У рамках роботи Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. 100-річчя Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського» відбулося засідання секції «Історія книжкової культури України: здобутки і перспективи».

Секція об’єднала понад 50 учасників – книгознавців, фахівців наукових бібліотек Києва, Львова, Харкова, Ніжина, а також Мінська (Білорусь, Центральна наукова бібліотека імені Якуба Коласа Національної академії наук Білорусі). Загалом було заявлено 43 доповіді, заслухано 18.

Директор Інституту книгознавства НБУВ Г. І. Ковальчук ознайомила присутніх з основними результатами виконання трирічної наукової теми з історії книжкової культури України, а також з новими виданнями Інституту книгознавства. Доповіді учасників секції стосувалися як теоретичних та термінологічних питань розуміння поняття «книжкова культура» (О. В. Антоник), так і результатів конкретних наукових досліджень. Послідовність виступів була структурована тематично.

Зокрема, науковці ЦНБ імені Якуба Коласа НАН Білорусі присвятили свої доповіді декору кириличних стародруків, у тому числі й українських, за примірниками зі своїх фондів (О. Й. Титовець) та львівським виданням XVIII–ХІХ століть у книжковому зібранні Несвізької ординації Радзивілів (О. В. Стефанович).

 Цифровим колекціям історико-культурної спадщини були присвячені виступи наукового співробітника НБУВ І. В. Лобузіна про інтегрований національний електронний інформаційний ресурс «Україніка» та провідного  наукового співробітника Інституту історії НАН України О. В. Юркової про  «е-Архів Михайла Грушевського» (корпоративний прект з НБУВ).

Книжкова культура православного духовенства, розглянута через призму історії бібліотеки Києво-Печерської лаври, була представлена у доповідях завідувача відділу НБУВ О. В. Заєць та провідного бібліотекаря Наукової бібліотеки імені Михайла Максимовича КНУ імені Тараса Шевченка Д. В. Лукіна, а порівняння культури рукописних пам’яток і відповідних видань продемонстровано у виступах молодшого наукового співробітника НБУВ О. В. Максимчук («Огородок» Антонія Радивиловського)  та директора Музею книги і друкарства України В. Г. Бочковської («Гора Почаївська»).

Внеску визначних особистостей у книжкову культуру свого часу присвячені доповіді Н. І. Черниш про Іларіона Свєнціцького, М. О. Кривенко про Василя Щурата, О. К. Супронюк про Ігоря Костецького.

Теми нетрадиційних явищ з історії книжкової та ширше – видавничої культури були розкриті в цікавих і надзвичайно інформативних доповідях співробітників НБУВ, що супроводжувалися відповідними презентаціями, власне, як у інших доповідачів: старшого наукового співробітника І. О. Римарович про контрафактне видання Луцької домініканської друкарні 1790 року; молодшого наукового співробітника О. А. Цибульської – про впливи традицій оформлення титульних аркушів на оформлення етикеток ранніх грамплатівок; О. М. Донець продемонструвала зміну зображень свят в українських плакатах радянського часу.

Про жахливі втрати україномовних видань польської літератури у повоєнний час у науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка йшлося у виступі асистента кафедри бібліотекознавства і бібліографії цієї установи Л. Б. Сироти, а вчений секретар наукової бібліотеки ЛНУ імені Івана Франка О. В. Седляр присвятив свій виступ початку діяльності товариства «Галицько-руська матиця» і просвіті народу в уявленні галицьких русинів.

Засідання відбувалось динамічно і в атмосфері активного зацікавлення всіх присутніх. Серед пропозицій учасників секції були відзначені доцільність започаткування Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського серії перевидань праць корифеїв книгознавчої, бібліотекознавчої, бібліографознавчої галузі, а також створення повної бібліографії праць М. С. Грушевського та літератури про нього.

Г. І. Ковальчук, Т. Є. Мяскова