ІV Міжнародна наукова конференції «Берковські читання», приурочена до 500-ліття білоруського книгодрукування, 24-25 травня 2017 р., Полоцьк

Поділитися: 

24-25 травня 2017 р. в рамках заходів, що урочисто відзначаються світовою культурною спільнотою як святкування 500-ліття виходу в світ Біблії Ф.Скорини, надрукованої в Празі впродовж 1517-1519 рр., в Полоцьку пройшла ІV Міжнародна наукова конференції «Берковские чтения. Книжная культура в контексте международных книжных контактов: к 500-летию белорусского книгопечатания». Конференція, проведена в Полоцьку, звідки походив родом Ф. Скорина, була приурочена до Дня слов’янської писемності. Організаторами заходу були Міжнародна асоціація Академій наук, Центральна наукова бібліотека імені Я. Коласа НАН Білорусі, Центр дослідження книжкової культури НІВЦ «Наука» Російської АН, Бібліотека імені Врублевських Литовської АН та Національний Полоцький історико-культурний заповідник. Учасників конференції гостинно прийняв у своїх стінах Музей білоруського книгодрукування.

Участь у багаточисельній міжнародній конференції взяли представники багатьох країн – Білорусі, Литви, Росії, України, Чехії, Польщі, Франції, Латвії, Болгарії, Узбекистану. Привітальні слова при відкритті конференції мали директор Полоцького історико-культурного заповідника Т. О. Джумантаєва, директор Центральної наукової бібліотеки імені Я. Коласа НАН Білорусі О. І. Груша та директор Бібліотеки імені Врублевських Литовської АН С. Нарбутас.

Ключовим заходом «Берковских чтений» став семінар «Франциск Скорина – личность, деятельность, наследие, современные образы». Учасники семінару у своїх виступах охопили широке коло тем, пов’язаних із сучасним скоринознавством – вивченням текстів, художнього оформлення та особливостей примірників празьких та вільнюських скорининських видань, дослідженням середовища життя та діяльності видавця, «слідам» Ф. Скорини та його послідовників у документах, тогочасним традиціям писемності Великого князівства Литовського, рукописним копіям та різночасовій рецепції доробку Ф. Скорини, відображенню його діяльності в книгознавчих і бібліографічних джерелах і перспективним напрямкам подальших пошуків.

У рамках «Берковских чтений» тривала і робота двох книгознавчих секцій – «Редкие книги и рукописи, книжные собрания как часть культурного достояния общества. Деятели книжной культуры» та «Книга, книгоиздание и чтение в контексте развития общества. Библиографическая деятельность – фактор сохранения культурного наследия». На секціях висвітлювалися питання, пов’язані з розвитком книжкової культури та традиціями писемності, історією різноманітних книжкових збірок, дослідженням і побутуванням рідкісних видань і примірників, книгознавчим доробком визначного радянського вченого П. Н. Беркова та його колег-книгознавців Н. В. Здобнова та К. Пекарського. До речі, Павло Наумович Берков (1896–1969), на честь якого проводяться «Берковские чтения», народився в Україні, у Білгороді-Дністровському (тоді – Аккерман), провів дитинство в Татарбунарах, здобував вищу освіту в Новоросійсьму університеті в Одесі, хоча більшу частину життя прожив у Ленінграді.

У конференції серед інших взяли участь українські учасники, які представляли Національну бібліотеку України імені В. І. Вернадського (Н. П. Бондар, О. В. Заєць), Острозький музей книги і книгодрукування Державного історико-культурного заповідника м. Острога (С. В. Позіховська), Культурно-археологічний центр «Пересопниця» (М. В. Федоришин).

Завідувач відділу стародруків та рідкісних видань Н. П. Бондар виступила на Скорининському семінарі з доповіддю та презентацією по темі «Скориніана НБУВ», науковий співробітник відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій О. В. Заєць – на секції, присвяченій рідкісним книгам та рукописам, з доповіддю «Книги гравера Антония (Тарасевича) в фондах НБУВ».

Під час конференції відбулося й відкриття пересувної портативної виставки «Бібліі Рускай» Францыска Скарыны – 500 гадоў», підготовленої на матеріалах більш ніж сорока бібліотек, музеїв та архівів різних країн Європи. Виставка була підготовлена колегами з Бібліотеки імені Врублевських, на її відкритті з привітальним словом виступив директор бібліотеки С. Нарбутас.

За матеріалами конференції заздалегідь було видано два збірники тез доповідей учасників – «Франциск Скорина: личность, деятельность, наследие, современные образы» та «Берковские четния. Книжная культура в контексте международных контактов». До збірників було включено публікації співробітників НБУВ Н. П. Бондар, Г. І. Ковальчук, З. Б. Афанас’євої, Т. А. Бургомістренко, О. В. Заєць, Т. Є. Мяскової, О. С. Рабчун та Н. Г. Солонської. Обидва збірники були люб’язно передані організаторами до фондів НБУВ.

В рамках конференції відбулися й цікаві заходи насиченої культурної програми – екскурсії по Музею білоруського книгодрукування, музею-бібліотеці Симеона Полоцького, Софійському собору, Полоцькій картинній галереї, Спасо-Єфросининському монастирю, а також учасники мали можливість прослухати концерт органної музики у Полоцькому Софійському соборі.

Дякуємо організаторам конференції за змістовний, цікавий і добре підготовлений захід, за можливість обмінятися досвідом, підтримувати наукові контакти, і маємо надію на подальше міжнародне співробітництво в галузі книгознавства, історії книги, бібліографознавства та інших гуманітарних дисциплін.

Матеріал підготовлений Н. П. Бондар 

Фотоматеріали: