7 жовтня 2026 р. в рамках Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інновації та розвиток на шляху до майбутнього» в читальному залі відділу стародруків та рідкісних видань Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського відбулося засідання секції 8 «Давнє книговидання в світлі вивчення видань і примірників».

До роботи секції в офлайн та онлайн форматах в як доповідачі і слухачі долучилися представники українських та зарубіжних бібліотек, музеїв, освітніх закладів та інших установ. Серед них - фахівці НБУВ, Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, Наукової бібліотеки Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, Музею книги і друкарства України, Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського. Найактивнішу участь взяли співробітники відділу стародруків та рідкісних видань Інституту книгознавства НБУВ.

Зарубіжні колеги представляли Бібліотеку Румунської академії наук (відділення у Клуж-Напоці, Румунія), Інститут литовської мови (Вільнюс, Литва), долучилися українські науковці зі Стамбула й Бірмінгема.

На засіданні секції було виголошено 17 доповідей, із них п’ять онлайн. Розпочала засідання науковий керівник секції, завідувачка відділу стародруків та рідкісних видань Наталія Бондар з привітанням учасникам. Допомагали в проведенні заходу секретар секції Юлія Рудакова і модератор Ольга Максимчук.

Під час засідання секції порушувалося широке коло питань, пов’язаних з дослідженням й описом окремих стародрукованих і рідкісних пам’яток, вивченням давніх зв’язків рукописної і друкованої спадщини, історії книгознавчих досліджень, складу бібліотечних колекцій і застосування нових електронних методик вивчення стародруків.

У виступі Наталії Бондар йшлося про рукописні копії книг Старого Завіту 1560-1570-х років, що представили ранній епап формування Острозького біблійного рукописного зводу, пізніше реалізованого виданням Біблії 1581 року.

Директорка Інституту книгознавства НБУВ, докторка історичних наук, професорка Галина Ковальчук доповіла про дослідження архівних документів з історії відділу стародруків 1920-х років., зокрема, матеріалів щоденника й листування завідувача відділу С. І. Маслова.

У режимі відеоконференції до роботи секції приєдналася провідна наукова співробітниця Центру з вивчення писемної спадщини Інституту литовської мови, докторка гуманітарних наук Надєжда Морозова, яка представила українське рукописне, прекрасно ілюміноване напрестольне Євангеліє ХVІ століття з фондів Литовського державного історичного архіву.

Тему українських міжнародних книжкових і книговидавничих зв’язків продовжила співробітниця Бібліотеки Румунської академії наук у Клуж-Напоці, докторка історичних наук Анка Татай, яка розповіла про розвиток книговидання та граверської справи у Волоському князівстві, а також вплив на них українського друкаря XVII століття Тимофія Вербицького.

Значна частина секційних доповідей стосувалася вивчення окремих стародрукованих видань і примірників. Старша наукова співробітниця відділу стародруків, кандидатка філологічних наук Ольга Максимчук проаналізувала побутування примірників «Огородка Марії Богородиці» А. Радивиловського збірки НБУВ на українських теренах.

До участі в роботі секції активно долучили фахівці Музею книги і друкарства України. У виступі директорки музею, кандидатки історичних наук Валентини Бочковської йшлося про атрибуцію першоджерела почаївського видання «Політики свіцької» 1770-го року. Заступниця директора з наукової роботи музею Людмила Хауха розповіла про надходження до фондів музею примірника популярного природничого твору Н.-А. Плюше (Париж, 1756 р.), де зокрема вміщено карту з позначенням України.

Характеристиці власницьких і вкладних записів унійних і православних священників й ченців на кириличних стародруках Унівської, Супрасльської та Почаївської друкарень й формах їх самоіменування була присвячена доповідь старшої наукової співробітниці відділу стародруків, кандидатки філологічних наук Наталії Заболотної.

У виступі старшої наукової співробітниці відділу стародруків, кандидатки історичних наук Юлії Рудакової йшлося про десять рідкісних почаївських латиношрифтних видань невеликого обсягу, збережених у складі одного конволюту і не відображених у бібліографії.

Колега з Чернігова Валентин Ребенок, старший науковий співробітник наукового відділу «Дитинець» Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», кандидат історичних наук, представив відомості про друкарство, книговидавництво та розповсюдження книжкової продукції в Гетьманщині в польськомовних копіях ХІХ століття листів архієпископа Лазаря Барановича.

Під час роботи секції розглядалися питання розвитку граверської справи, вивчення книжкових ілюстрацій, діяльності окремих майстрів. Аспірантка кафедри теорії та історії мистецтва Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури Олена Деревська представила результати каталогізації творів видатного українського гравера Никодима Зубрицького.

У ході роботи секції було приділено увагу й залученню нових комп’ютерних технологій у сферу вивчення давніх книжкових пам’яток. Так, старша наукова співробітниця відділу стародруків, докторка історичних наук Олена Курганова проінформувала учасників секції про перспективи використання в бібліографічних дослідженнях напряму bibliographic data science (бібліографічної науки про дані).

Окремий блок доповідей стосувався історії давніх історичних книгозбірень, аналізу їх складу й окремих примірників. Цій тематиці присвятив виступ доктор філософії Станіслав Волощенко, який представив результати дослідження восьми стародруків Володимирського василіанського колегіуму з фонду відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ в контексті книжкових зв’язків у василіанському середовищі XVIII ст.

Тематику, присвяченій історичним книгозбірням, продовжила у своїй доповіді старша наукова співробітниця відділу стародруків, докторка історичних наук Ірина Ціборовська-Римарович, яка проаналізувала літературні твори у фондах бібліотек римо-католицьких монастирів Луцько-Житомирської дієцезії.

Завідувачка сектору відділу рідкісних книг і рукописів Наукової бібліотеки Одеського національного університету імені І. І. Мечникова Ганна Великодна докладно розповіла про рідкісні примірники з фонду підрозділу в контексті історії надходження до книгозбірні різних книжкових колекцій.

Доповідь колег з відділу бібліотекознавства Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника – наукової співробітниці, кандидатки історичних наук Надії Зубко та молодшої наукової співробітниці Наталії Прокопенко, була присвячена детальному історико-книгознавчому огляду стародруків із приватної книгозбірні літературознавця Михайла Возняка.

Молодша наукова співробітниця Анна Бондарчук ознайомила слухачів із особливостями трьох книг із бібліотеки Олександра Кониського з фонду відділу стародруків з творами Т. Шевченка, І. Франка, Я. Головацького.

Організатори роботи секції щиро вдячні всім доповідачам й слухачам за змістовну й насичену роботу, цікаві виступи, презентації й матеріали, опубліковані у збірнику конференції.

Наталія Бондар,

завідувачка відділу стародруків та рідкісних видань,

Інститут книгознавства,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,

кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця,

Юлія Рудакова,

старша наукова співробітниця відділу стародруків

та рідкісних видань,

Інститут книгознавства,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,

кандидатка історичних наук