12 травня 2026 року під головуванням генерального директора НБУВ Любові Андріївни Дубровіної відбулось чергове засідання Вченої ради Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського.

Розглянуто питання про присвоєння вченого звання старшого дослідника завідувачці відділу теорії та історії бібліотечної справи Інституту бібліотекознавства НБУВ Олені Григорівні Яковенко. Учений секретар НБУВ Вікторія Володимирівна Горєва охарактеризувала професійні навички, трудову та наукову діяльність О.Г. Яковенко, яка вже понад 30 років працює в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського.

Визначаючись шляхом таємного голосування, 23 присутні члени Вченої ради одноголосно прийняли рішення про присвоєння О.Г. Яковенко вченого звання старшого дослідника зі спеціальності В13 «Бібліотечна, інформаційна та архівна справа».

Олена Григорівна Яковенко також доповіла на засіданні про план-проспект її дисертаційного дослідження на тему «Наукові бібліотеки як інституції освітньо-наукової підтримки у ХХІ столітті: концепції та практики», над яким вона вже розпочала роботу. Вчена рада рекомендувала О.Г. Яковенко до навчання у докторантурі НБУВ за державним замовленням.

Ґрунтовну доповідь  про дослідницьку інфраструктуру НБУВ зробив заступник генерального директора НБУВ з наукової роботи Юрій Славович Ковтанюк.

Він наголосив, що нормативно-правовою основою розвитку дослідницької інфраструктури, зокрема у формі Центру колективного користування науковим обладнанням, є низка законів України,  постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України, накази Міністерства освіти і науки (МОН) України щодо наукової і науково-технічної діяльності та інші  нормативні документи, що регулюють відносини в науковій та науково-технічній сферах.

Нині НБУВ є учасником Центру колективного користування науковим обладнанням «Цифрові технології та управління дослідницькими даними» (ЦККНО «ЦТУДД») Державної науково-технічної бібліотеки України (ДНТБ України) МОН України. Центр було створено наказом ДНТБ України,  разом з НБУВ учасниками центру стали Національна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук України й Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства Державної архівної служби України. За погодженням учасників і з безпосередньою участю НБУВ щодо розроблення були затверджені правоустановчі документи цього Центру: Положення про ЦККНО «ЦТУДД» і Регламент доступу до наукового обладнання та користування ним у ЦККНО «ЦТУДД».

На цей час з метою збирання, формування, збереження, верифікації даних та інформації про дослідницьку інфраструктуру, забезпечення відкритого доступу до неї та її використання створюється та функціонує Реєстр дослідницької інфраструктури. Дослідницька інфраструктура може бути локальною, розподіленою, віртуальною (цифровою). Ю.С. Ковтанюк зазначив, що в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського застосовуються всі ці форми.

Наукове обладнання НБУВ використовується у розподіленій формі, безпосередньо за місцем його розташування, а наукові ресурси – у віртуальній (цифровій) формі. Це деталізовано в зазначеному Регламенті.

Міністерством освіти і науки України було визначено фінансування НБУВ на 2026 рік. НБУВ вчасно підготував, подав і підтвердив подання плану розвитку дослідницької інфраструктури та плану закупівлі обладнання на 2026 рік з обґрунтуванням по кожній позиції, що подаються виключно в електронній формі через систему URIS.

На сьогодні, констатував доповідач, у відповідному листі МОН України повідомлено, що спрямування коштів на розвиток закладів вищої освіти/наукових установ (накладні /адміністративні виплати) тимчасово призупинено до моменту внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки пріоритетних напрямів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок, наукової і науково-технічної діяльності закладів вищої освіти та наукових установ.

Члени Вченої ради схвалили заслухану доповідь.

Питання про готовність до реалізації Концепції розвитку інформаційно-комунікаційних ресурсів Національної академії наук України на 2026–2030 роки було предметом доповіді генерального директора НБУВ Л.А. Дубровіної та заступника генерального директора НБУВ Ю.С. Ковтанюка.

Актуальність цього питання викликана прийняттям постанови Президії НАН України "Про затвердження Концепції розвитку інформаційно-комунікаційних ресурсів НАН України на 2026–2030 роки". У постанові йдеться про завдання установ НАНУ в питаннях формування сучасної інтегрованої системи наукової комунікації, потреби вдосконалення забезпечення різними формами й засобами активної присутності наукової спільноти України у національному й міжнародному інформаційному просторі.  

Ю.С. Ковтанюк відзначив, що, уважно ознайомившись з Концепцією розвитку інформаційно-комунікаційних ресурсів Національної академії наук України на 2026–2030 роки та детально проаналізувавши її мету і завдання, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського назагал підтримує необхідність формування сучасної інтегрованої системи комунікацій із суспільством і популяризації наукової діяльності Національної академії наук України в національному й міжнародному інформаційному просторі.

Діяльність Національної бібліотеки України  імені В.І. Вернадського у сфері наукової, науково-популярної та соціокультурної комунікації значною мірою співвідноситься із завданнями Концепції. Відповідно до більшості напрямів подальшого розвитку інформаційно-комунікаційних ресурсів НАН України, визначених у Концепції, в НБУВ ведеться постійна активна робота в межах наявного забезпечення, зокрема в ініціативному порядку, зважаючи на високий фаховий рівень співробітників установи.

Комунікаційна діяльність Бібліотеки має багатовекторний характер, оскільки НБУВ одночасно є найбільшою національною бібліотекою держави, науково-дослідним інститутом НАН України, бібліотечно-інформаційним центром НАН України та України в цілому, а за останні роки вона стала також одним з провідних представників України в міжнародній сфері, оскільки є членом міжнародних бібліотечних організацій, де бере участь у міжнародних заходах.

Він також охарактеризував роботу зі створення інформаційної основи вебсайту НБУВ, діяльність  багатьох підрозділів, які здійснюють безпосередню або опосередковану комунікацію із суспільством і популяризацію наукової діяльності НБУВ та НАН України. Доповідач наголосив, що основними інструментами інформування суспільства та оперативного надання користувачам корисної інформації є стрічка новин на офіційному вебсайті, сторінка соціальної мережі Facebook, канали YouTube, спеціалізований розділ для виставкової діяльності у цифровій формі, розділи вебсайту, в яких надається доступ до цифрових колекцій фондів НБУВ (рукописи, стародруки, історичні колекції, архівні документи, газетний фонд, музичний фонд, фонд образотворчого мистецтва, зарубіжна україніка, юдаїка, картографія, сучасні видання), а також спеціалізованих баз даних за відповідними напрямами діяльності (біографістика, бібліографія, репозитарій наукової періодики і монографій, ресурси Служби інформаційно-аналітичного забезпечення, Фонд президентів України, Національна юридична бібліотека, «Україніка», «Шевченкіана», періодичні видання та конференції НБУВ). Означені ресурси ведуться на постійній основі відповідно до планових завдань НБУВ.

Поширення результатів наукової роботи вчених здійснюється через наукові періодичні видання НБУВ – фахові журнали «Рукописна та книжкова спадщина України» (Scopus (Q1) і WoS (Q2)), «Бібліотечний вісник», 3 фахових збірники наукових праць НБУВ. Через систему періодичних видань і збірників НБУВ виконує функції потужного центру акумулювання та трансляції інтелектуального потенціалу українських учених, сприяючи інтеграції української науки у глобальний інформаційний простір.

Ю.С. Ковтанюк окреслив також основні проблеми для здійснення окреслених Концепцією завдань. Це, зокрема,  забезпечення фахівцями відповідного напряму діяльності (інформаційні технології, кіберзахист, мультимедіа тощо); необхідність технічних і програмних засобів для забезпечення створення аудіовізуальної продукції; фінансування заміни морально застарілого програмного забезпечення, у тому числі модернізації вебсайту;  офіційне планування зазначених у Концепції напрямів діяльності.

Загалом підсумовано, що НБУВ в цілому готова до реалізації Концепції та давно здійснює більшість із зазначеного в цьому документі.

Вчена рада схвалила заслухану доповідь.

Також на засіданні було обговорено Стратегію розвитку Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (2026 – 2030 рр.).

Про оновлені редакційні політики наукових видань НБУВ доповіла заступник генерального директора НБУВ з наукової діяльності Юлія Миколаївна Половинчак.

Вона наголосила, що сучасні вимоги до редакційної політики наукового гуманітарного видання — це відповідність глобальним стандартам відкритої науки (Open Science), академічної доброчесності та цифрової прозорості.

Доповідачка детально поінформувала про  ключові аспекти, що знайшли відображення у консолідованих політиках видань НБУВ Це, зокрема, академічна доброчесність та етика; запобігання плагіату; декларування питань, пов’язаних із конфліктом інтересів з боку авторів, рецензентів та редакторів; регламентація використання Штучного інтелекту (AI Policy); дотримання  процедури рецензування, згідно з якою автор і рецензент анонімні; відкритий доступ та авторські права; цифрова ідентифікація та метадані: DOI, ORCID, обов’язкова наявність профілів у всіх авторів; робота з джерелами й даними та інші.

Доповідь Ю.М. Половинчак було схвалено.

Про участь НБУВ у проєкті ЮНЕСКО щодо збереження української еврейської спадщини доповіли учасникам засідання завідувачка відділу фонду юдаїки Інституту рукопису НБУВ Тетяна Олександрівна Батанова та завідувач відділу інформаційно-комунікаційних технологій Інституту інформаційних технологій НБУВ Віктор Миколайович Заїка. 

Вони повідомили, що 1 вересня 2025 року ЮНЕСКО та ВГО Українська бібліотечна асоціація підписали Партнерську угоду про спільну реалізацію проєкту створення цифрової колекції українсько-єврейської документальної спадщини за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Проєкт покликаний зберегти, систематизувати та забезпечити відкритий доступ до документів, що відображають українсько-єврейську документальну спадщину. Колекція охоплює джерела, які висвітлюють історичний розвиток, культурні та релігійні традиції, суспільно-економічну діяльність, трагедії (зокрема, Голокост), а також загальний внесок єврейської спільноти у формування українського суспільства.

Одним з учасників проєкту, які забезпечуватимуть оцифрування та наповнення репозитарію документами, визначено Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського.

Однак у процесі комунікації з окремими організаторами проєкту у представників НБУВ виникла низка запитань щодо форм його впровадження, організації роботи та співпраці, які ще потрібно вирішувати  й оформити згідно з чинним законодавством відповідною угодою.

Члени Вченої ради схвалили заслухану доповідь.

Про участь НБУВ в онлайн-подіях за ініціативою ООН поінформувала на засіданні відповідальний організатор з питань міжнародної діяльності НБУВ Людмила Миколаївна Дем’янюк.

Вона повідомила про нещодавню зустріч Europe Regional Focus Group Meeting, яка була присвячена обговоренню нової ініціативи ООН – Бібліотечної мережі знань Статуту ООН (UN Charter Libraries Knowledge Network). Захід був пов’язаний із трансформацією системи депозитарних бібліотек ООН і переходом до нової моделі міжнародного бібліотечного співробітництва в умовах цифровізації.

Створення цієї Мережі стало актуальним тому, що у 2024 році Бібліотека імені Даґа Гаммаршельда ООН оголосила про поступове згортання Програми депозитарних бібліотек ООН (United Nations Depository Library Programme, UNDLP), яка діяла з 1947 року й  багато десятиліть забезпечувала бібліотеки друкованими матеріалами ООН. Натомість було запропоновано новий формат співпраці – Бібліотечну мережу знань Статуту ООН. На початку 2025 року депозитарні бібліотеки, зокрема й Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, отримали інформацію про створення Мережі та можливість долучитися до консультаційного процесу щодо її майбутньої діяльності.

Однією з причин заснування Мережі стала недостатня обізнаність про Статут ООН. За результатами глобального опитування 2019 року, лише 57 % респондентів зазначили, що знають про існування цього документа. Це означає, що значна частина суспільства не має достатнього уявлення про документ, який визначає цілі, принципи та напрями діяльності ООН.

Бібліотечна мережа знань Статуту ООН має сприяти поширенню знань про п’ять основних напрямів, закріплених у Статуті ООН: підтримання міжнародного миру й безпеки, захист прав людини, надання гуманітарної допомоги, сприяння сталому розвитку та дотримання міжнародного права.

Отже, зустріч Europe Regional Focus Group Meeting була присвячена обговоренню майбутньої моделі Бібліотечної мережі знань Статуту ООН як нової форми міжнародного бібліотечного співробітництва. Мережа створюється для того, щоб замінити застарілу модель депозитарного поширення документів активною системою обміну знаннями, у якій бібліотеки допомагатимуть користувачам знаходити, розуміти й критично використовувати офіційну інформацію ООН у цифровому середовищі.

Л.М. Дем’янюк розповіла також про перебіг ще однієї зустрічі: 7 травня 2026 року відбулася міжнародна онлайн-подія «Відкрита наука для майбутніх поколінь: рівність, доступ і локальні знання», організована Бібліотекою Даґа Гаммаршельда ООН та ЮНЕСКО у межах 11-го Багатостороннього форуму з науки, технологій та інновацій для досягнення Цілей сталого розвитку. Захід був присвячений відкритій науці, рівному доступу до знань, розвитку локальних дослідницьких практик, етичному використанню наукових даних та подоланню нерівності у глобальній системі виробництва знань.

У заході взяли участь спікери з різних країн та організацій. Теми доповідей охоплювали широке коло питань. Це, зокрема: міжнародний вимір розвитку відкритої науки та результати моніторингу виконання Рекомендації ЮНЕСКО щодо відкритої науки, ухваленої у 2021 році; переосмислення відкритої науки для майбутніх поколінь: рівність, доступ і локальні знання; роль наукової діаспори у розвитку відкритої науки та транснаціональної співпраці, зокрема на прикладі венесуельської STEM-діаспори; відкрита наука для більш справедливих дослідницьких екосистем: уроки Індонезії та BRIN; баланс між відкритістю та захистом локальних і традиційних знань.

Доповідачка підсумувала, що представлені доповіді засвідчили, що відкритість у науці не зводиться лише до доступу до публікацій або даних, а передбачає глибші зміни у правилах виробництва, поширення й оцінювання знань. Захід продемонстрував різні підходи до розвитку відкритої науки у світі та підкреслив важливість поєднання доступності, справедливості й урахування локальних контекстів у глобальній науковій політиці.

Повідомлення Л.М. Дем’янюк було схвалено.

Вчена рада рекомендувала до друку такі видання:

Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського : зб. наук. пр. / Нац. акад. наук України, Нац. б-ка України імені В. І. Вернадського, Асоц. б-к України. Вип. 77.

Українська біографістика = Biographistica Ukrainica : зб. наук. пр. Нац. акад. наук України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т біогр. дослідж. Вип. 27