3 червня 2026 року відбулись організовані Інститутом біографічних досліджень НБУВ за участі Державної науково-педагогічної бібліотеки імені В.О. Сухомлинського НАПН України ХХІІ Біографічні читання, присвячені пам’яті засновника і першого директора інституту, доктора історичних наук, професора Віталія Сергійовича Чишка (1951–2003), якому цими днями виповнилося б 75 років.

Цьогоріч  у центрі обговорення творчого співтовариства біографістів були проблеми трансформації дослідницького дискурсу, освоєння принципово нової проблематики та поглиблення теоретичного бачення в умовах масштабних суспільних зрушень. До програми ХХІІ Біографічних читань увійшло більше 60 доповідей і повідомлень провідних дослідників із наукових установ, закладів вищої освіти, бібліотек, архівів та музеїв з різних міст України. Онлайн-формат заходу традиційно об’єднав широке коло фахівців, які долучилися до плідного наукового  діалогу. Протягом восьми годин роботи мали можливість виступити 22 дослідники, які представили онлайн-аудиторії доповіді та презентації власних напрацювань, висловили думки й погляди на нагальні питання, активно брали участь у дискусії, а також пропонували нові ідеї для майбутніх наукових зустрічей.

У вітальному й вступному слові директор Інституту біографічних досліджень НБУВ, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Володимир Іванович Попик сердечно привітав усіх учасників читань. Він наголосив, що заряд енергії, закладений свого часу В. С. Чишком, не згасає, свідченням чого є безперервне зростання інституту та подолання застарілих методологічних підходів. Учений підкреслив, що сучасна вітчизняна біографіка відчутно позбувається інерції стереотипів шаблонного ілюстрування історії одновимірними образами, ідеалізації та героїзації. Натомість вона успішно засвоює здобутки європейської і світової гуманітаристики, у центрі уваги якої перебуває багатовимірна, складна й суперечлива особистість з усіма її здобутками й болями. Нова суспільна ситуація, породжена війною, змушує зосереджувати зусилля на суттєвому – долях людей, їхньому досвіді та життєвих цінностях, виводячи на перше місце інтерес до проблеми духовної сутності української людини, її стійкості перед викликами долі.

Роботу дискусійних майданчиків Читань відкрила доповідь академіка НАПН України, доктора педагогічних наук, професора, директорки Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В.О. Сухомлинського Лариси Дмитрівни Березівської, яка презентувала нові здобутки у сфері персональної біографістики та розвитку історико-педагогічного джерелознавства («Хрестоматія як форма представлення портретів українських педагогів діаспори та їхнього творчого спадку (1919–1991)»).

Вагоме місце в обговоренні посіли питання інтеграції біографічних досліджень у сучасний соціокультурний та інформаційний простір. Проблеми осмислення багатовимірності людської долі через призму сучасної філософії освіти та педагогічної науки висвітлила доктор педагогічних наук, професор, академік НАПН України, головна наукова співробітниця відділу сухомлиністики Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В.О. Сухомлинського Ольга Василівна Сухомлинська («Педагоги Кіровоградщини в епістолярній спадщині В. Сухомлинського: регіональний вимір»).

Доктор філологічних наук, професор, головна наукова співробітниця кафедри української літератури, компаративістики та грінченкознавства Київського столичного університету імені Бориса Грінченка Олена Євгенівна Бондарева представила глибокий аналіз сучасних біографічних та квазібіографічних наративів, їхнього відтворення та інтерпретації в системі новітнього художнього дискурсу періоду російсько-української війни («Формати біографічного наративу в українській драматургії війни»). Тему трагічних сторінок національної історії та інтелектуального геноциду продовжив у своєму дослідженні доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник відділу педагогічного джерелознавства та біографістики Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського Олександр Петрович Міхно, актуалізувавши проблематику біографічної репрезентації репресованих діячів освіти («Бібліографія праць Олександра Тисовського (1886–1968) як джерело дослідження його інтелектуально-освітньої діяльності в еміграції»).

Питанням актуалізації автобіографічного письма, мемуаристики та его-документів було присвячено виступ провідної наукової співробітниці ІБД НБУВ, доктора філологічних наук Галини Андріївни Александрової («До 190-річчя від народження і 120-річчя пам’яті М. І. Стороженка: реконструкція біографії вченого за мемуарними та епістолярними джерелами»).

У доповідях Ольги Дмитрівни Харлан, завідувачки кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства Бердянського державного педагогічного університету (м. Запоріжжя), доктора філологічних наук, професора («Жіноча пам’ять і досвід епохи в автобіографічних творах Людмили Коваленко»), Наталії Петрівни Марченко, старшої наукової співробітниці ІБД НБУВ, кандидата історичних наук («Трансформація пантеону в українській книжці-життєписі для дітей часу війни (2014–2025)»), Шандора Фьольдварі (Sándor Földvari), незалежного дослідника (м. Дебрецен, Угорщина), наукового співробітника і викладача литовської мови («До 20-ї річниці смерті дослідниці української книжкової спадщини в Угорщині Естер Ойтозі (1935–2006)»), Роксани Борисівни Харчук, старшої наукової співробітниці відділу зарубіжної україністики Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, кандидата філологічних наук («Забуте ім’я і творчість Андрія Крижанівського») та інших доповідачів у процесі виступів і дискусіях всебічно розглянуто широке коло питань: від теоретико-методологічних засад цифрової біографіки, окремих відомостей про особистості, які здійснили внесок в українську науку, до специфіки евристичного потенціалу архівних і бібліотечних фондів.

Доповіді та повідомлення, що прозвучали на ХХІІ Біографічних читаннях, чітко окреслили нові дослідницькі орієнтири, жанри та творчі прийоми, які успішно впроваджуються у вітчизняній науці. Вони засвідчили, що сучасна українська біографіка є дієвим інструментом збереження історичної пам'яті та консолідації суспільства.

З тезами доповідей учасників заходу можна буде ознайомитися восени в електронному науковому збірнику Інституту біографічних досліджень НБУВ «Biography. Біографіка. Біографістика» (Вип. 5). Матеріали та статті, підготовлені на основі виступів, можуть розглядатися до друку в черговому випуску збірника наукових праць «Українська біографістика» (Вип. 28). З відеовиступами радимо ознайомитися за покликанням списку відтворення ютуб-каналу Інституту біографічних досліджень:

https://www.youtube.com/playlist?list=PLVqzIULRBr4Y3t8XZ2twiaQO6W4Aq2ukl

Оксана Плющик,

старша наукова співробітниця

Інституту біографічних досліджень НБУВ