Інститут архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського презентує електронну виставку архівних документів до 40-річчя аварії на Чорнобильській атомній електростанції, на якій представлено 28 архівних документів з особових фондів учених НАН України.

Сорок років відділяє людство від 26 квітня 1986 року, коли сталася аварія на 4-му енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції, що переросла в екологічну й гуманітарну катастрофу планетарного масштабу.

Важливу роль у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та подоланні її наслідків відіграли співробітники й учені науково-дослідних установ Національної академії наук України, які проводили моніторинг та аналіз стану радіоактивного забруднення довколишнього середовища, спричиненого аварією, розробляли рекомендації та брали дієву участь у заходах, спрямованих на ліквідацію або мінімізацію наслідків катастрофи.

Практично з 26 квітня 1986 року вчені України долучилися до ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. У першочергових заходах з мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи взяли участь представники 42 наукових установ Академії. Влітку 1986 року у 30-кілометровій зоні радіоактивного забруднення навколо Чорнобиля, периметр якої сягав 223,5 км і яка незабаром отримала статус Чорнобильської зони відчуження, працювали понад півтисячі співробітників Академії. В подальшому в ліквідаційних роботах взяли участь близько 2000 співробітників НАН України, у тому числі понад 550 науковців.

Так, до першого складу утвореної вже 3 травня Оперативної комісії АН УРСР та Президії АН УРСР, яка невдовзі стала постійно діючою комісією Академії з питань ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, входили академіки Б. Є. Патон, Ф. С. Бабичев, В. Г. Бар’яхтар, А. М. Гродзинський, К. М. Ситник, особові архіви яких зберігаються в Інституті архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Документи цих та інших учених дають змогу розширити знання про участь співробітників і науковців Національної академії наук України у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та їх діяльність з мінімізації наслідків цієї катастрофи.

Репрезентовано фотографії Б. Є. Патона, В. Г. Бар’яхтара, А. П. Шпака та інших українських науковців під час перебування на Чорнобильській АЕС.

Про персональну участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС сповіщають посвідчення учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також численні подяки, дипломи, почесні грамоти, якими нагороджено українських учених за діяльність з ліквідації Чорнобильської катастрофи та її наслідків.

Прикладом завдань, що стояли перед академічними установами в подоланні чорнобильського лиха, є маршрутний лист директору Інституту металофізики АН УРСР В. Бар’яхтару з виконання робіт у зоні ураження від аварії на ЧАЕС на період 7 травня – 27 грудня 1986 р. Про оперативну реакцію на наявну ситуацію свідчать пропозиції Міністерства лісового господарства УРСР та Академії наук УРСР по біологічній рекультивації очищеної ділянки «рудого» лісу в районі проммайдану Чорнобильської АЕС від 22 квітня 1987 р.; витяг з протоколу засідання Бюро Відділення загальної біології АН УРСР про організацію досліджень з вивчення впливу на живу природу радіаційного забруднення від 29 травня 1986 р.

Експонується стаття українського економіста-аграрника, члена-кореспондента НАН України і дійсного члена Національної академії аграрних наук України О. М. Онищенка з проблем участі селян, які переселилися з Чорнобильської зони, у земельній реформі і приватизації майна, що відбувалася в Україні у першій половині 1990-х років.

Поміж представлених на виставці є документи з особового фонду дійсного члена і віцепрезидента НАН України, директора Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного К. М. Ситника, який з перших тижнів після Чорнобильської аварії виїжджав до 30-кілометрової зони відчуження, його звернення до Міністра МНС щодо проблем з реорганізації ДСНВП «Чорнобильський радіоекологічний центр».

Архівні документи вчених демонструють великий та багатогранний внесок українських науковців у вирішення проблем, дотичних до Чорнобильської трагедії.

Електронну виставку розміщено на сайті  НБУВ: http://www.nbuv.gov.ua/node/7103.

Безпосередньо з документами особових фондів учених НАН України можна ознайомитися в Інституті архівознавства НБУВ за адресою: вул. Володимирська 62, к. 416, тел. для довідок 288-14-31.

Андрій Шаповал

доктор історичних наук,

директор Інституту архівознавства НБУВ,

Анжела Майстренко

кандидатка історичних наук,

старша наукова співробітниця Інституту архівознавства НБУВ,

Ірина Кіржаєва

наукова співробітниця Інституту архівознавства.