Фонд Президентів України пропонує виставку «Булава – символ влади: від гетьмана до президента».

У сучасному розумінні булава для українців не лише історичний вид зброї, а насамперед символ влади та мужності козаків, так само як і національний символ. З простої зброї вона пройшла довгий шлях спочатку ставши гетьманським клейнодом, а в подальшому і символом президентської влади в Україні.

Булавою називають різновид холодної ударної зброї, що складається з держака та бойової частини – яблука. В етимологічному словнику української мови (виданому в Києві у 1982 році) подається походження терміна «булава», від польського «bulov» – ломака.

Джерела свідчать, що булаву, виготовлену з дерева або металу використовували як зброю, про що свідчать численні археологічні знахідки при розкопках Трої, на території Кавказу. Користувались булавою і татари, у них її перейняли поляки, а у них вже козаки. Цей тип зброї став однією з визначних ознак гетьманської влади починаючи з ХVI століття. Який вигляд мали булави ми маємо змогу дізнатись з портретів гетьманів від Сагайдачного до Розумовського. Це була палиця з горіхового дерева (50 -70 см.) з насадженою на кінці срібною або позолоченою кулею. Як правило вона оздоблювалась бірюзою, смарагдами, перлами. На гетьманських булавах зображали герб, прізвище або вензель власника. У 1581 році запорожці передали новому гетьманові Самійлові Зборовському до рук булаву зі словами: «Подаємо тобі цю відзнаку перших гетьманів цього місця, що нам щасливо з доброю славою наказували». Булава як символ найвищої влади перебувала завжди на видному місці. Наприклад під час переговорів з поляками у Львові у жовтні 1648 року Богдан Хмельницький сидів за столом із золоченою булавою. А під час виборів нового гетьмана вона лежала на столі. І лише тоді коли претендента «гетьманом окликнули і давали йому булаву і бунчук у руки». Також існував давній запорозький звичай згідно якого претендент мав спочатку відмовитись. Красномовний опис цього звичаю знаходимо у козацькому літописі Самовидця, який описуючи сцену обрання гетьманом Дем’яна Многогрішного у Новгород-Сіверському у 1668 році іронізує, що той не хотів булави «як стара дівка хорошого жениха». Булава найчастіше вручалась гетьману представниками козацької старшини.

Протягом всієї історії українського державотворення символами вищої влади слугували унікальні історичні реліквії, які передавались у спадок: корони, вінці, скіпетри, ритуальна зброя, особливий одяг. За часів Козачини – клейноди. За часів Української Народної Республіки у екзині символом вищої державної влади слугував клейнод Івана Мазепи (головним елементом Знака є мощехранильниця, яка належала Івану Мазепі, хоча письмових підтверджень цього факту не збереглося), який постановою екзильного уряду УНР від 14 жовтня 1937 року був визнаний «видимим знаком гідності» кожного голови УНР. Клейнод гетьмана Івана Мазепи останній Президент УНР Микола Плав'юк передавав через Патріарха Київського і Всієї України Мстислава Голові Верховної Ради України Іванові Плющу, який передав її Президенту України Леонідові Кравчуку. Верховна Рада України так і не прийняла спеціальну ухвалу щодо статусу відзнаки.

Запровадження символів президентської влади в Україні має свою історію. Вперше питання про їх запровадження було порушено у березні 1999 році керівником Служби Протоколу Адміністрації Президента України Георгієм Чернявським. У листопаді того року мали відбутися чергові вибори Президента України. Цю подію та наступну інавгурацію було вирішено обставити новим ритуальним дійством, заклавши нову традицію вшанування глави держави при вступі на посаду. Спираючись на довід функціонування відзнак глави держави у інших країнах було запропоновано як символи прийняти Штандарт та Знак відзнаки Президента України. Відділу державних нагород Адміністрації Президента України було доручено проробити це питання з історичної точки зору та зайнятися організацією розробки дизайну президентських атрибутів. Виходячи з історичних традицій функціонування символів влади в Україні фахівцями відділу було запропоновано розширити перелік символів печаткою та булавою.

Офіційно символи глави держави були запроваджені Указом Президента України від 29 листопада 1999 року. До них належать: Прапор (штандарт) Президента України, Знак Президента України, Гербова печатка Президента України, Булава Президента України.

Булава Президента України виготовлена з позолоченого срібла. Руків'я і верхівка Булави Президента України прикрашені декоративним орнаментом і оздоблені коштовним камінням. Футляр до Булави Президента України виготовлений з червоного дерева, прикрашений рельєфним зображенням малого Державного Герба України з жовтого металу.

Булава Президента України засвідчує спадкоємність багатовікових історичних традицій українського державотворення. Вага президентської булави – 750 г. Складається вона з двох порожнистих частин: рукоятки і так званого яблука. Яблуко булави прикрашене золотими орнаментальними медальйонами і увінчане золотим стилізованим вінцем, прикрашеним каменями і емаллю. Згідно з традицією, на ній 64 каменя (смарагди і гранати) в складній золотій оправі. В булаву заховано тригранний стилет з булатної сталі з вигравіюваним позолотою латинським девізом «OMNIA REVERTUTUR» («Все повертається»). Стилет з булави витягується за допомогою кнопки, прикрашеною якутським смарагдом. Зберігається булава в різьбленій скриньці з червоного дерева. Ложемент – з пурпурного оксамиту. Спочатку на скриньці поставили замок, який згодом замінили на позолочену фігурку янгола-охоронця, щоб не ускладнювати відкривання скриньки під час церемоній. Булава, як і решта офіційних символів глави держави зберігається у службовому кабінеті Президента України.

Зараз декоративні булави високо цінуються як сувеніри з національним контекстом, іноземні туристи зазвичай везуть бойову козацьку палицю на згадку про нашу країну. Досить часто у якості подарунка нашим президентам також презентують цей предмет. Пропонуємо поглянути на декоративні булави з колекції «Подарунки Президентам України».

Джерела та література:

1. Бузало В., Карпов В. Офіційні символи глави держави. До історії їх створення / В. Бузало, В. Карпов. // Військово-історичний альманах. – 2011. – ч.2 – с.113 – 129.
2. Кукса В. Козацькі клейноди та їх доля / В. Кукса. – Режим доступу: http://ela.kpi.ua:8080/bitstream/123456789/2388/1/Kuksa.pdf –  Назва з екрану.
3. Тоїчкін Д. В. Булави й перначі на теренах України: зброя та символ влади / Денис Тоїчкін // Історія давньої зброї. Дослідження 2014: зб. наук. пр. / Упорядник Д. Тоїчкін; Інститут історії України НАН України; Національний військово-історичний музей України. – К.: Ін-т історії України НАНУ, 2014. – C. 227-241.
4. Туровська Л. Лексика на позначення військових клейнодів часів козацтва. / Л. Туровська. // Режим доступу: kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine61-8.pdf – Назва з екрана.