24 травня, у День слов’янської писемності та культури в Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського відбувся круглий стіл «Людем посполитым к доброму научению…», присвячений до 500-річчя від виходу Біблії славнозвісного білоруського друкаря і просвітителя Франциска Скорини.

Захід організовано Інститутом книгознавства НБУВ в рамках VІІІ Міжнародної наукової конференції «Слов’янознавство і нові парадигми та напрями соціогуманітарних досліджень».

В історичній будівлі Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського по вулиці Володимирській зібралися вчені-історики, славісти, книгознавці, наукові співробітники музеїв та бібліотек, а також зацікавлені слухачі з України та Білорусі аби разом зі студентами столичних університетів обговорити за круглим столом актуальні питання скоринознавства та кириличної книжності в контексті історико-книгознавчих досліджень.

З вітальним словом білоруською мовою звернувся до присутніх перший секретар посольства Республіки Білорусь в Україні Олександр Панкратенко. Наголосивши на значенні праці Франциска Скорини й нагадавши його життєвий шлях, промовець представив і подарував до фондів нашої бібліотеки випущене до 500-річчя Скорининської Біблії ошатно оформлене видання «Шляхамі Францыска Скарыны» (Мінськ, 2016).

Директор Інституту книгознавства НБУВ, д-р іст. наук, професор Галина Ковальчук актуалізувала дискусійні питання у скоринознавстві, запропонувавши відповіді на частину з них, зокрема, щодо дати народження та імені Скорини.

Доктор філософії, доктор богословських наук, доктор мистецтвознавства, професор Дмитро Степовик нагадавши про перші слов’янські видання Біблійних книг, охарактеризував п’ять існуючих перекладів Біблії на сучасну українську мову.

З вітальним словом виступила заступник директора Музею книги і друкарства України Людмила Хауха приділивши увагу як особливостям скорининських видань, так і співпраці Музею книги і друкарства України і Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського в дослідженнях стародруків.

Завідувач сектору відділу книжкових пам’яток, цінних видань і рукописів Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна Ірина Кононенко представила огляд колекції кириличних видань ХVІ–ХVІІ ст. із фондів цієї установи та особливо цікавих примірників, зокрема, унікального Псалтиря друку Тимофія Вербицького (Київ, 1628).

Провідний бібліотекар Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича Київського Національного університету імені Тараса Шевченка Дмитро Лукін висвітлив особливості Вільнюського Псалтиря 1576 року друку Петра Мстиславця із фондів цієї установи.

Дослідник кириличної книжності Станіслав Волощенко представив свій щойно виданий друком каталог «Колекція митрополита Володимира (Сабодана): рукописи, стародруки і рідкісні видання» – ґрунтовну та ошатно видану працю, куди увійшли також книжки, подаровані митрополитом Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського  2007 року.

Двома доповідями на круглому столі був представлений відділ стародруків та рідкісних видань Інституту книгознавства НБУВ. Старший науковий співробітник відділу, канд. іст. наук Юлія Рудакова присвятила свій виступ історії постання, особливостям видання та примірників Несвізької Біблії в перекладі польською мовою Симона Будного – послідовника Франциска Скорини. Старший науковий співробітник відділу стародруків та рідкісних видань, канд. філолог. наук Наталія Заболотна зробила огляд кириличних видань книг Святого Письма у друкарнях Почаївського та Унівського монастирів, наголосивши на внеску цих установ у справу примноження друкованих книг Святого Письма, започатковану Франциском Скориною.

Під час засідання круглого столу художник-реставратор книжкових оправ вищої кваліфікаційної категорії науково-дослідного відділу реставрації стародруків, рукописів та документів Національного науково-дослідного реставраційного центру України Ігор Стадніченко подарував Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського відбиток друкарської марки Івана Федорова та власноручно виготовлену дошку до нього.

Тези всіх заявлених до  круглого столу виступів, в тому числі тих учасників, що не змогли виступити особисто, опубліковано у збірнику «Слов’янознавство і нові парадигми та напрями соціогуманітарних досліджень : матеріали міжнародної наукової конференції до Дня слов’янської писемності і культури (Київ, 24 травня 2017 р.)».

По закінченні дискусії учасники круглого столу ознайомилися з розгорнутою у відділі стародруків та рідкісних видань виставкою «Скориніана Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського», де в історичних вітринах експонувалися два конволюти Біблійних книг, виданих Франциском Скориною, рукописні Четвертинський та Радивилівський Апостоли, переписані в Україні у ХVІ ст. зі скорининського видання Апостола (Вільнюс, 1525), та пам’ятка музичного мистецтва ХVІ ст. – Супрасльський нотний ірмологіон, для оформлення якого використано заставку зі скорининської Біблії. Серед представлених на виставці досліджень, присвячених Скорині, та наукових каталогів, де знайшли відображення його видання, – праці «Книги Франциска Скорини у зібранні Центральної наукової бібліотеки Академії наук УРСР» (укладачі І. О. Ціборовська-Римарович, Ю. А. Лабинцев, І. В. Стадниченко, загальна редакція Є. П. Демченко; Київ, 1991) та «Слов’янська кирилична рукописна книга XVI ст. з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського» (укладачі О. А. Іванова, О. М. Гальченко, Л. А. Гнатенко; Київ, 2010).

Одночасно ескпонувалися роботи «Рукописної майстерні Юрія Храпая», відомого каліграфа. Були представлені «Правда руська» та три книги «Слова про Ігорів похід». Факсимільні копії рукописних, написаних півуставом і проілюстрованих високохудожніми мініатюрами книжок містять також коментарі, адаптацію тексту сучасними комп’ютерними шрифтами, переклади. Рукописні реконструкції унаочнюють, який вигляд могли мати ці твори в оригіналі. Вони викликали велике зацікавлення учасників круглого столу.