій. Завершила екскурсію презентація виставки живопису «Дві стихії» та добірки раритетних українських графічних артефактів XVIII–XX століть.

На завершення візиту гості оглянули читальні зали історичного корпусу НБУВ та обговорили з керівництвом перспективи подальшої наукової, культурної й освітньої співпраці між Литвою та Україною. Зустріч стала яскравим свідченням давніх і плідних зв’язків між двома країнами, що особливо виразно проступають у книжковій, рукописній та мистецькій спадщині, збереженій у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.