22 березня 2017 р. у відділі стародруків та рідкісних видань відбулася лекція В. Щепанського «Джерела середньовічної релігійної філософії в «Треносі» М. Смотрицького».

Віталій Щепанський – український науковець, кандидат філософських наук, викладач кафедри релігієзнавства і теології Національного університету «Острозька академія».

Лекція, проведена в рамках заходів Історичного гуртка Київської Просвіти, була присвячена метафізичним та герменевтичним пошукам М. Смотрицького, викладеним у його богословським працях, насамперед у «Треносі». Окрім характеристики джерел написання «Треносу» серед творів середньовічної філософії, найбільш дискусійних питань у полеміці православ’я з католицизмом, які постали внаслідок некоректних перекладів богословської термінології, було охарактеризовано богословський пошук М. Смотрицького впродовж життя, його витоки і транформацію.

Доповідач спробував дати відповіді на питання, якими конкретно творами середньовічної філософії послуговувався М. Смотрицький, наскільки М. Смотрицький був близький до схоластики, чим була унікальною його філософська позиція і як вона трансформувалася впродовж життя. З розповіді В. Щепанського яскраво вималювалася постать М. Смотрицького як представника великого полемічного європейського наративу, визначного українського богослова, що не мав рівних в українському середовищі, і зі своїми ідеями випередив час. Постать видатна, трагічна, незрозуміла сучасникам і ще не осягнена нащадками.

По закінченні лекції доповідач відповів на запитання щодо мови написання творів, релігійних пошуків та життєвих колізій М. Смотрицького, зокрема, його конфлікту з очільниками київського православ’я, про публікацію та переклади творів М. Смотрицького, про плани своїх подальших досліджень.

Також учасники заходу отримали нагоду ознайомитись з міні-виставкою, присвяченою М. Смотрицькому. Серед експонатів були представлені видання творів М. Смотрицького, насамперед, два примірники «Треносу» – один зі Києво-Софійського собору, другий – зі збірки Церковного музею у Львові. Експонувалися й інші польськомовні твори автора – «Антиграфе» 1608 р., «Парененсіс» 1629 р., «Верифікація невинності» 1621 р., «Протестація» 1628 р., «Еленхус» 1622 р., «Суплікація» 1623 р. Внесок М. Сморицького в розбудову церковнослов’янської мови демонструють «Граматика» 1619 р., вірогідно, йому належить й україномовний переклад «Євангелія учительного» 1616 р., обидва видані в друкарні Вільнюського братства в Єв’є. В числі друкованих творів М. Смотрицького є й рідкісний панегірик «Казанье на жалосний погреб» його соратника покровителя Леонтія Карповича 1620 р. Перлиною виставки став примірник творів Геродота у венеціанському виданні 1494 р. з власноручним підписом М. Сморицького на першій сторінці. Експонувалися й окремі перевидання творів М. Сморицького і дослідження його доробку. Маємо надію, що й надалі будуть проводитися заходи, де науковці ознайомлюватимуть всіх зацікавлених з різними аспектами вивчення давніх книжкових пам’яток, що зберігаються в фондах найбільшої української книгозбірні.