28–29 січня 2026 року відбувся міжнародний вебінар, присвячений практичному використанню штучного інтелекту та AI-чатботів (АІ від англійського терміну «artificial intelligence» – штучний інтелект) в академічних установах і бібліотеках. Захід було організовано Кельнським університетом прикладних наук (TH Köln) спільно з Північно-Рейнським бібліотечним сервісним центром (hbz). Вебінар об’єднав фахівців бібліотечної справи, дослідників та IT-спеціалістів, зацікавлених у впровадженні сучасних цифрових рішень у сфері науки й освіти.

Спікером вебінару виступив Тільман Шеель (Tilman Scheel), генеральний директор компанії ASK, відомий експерт у галузі бібліотечних інформаційних систем і цифрових сервісів для бібліотек та музеїв, а також розробник першого у світі AI-чатбота для публічних бібліотек, який з 2024 року успішно функціонує в бібліотеках Берліна.

Основною метою вебінару було продемонструвати можливості використання AI-чатботів для підтримки наукових досліджень, допомоги користувачам бібліотек у щоденній роботі з інформацією та ефективної взаємодії з великими масивами документів і даних. Особливу увагу було приділено практичному досвіду використання чатбота ASK у бібліотеці Кельнського університету прикладних наук, де система пройшла кількамісячний тестовий етап і з грудня 2025 року була впроваджена в повноцінну експлуатацію. Під час вебінару були представлені різні «персонажі» чатботів, кожен із яких адаптований до конкретної бібліотеки або інформаційної системи. Серед них: Kai (hbz), VÖBB (aStec), UCU (Koha), Philo (self-prompting), AVA (self-prompting) та Quiri (LMS). Вони відрізняються за стилем взаємодії та функціональним призначенням відповідно до специфіки кожної установи й інформаційних потреб користувачів.

Учасники вебінару мали змогу ознайомитися з реальними прикладами використання чатбота в повсякденній роботі університетської бібліотеки TH Köln. Було продемонстровано зразки діалогів із користувачами та обговорено спеціальні вимоги, які необхідно враховувати в академічному контексті, зокрема питання точності інформації, відповідальності за надані відповіді та захисту персональних даних. Наголошувалося також на важливості якості та прозорості відповідей: усі твердження мають бути пов’язані з конкретними джерелами, а результати подаються мовою, адаптованою до різних аудиторій – від науковців до студентів і широкого загалу, включно зі спрощеною та доступною формою викладу інформації. Це робить AI-чатботи не лише інструментом пошуку, а й повноцінним посередником між великими історичними й науковими колекціями та користувачами.

У ході вебінару також було розглянуто принципи функціонування RAG-систем (Retrieval-Augmented Generation), які ґрунтуються на поєднанні мовних моделей із власними даними установи. Такий підхід передбачає формування відповідей ШІ на основі конкретних документів, зокрема PDF-файлів, вебсторінок, каталогів, бібліографічних описів та метаданих, що забезпечує точність і релевантність інформації.

Учасників вебінару ознайомили з основними типами AI-чатботів та напрямами їх застосування в академічному середовищі. До прикладу, Service Bot використовується для надання довідкової й організаційної інформації, Document Bot – для аналізу великих масивів текстових і PDF-документів та опрацювання складних тематичних запитів, а Recommendation Bot – для  підтримки дослідницької діяльності шляхом рекомендації наукових джерел за визначеною тематикою. Було розглянуто й технічні аспекти впровадження AI-чатботів, зокрема налаштування серверної інфраструктури, роботу із запитами (промптами) для керування нейромережами, інтеграцію з бібліотечними інформаційними системами (ILS, CMS), а також використання векторних баз даних і механізмів перетворення інформації (текст, зображення, звук) в цифрову форму (embedding), зокрема векторну. Обговорювали процес поділу даних на токени (унікальні цифрові ідентифікатори, що замінюють реальні дані задля їх захисту) та фрагменти (chunks, зокрема як елементи блокчейну) для подальшої обробки мовною моделлю, що забезпечує безпечне передавання даних, повноту і точність відповідей.

Підсумовуючи захід, спікер наголосив, що AI-чатботи мають значний потенціал для покращення доступу до знань, підтримки дослідницької діяльності та оптимізації роботи бібліотек. Вони дозволяють автоматизувати відповіді на типові запити, спростити пошук літератури та створити зручний інтерфейс взаємодії між користувачами й інформаційними ресурсами. Водночас важливим залишається питання етичного й відповідального використання ШІ в освітньому та науковому середовищі.

Таким чином, вебінар засвідчив, що AI-чатботи вже сьогодні стають невід’ємними елементами сучасних бібліотек і відкривають нові можливості для розвитку цифрових сервісів у сфері науки та освіти.

Корисні посилання: https://aboutsomethink.org/en/solutions/

Відділ міжнародної інформації та зарубіжних зв’язків