На засіданні Вченої ради НБУВ обговорили цифрові проекти НБУВ

Поділитися: 

15 листопада 2017 року на засіданні Вченої ради НБУВ обговорили цифрові проекти НБУВ:

З доповіддю виступила керівник Інституту інформаційних технологій Катерина Лобузіна.


«Цифрова бібліотека історико-культурної спадщини» – політематичне зібрання оцифрованих документів із фондів НБУВ (у хронологічних межах до 1945 року). Створення бібліотеки розпочато у 2011 р.
За час функціонування цифрового ресурсу відпрацьовано технологію опису та подання користувачам різних цифрових документів: рукописів, карт, фотоматеріалів, книг, журналів і газетних видань. Розроблено спеціальні рішення для перегляду конволютів, багатотомних і періодичних видань. Адаптовано спеціалізований пагін для зручного перегляду файлів у PDF-форматі, сумісний з вимогами мобільних гаджетів.
    Ресурси «Цифрової бібліотеки історико-культурної спадщини» представлені у міжнародних бібліотечних цифрових проектах «Всесвітня цифрова бібліотека» та «Европіана». Для інтеграції цифрових ресурсів НБУВ до міжнародних проектів розроблені програмні рішення експорту записів у спеціальних XML-форматах обміну даними.
    Протягом 2011-2016 років були проведені дослідження та розроблені науково-методичні положення технології формування цифрового фонду НБУВ, організовано сектор технологій оцифрування фондів. Основні результати викладено у монографії Івана Лобузіна «Цифрові бібліотечні проекти: технологічні рішення та управління життєвим циклом колекцій». Розроблені положення були використані для організації цифрового комплексу НБУВ, що функціонує у плановому режимі і створив передумови для цілеспрямованого формування цифрових колекцій різного змісту.
    Станом на листопад 2017 року «Цифрова бібліотека історико-культурної спадщини» містить 32 колекції різного типу (тематичні, персоналії, установи, книжкові пам'ятки, видавничі, історичний фонд, зібрання), у яких представлено понад 1,6 тис. унікальних і цінних документів із фондів НБУВ та понад 9,5 тис. випусків історичних українських газет.
    На початку 2017 року був запущений новий сучасний інтерфейс перегляду матеріалів «Цифрової бібліотеки» НБУВ, який дає змогу користувачам вести пошук через тематичний рубрикатор, переглядати матеріали окремих колекцій, відбирати цифрові об’єкти заданого типу: книги, карти, зображення, газети тощо.


    На сьогодні найбільшою тематичною колекцією «Цифрової бібліотеки» є колекція «Україніка». Ця колекція стала основою та ядром фонду нового проекту НБУВ електронної бібліотеки «Україніка», яка має на меті акумулювати у цифровому форматі твори усіма мовами, незалежно від місця видання, про український народ, територію України та про всі народи, які жили або живуть на цій території.  

Принциповим в організації ресурсів ЕБ є впровадження єдиної системи організації знань на основі наукового довідково-пошукового апарату. Основні поняття представленої галузі знань супроводжуються іконографічною та довідково-енциклопедичною інформацією, що надає змогу визначити для кожного ресурсу його тематичні, територіальні, часові й інтелектуальні атрибути. Все це створює для дослідників умови ефективного пошуку джерел наукової інформації.

Основними джерелами поповнення ЕБ є електронні ресурси НБУВ, вільнодоступні мережеві електронні ресурси, українознавчі сайти та веб-ресурси наукових установ і закладів культури, оцифровані видання із фондів НБУВ. Інтернет-ресурси включені в єдину пошукову систему ЕБ разом з іншими електронними документальними інформаційними джерелами. Ядром фонду електронної бібліотеки є оцифровані документи українознавчої тематики із фондів НБУВ. У тому числі значним інформаційним масивом є подання повнотекстового електронного ресурсу національної бібліографії України: «Книга в Україні (1861-197» (у 20-ти томах) та «Україномовна книга (1798-1923)» (у 3-х томах). Розпочато також формування електронної повнотекстової колекції оцифрованих видань із фондів НБУВ «Україномовна книга», яка на кінець 2017 року вже містить 390 документів, доступних в онлайновому режимі користувачам Інтернету.
Додатково до звичайних атрибутів бібліографічного пошуку (автор, назва, ключові слова) створена база знань надає також можливість доступу до інформації за такими атрибутами як час, місце та персоналія.

У відділі інформаційно-комунікаційних технологій організовано сектор формування та інтеграції ресурсів цифрової україніки, який тісно співпрацює з сектором технологій оцифрування фондів.
На листопад 2017 року електронна бібліотека «Україніка» містить 5 208 – довідкових записів та 4 963 – описів окремих документів.


Перспективи та підсумки:

•    За попередніми оцінками масив електронних документів, що мають створити ядро фонду електронної бібліотеки «Україніка» нараховує приблизно 100 тис. документів, у перспективі це мільйони документів.
•    Наступним кроком розвитку ресурсів електронної бібліотеки передбачається створення блоку інформаційних ресурсів НБУВ, що мають увійти до пошукового інтерфейсу «Українки», зокрема бази даних національної бібліографії, електронний каталог, наукова електронна бібліотека, електронна періодика, реферативна база даних, електронний каталог зарубіжної україніки тощо. Наразі вже проведена інтеграція «Україніки» з інформаційним порталом «Наука України: доступ до знань», для персоналій науковців є можливість перегляду їх пошукових профілів.
•    Необхідно також активізувати роботи із створення авторитетного файлу на персоналії та колективи україніки для забезпечення розширеного пошуку інформаційних ресурсів. Ці роботи вже розпочато у частині створення авторитетних записів і пошукових профілів для видатних вчених України. Для розгортання цієї роботи слід також було б залучити бібліотеки наукових установ та навчальних закладів, розробивши для цього типову угоду для участі в цьому проекті.
•    Платформа електронної бібліотеки також передбачає залучення документів із будь-яких зовнішніх джерел: авторів творів та установ, у першу чергу наукових установ, вищих навчальних закладів, закладів культури та національної пам'яті.
•    Підрозділам НБУВ необхідно у перспективних планах оцифрування передбачити формування колекцій українознавчої тематики, відповідно до нагальних потреб науки, освіти і культури України.
•    Необхідно також визначити критерії добру документів, (хронологічні межі та історико-культурну цінність) та передбачити експертизу відповідності документів завданням електронної бібліотеки та вимогам дотримання авторського права.
 

Керівник Інституту інформаційних технологій

Лобузіна К. В.
 

Контактна інформація

Головний корпус,
просп. Голосіївський, 3, к. 209.
+38 (044) 525-36-24
Корпус №2,
вул. Володимирська 62, 2-й поверх, к. 204.
+38 (044) 234-16-28

Контактна інформація