Стародавні рукописи є найціннішою складовою історико-культурних фондів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Ці рукописи зберігають в собі величезний культурний, етичний і естетичний потенціал, про який мають знати усі майбутні філологи.

Саме з цією метою в День української писемності та мови до Інститут рукопису НБУВ завітали студенти 2-го курсу магістратури Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (спеціальність «Російська мова та література») і студенти Інституту філології Київського університету імені Бориса Грінченка (напрям підготовки «Українська мова та література»).

Студентів-філологів радо зустріли старший науковий співробітник Інституту рукопису НБУВ, канд. іст. наук Ольга Іванова та науковий співробітник Інституту рукопису НБУВ, канд. іст. наук Ірина Корчемна.  Вони ознайомили гостей Бібліотеки з історією Інституту рукопису та унікальною рукописною спадщиною, що зберігається в його фондах.

Із величезною зацікавленістю майбутні філологи оглядали клинописні таблички із Месопотамії (поч. ІІІ тис. до н.е.), рунічне письмо (10 зв’язаних дерев’яних дощечок у футлярі), Батакський рукопис в дерев’яній оправі з о. Суматра, Індонезія (перша пол. ХVІІІ ст.), дерев’яні дощечки, покриті воском з прив’язаним ріжком сарни західно-європейського походження (XVI ст.), єгипетські ієрогліфи на папірусі (дрібні уривки, витягнуті із єгипетських мумій в 1825 році Феліксом Рюнне), Малабарський рукопис на пальмовому листі в дерев’яній оправі (перша четверть ХVІІ ст.), уривок із старообрядницького твору про Трійцю на бересті (друга пол. XVIII ст.), найдавнішу пам’ятку слов’янського письма – Київські глаголичні листки на пергаменті (Х–ХІ ст.), Вірменське євангеліє (ХIV ст.), патерик Києво-Печерський (1553–1554 рр.).

Непідробне захоплення викликали й такі рукописні пам’ятки, як найвидатніша пам’ятка мови та письменства України – Пересопницьке Євангеліє (оригінал 1556–1561 рр. та факсимільне видання) та Канон пресвятій Богородиці (міні-книга XVIII ст.).

Окрім того студенти ознайомилися із рукописною спадщиною видатних діячів нашого минулого, зокрема літературних класиків Миколи Гоголя, Володимира Короленка, Бориса Грінченка та ін.

Інститут рукопису