Протягом 2025 року НБУВ здійснювала дослідження за 11 науково-дослідними темами (10 за відомчою тематикою, 1 за програмно-цільовою та конкурсною тематикою НАН України, 5 фундаментальних, 6 прикладних; 3 наукові проєкти завершено).

У 2025 р. розпочатий проєкт «Формування ресурсів установ НАН України у складі Репозитарію наукових текстів НАН України», що виконувався в межах спільного цільового науково-технічного проєкту НАН України «Впровадження і підтримка відкритої науки в установах НАН України (OPENS2)» на 2025-2026 рр. (С. С. Гарагуля). Реалізована трикомпонентна структура Бібліотечного порталу НАН України LibNAS UA, що охоплює блоки дослідницької інформації щодо установ НАН України, її науковців та публікації співробітників Академії, зведені в Репозитарій наукових текстів НАН України.          Бібліотечний портал містить широкий спектр дослідницької інформації щодо понад 200 установ та понад 2,1 тис. науковців.  У Репозитарії представлено 181,2 тис. повних текстів статей з 347 академічних журналів. Ресурс активно поповнюється монографіями. Забезпечується актуалізація даних та інтероперабельність Репозитарію з партнерськими ресурсами та світовими харвестерами метаданих. Це сприяє уніфікації даних та наочності представлення доробку українських вчених у світовому масштабі. Зважаючи на виклики українського сьогодення, пов’язані з безпековими, енергетичними, міграційними ризиками тощо, саме дослідницька інфраструктура Відкритої науки виконує консолідаційну функцію та запобігає розпорошенню знань і здобутків українських вчених.

В Інституті рукопису НБУВ (член-кореспондент НАН України Л. А. Дубровіна) за результатами дослідження фондів ІР поглиблено теоретичні засади тенденцій і специфіки історичного розвитку рукописної культури та науково-практичні засади атрибуції наукового опису метаданих та обліку рукописних пам’яток і документів особового походження з врахуванням сучасних досягнень гуманітарних наук та новітніх інформаційних технологій. Уперше створено інноваційний інформаційний електронний ресурс на рукописні фонди наукової архівної установи, що включає систему облікових та науково-довідкових ресурсів на рукописні фонди як джерела національної історико-культурної спадщини України, які розкривають зміст та особливості джерельної бази розвитку сучасної гуманітаристики. Вийшли друком: каталог документів «Грецькі справи» з архіву Ніжинського грецького магістрату в Державному архіві Чернігівської області. Наукове дослідження. Археографічний опис»; збірник документів «Родинне листування Феофана Гавриловича Лебединцева»; каталог документів «Архів Петра Курінного»: збірка фотодокументів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського : джерелознавче дослідження»; біобібліографічний покажчик «Любов Андріївна Дубровіна  (до 75-річчя від дня народження і 50-річчя наукової діяльності)»; видання факсимільного типу «Турівське Євангеліє XI століття». Опубліковано 4 випуски наукового журналу «Рукописна та книжкова спадщина України».

У межах проєкту «Інформаційні технології наукової бібліотеки в розвитку інфраструктури знань цифрового суспільства» (С. С. Гарагуля) співробітниками Інституту інформаційних технологій було виконано великий обсяг науково-дослідної роботи, спрямованої на розширення та вдосконалення електронних ресурсів; розвиток інформаційних технологій, а саме, модернізації локальної мережі та впровадження нових програмних рішень, що підвищують ефективність роботи бібліотеки; формування національних авторитетних файлів та удосконалення засобів тематичного пошуку; розвиток онлайн-сервісів. Результати цього дослідження прискорюють розвиток галузі бібліотекознавства та інформаційних технологій. Вони підкреслюють вирішальну роль, яку відіграють бібліотеки у полегшенні доступу до інформації та підтримці науки. Крім того, дослідження підкреслює необхідність постійної адаптації та інновацій у бібліотечних послугах, щоб задовольнити мінливі потреби користувачів у цифрову епоху. За результатами опубліковано колективну монографію «Інформаційні технології наукової бібліотеки в розвитку інфраструктури знань цифрового суспільства»; науковий реферативний огляд «Наукова бібліотека в цифровому суспільстві: трансформація через інформаційні технології».

Інститут архівознавства (акад. НАН України О. С. Онищенко) у 2025 р. продовжив наукові дослідження за темою визначення шляхів інтеграції архівної наукової спадщини України в європейський інтелектуальний простір. Дослідження спрямовувалися на наукове розроблення та формування архівного комплексу документної наукової спадщини провідних українських вчених і актуалізацію їхнього інформаційного ресурсу з метою відтворення внеску українських учених в європейську науку, їх співпраці з академіями, науковими установами та вченими країн Європи. Здійснювалася аналітична робота з джерелознавчого пошуку, визначення інформаційного потенціалу та аналітичного опрацювання документів Архівного фонду НАН України з історії розвитку української науки та розкриття інформації архівних документів з метою її актуалізації та використання у подальших дослідженнях з історії української науки. Опубліковано науково-довідкове видання «Академік Михайло Птуха: з архівної спадщини» (С.М. Кіржаєв, Л.М. Яременко), посібник «Методичний посібник з авторського права і суміжних прав для архівістів» (Л. Ф. Приходько, О. В. Січова), персональний бібліографічний довідник «Академік Олександр Миколайович Динник: український вчений-механік і організатор науки (1876–1950). До 150-річчя від дня народження» (А. І. Шаповал у співавторстві).

Інститут книгознавства НБУВ (Г. І. Ковальчук) розпочав роботу над  виконанням наукової теми «Друкована історико-культурна спадщина України: дослідження, наукова каталогізація, введення в сучасний інформаційний простір». Основною метою роботи є книгознавчі дослідження історико-культурних фондів НБУВ, а саме: стародруків та рідкісних видань, бібліотечних зібрань та історичних колекцій, зарубіжної україніки, образотворчих друкованих видань (тиражних плакатів 1920–1930-х рр., видових поштових листівок ХІХ – поч. ХХ), нотних видань минулого та платівок першого акустичного періоду звукозапису, і розвиток на цій основі вітчизняного книгознавства, історичного бібліотекознавства і книжкового пам’яткознавства як наукової дисципліни і сфери практичної діяльності з такими спеціалізованими фондами. Опубліковано: першу книгу ґрунтовного наукового каталогу з відповідним дослідженням «Кириличні видання друкарні Почаївського Святоуспенського монастиря XVIII – першої третини ХІХ ст.» (1734–1772 рр., за ред. Н. В. Заболотної); дослідження навчальних видань української діаспори ХХ ст. з науковим каталогом «Навчальна книжка з фондів відділу зарубіжної україніки Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського» (Т. Д. Антонюк), термінологічний словник «Лексикон бібліофіла» (Ковальчук Г. І.). Римарович І. О. завершено дослідження й захищено докторську дисертацію «Бібліотеки католицьких монастирів Луцької/Луцько-Житомирської дієцезії XVII–XIX століть: історико-бібліотекознавчий аспект»; затверджено до друку у ВД «Академперіодика» її відповідну монографію.

Співробітники Служби інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади (В. М. Горовий) та Фонду президентів України  (В. М. Удовик) вивчали вплив електронних технологій на оптимізацію процесу забезпечення інформаційними ресурсами органів державної влади та інших учасників загальносуспільних інформаційних обмінів. Практична діяльність полягала у підготовці науково-аналітичної та аналітико-прогностичної продукції на базі фахової верифікації та використання інформації електронних і друкованих ЗМІ, всіх видів фондів НБУВ, інших відкритих джерел з метою забезпечення управлінських структур загальнодержавного та регіонального рівнів, наукових установ, громадських організацій та суспільства оперативною соціально-політичною та економічною інформацією, що у концентрованому вигляді відображає ключові аспекти проблем і характеризує поточну ситуацію. Опубліковано 7 найменувань інформаційно-аналітичних журналів та бюлетенів, загалом протягом звітного року видано 425 випусків. На замовлення користувачів підготовлено біля 100 інформаційно-аналітичних матеріалів з актуальних суспільно-політичних та соціально-економічних питань.

Національна юридична бібліотека (Ю. М. Половинчак) працювала над науковою темою, що мала на меті отримання  теоретичних та практичних результатів, орієнтованих на дослідження інформаційно-комунікаційної інфраструктури взаємодії особистості, суспільства та влади, визначення місця бібліотек у цій інфраструктурі, систематизацію наявного та розробку нового інструментарію бібліотечного обслуговування суспільних запитів із зосередженням уваги на тих із них, що визначаються умовами війни та повоєнного відновлення. Досліджено специфіку інформаційних ресурсів у системі політико-правового інформування (особливо відзначено роль бібліотечних інформаційно-аналітичних підрозділів та створених ними ресурсів, наголошено на важливості співпраці із інформаційними фахівцями органів державної влади); визначено складові та характеристики сучасної політико-правової інформаційно-комунікаційної інфраструктури, з’ясовано специфіку суспільного інформування в ній (дистанційний характер, оперативність та адресність, забезпечення стабільного доступу до інформації; принципова важливість інформаційної безпеки), особливо – в умовах воєнних викликів. Опубліковано науково-довідкове видання «Інформаційне забезпечення реалізації гендерної політики в Україні» (Л. Чернявська, Н. Іванова), науково-довідкове видання «Функції держави та напрями їх трансформації в умовах повоєнного відновлення України. Моніторинг наукових досліджень», три збірники наукових праць «Наукові праці НБУВ» (вип. 74, 75, 76), 23 випуски бюлетеню «Громадська думка про правотворення», 12 випусків бюлетеню «Конституційний процес в Україні: політико-правові аспекти»; 47 випусків «Вимушені переселенці: стан, проблеми, перспективи», 12 випусків «Законодавча діяльність в Україні: громадське обговорення (моніторинг інформаційного поля)».

Наукові дослідження співробітників Інституту бібліотекознавства (О. М. Василенко) були спрямовані на розробку теоретичних засад, науково-методичного інструментарію і практичних рекомендацій щодо забезпечення ефективного функціонування бібліотечного науково-інформаційного комплексу в умовах несприятливих зовнішніх впливів і чинників. У відповідь на запити Представника Уповноваженого з соціальних та економічних питань Верховної Ради України та Міністерства культури та стратегічних комунікацій розроблено пропозиції та рекомендації, спрямовані на вдосконалення нормативно-правової бази бібліотечно-інформаційної сфери. На запит Інформаційно-бібліотечної ради Президії НАН України проведено анкетування мережі бібліотек наукових установ НАН України та підготовлено аналітичну записку «Про стан зберігання книжкових пам’яток, цінних і рідкісних видань особових бібліотек та колекцій у бібліотеках наукових установ НАН України в умовах війни». Опубліковано: колективну монографію «Система підвищення кваліфікації бібліотекарів у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського: історія, традиції і перспективи»; науковий збірник «Бібліотека в системі культурної спадщини і комунікації. Студії на пошану Любові Дубровіної»; збірник матеріалів конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Пріоритети сьогодення та перспективи : матеріали Міжнар. наук. конф. (1–3 жовт. 2025 р.) : у 2 т.»; науково-методичний довідник «Організація та управління бібліотечно-інформаційним комплексом: актуальні питання теорії та практики»; науково-допоміжний бібліографічний покажчик «Зарубіжні періодичні видання у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського та бібліотек наукових установ НАН України (надходження 2023–2024 рр.)»; інформаційно-аналітичний огляд «Робота бібліотек наукових установ Національної академії наук України в 2024 році», вип. 30; бібліографічний покажчик «Обмінний фонд Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського у 2025 році». Надруковано 4 номери науково-практичного журналу «Бібліотечний вісник» (щоквартальник).

Інститутом біографічних досліджень НБУВ (чл.-кор. НАН України В. І. Попик) досліджено проблеми теорії і методології біографічних досліджень, їх сучасний стан, тенденції, перспективи й завдання подальшого розвитку, питання освоєння в Україні новітніх здобутків світової біографіки, впровадження нових форм і методів біографічного письма, формування біографічних наративів, реконструкції біографій, пропаганди біографічних знань, зокрема, у діяльності бібліотек, інших закладів культури. На основі дослідження історико-меморіальних збірників, присвячених видатним діячам історії і культури, обґрунтовано висновок, що вони становлять окремий, особливий вид біографічних видань, не тотожний довідковим виданням – словникам, довідникам, покажчикам. Опубліковано: науковий збірник  «Українська біографістика» (вип. 26), електронний науковий збірник  «Biography. Біографіка. Біографістика» (вип. 4).

Метою наукового проєкту з дослідження бібліографічного аспекту Української книга і періодики як джерела формування національно-культурної ідентичності (С. С. Кіраль) було вивчення, наукове опрацювання і введення до інформаційного простору відомостей про україномовну книги, розкриття джерелознавчого, інформаційного потенціалу газетної періодики України, визначення їх ролі у формуванні української національної ідентичності. Здійснювалося системне дослідження україномовних видань 1924-1939 рр., основна частина яких зосереджена у фондах НБУВ. Виконавці проєкту проводили виявлення, науковий опис та аналіз бібліографічних покажчиків української періодики, їх пошук у фондах НБУВ та електронному середовищі. Опубліковано: анотований бібліографічний покажчик «Леся Українка на сторінках українських газет 1921–2021 років (з фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського)» (О. А. Вакульчук, О. С. Залізнюк, І. М. Швець), метабібліографічний довідник «Бібліографічні джерела українського літературознавства (2003–2021)» (Т.А. Гришина, Т.В. Добко, П.М. Штих), розділ до колективної монографії «У задзеркаллі художнього світу Марка Черемшини: колективне дослідження з нагоди 150-річного ювілею письменника» (Кіраль С. С.).

В межах наукового проєкту «Цифрова трансформація системи збереження фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського» (Ю. С. Ковтанюк) здійснені експериментальні дослідження фізико-механічних властивостей модельних зразків паперу, оброблених новими фунгіцидними композиціями, виконані вперше, а отримані результати мають наукову та практичну значимість як нове наукове знання. У межах дослідження чинників довговічності особливо цінних бібліотечних фондів, що становлять культурне надбання України,  створено моделі систем збереження раритетних бібліотечних документів НБУВ з метою осучаснення їх складових, проведена модернізація автоматизованої бібліотечної інформаційної системи із застосування нових серверів, реалізована оптимізація баз даних. У рамках удосконалення системи збереження фондів на сучасному етапі виконавцями здійснено розробку та впровадження практичних рекомендацій для забезпечення збереження унікальних рукописних та книжкових документів в умовах цифровізації. Здійснювалася валідація основних складових моніторингу сховищ і фактичного фізичного стану особливо цінних бібліотечних документів, що становлять національне надбання України та світову історико-культурну спадщину.

Міжнародна взаємодія НБУВ забезпечувала формування стійких партнерських зав’язків та дослідницьких ініціатив,  підписано 3 міжнародні угоди з провідними бібліотечно-інформаційними та науковими інституціями світу – радою публічної бібліотеки Торонто (Канада), Українським Музеєм у Нью-Йорку (США), Національною бібліотекою імені Сечені (Угорщина, Будапешт).  Важливим пріоритетом є узгодження діяльності НБУВ із глобальними орієнтирами сталого розвитку, визначеними у Порядку денному ООН до 2030 року, а також із національною стратегією адаптації ЦСР. Серед важливих ініціатив, до яких долучена НБУВ, — проєкт «PSF Country: Support to Ukraine on Research Infrastructure Policy» (Horizon Europe), спрямований на розвиток політик дослідницької інфраструктури, а також проєкт «Open GLAM in Ukraine», що забезпечить оцифрування унікальних пам’яток культурної спадщини та їх популяризацію в глобальних ресурсах Вікімедіа. Співробітництво з RISМ[1]: у 2025 році і з травня по цей час наші співробітники передавали пдф-файли разом з бібліографічними описами з нотної колекції найстаршого з синів гетьмана Кирили Розумовського – Олексія Кириловича (1748–1822). Загалом на цей час RISМ дає змогу ознайомитися з 727 творами з нашої бібліотеки, що зберігаються у 272 нотних джерелах (рукописних нотах – 150 і нотних виданнях 112). На запрошення «Вікімедіа Україна» разом із Державним архівом Швеції та некомерційною організацією «Вікімедіа Швеція» представники НБУВ долучились до проєкту «Open GLAM in Ukraine: Opening up and Bringing Ukraine’s Cultural Heritage to the Wikimedia Platforms». Метою зустрічі було ознайомлення із потребами українських архівів, бібліотек, музеїв та заповідників та можливостями шведських культурних установ та недержавних громадських об’єднань (НГО) в плані збереження української історико-культурної спадщини та розробка засад майбутнього проєкту, який сприяв би реалізації цієї мети. Здійснено підготовку проєкту тристоронньої угоди між НБУВ, Інститутом єврейських досліджень YIVO та приватним підприємством «Архівні інформаційні системи» щодо створення цифрових копій документів фондів юдаїки Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського на виконання Меморандуму про співпрацю між Інститутом єврейських досліджень YIVO (YIVO Institute for Jewish Research, New York, USA) та Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського у сфері наукових досліджень фондів юдаїки і створення їх цифрового ресурсу.