21 лютого світ відзначив Міжнародний день рідної мови. З цієї нагоди Український мовно-інформаційний фонд Національної академії наук України та Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського організували засідання за круглим столом на тему "Мова і культура". Зібрання відбулося в залі публікацій ООН Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.

Цю дату було вибрано для відзначення Міжнародного дня рідної мови (International Mother Language Day) в країнах-членах ЮНЕСКО за рішенням 30-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО від 17 листопада 1999 року. Вона стала увічненням пам’яті жертв акції протесту 21 лютого 1952 року в місті Дакка проти дискримінаційної політики тогочасного уряду Пакистану стосовно бенгальскої мови.

В Україні  історія відзначення Міжнародного дня рідної мови починається з 2003 року. Тож проведений 21 лютого 2019 року в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського під егідою Національної академії наук України круглий стіл "Мова і культура", став 16-м. Варто сказати, що протягом усіх 16 років чітко простежується тенденція до розширення кола обговорюваних питань, збільшення кількості й наукового рівня учасників та ступеня практичного втілення обговорюваних ідей і концепцій. Результатами проведених круглих столів "Мова і культура" Національна академія наук України переконливо демонструє принципову можливість вирішення будь-яких мовних питань у безконфліктний спосіб.

У роботі цьогорічного круглого столу "Мова і культура" взяли участь представники провідних наукових установ та колегіальних органів Національної академії наук України: Українського мовно-інформаційного фонду, Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Інституту мовознавства, Центру словникарства УМІФ при ТОВ "Знання" України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інституту кібернетики імені В. М. Глушкова, Наукової ради з проблем "Інформатика. Мова. Інтелект" НАН України, Наукової ради з проблеми "Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності". Це вітчизняні вчені, чия наукова творчість є вагомим внеском у розвиток українського та світового мовознавства, мовленнєвої культури, технологій комп’ютерного опрацьовування природної мови, лексикографії, правопису, бібліографії – академіки НАН України В.А. Широков, О.О. Тараненко, М.М. Сулима, В.Г. Скляренко, В.М. Бріцин, член-кореспондент НАН України Л.І. Шевченко, доктори філологічних наук О.А. Стишов, Б.М. Ажнюк, професори В.В. Чумак, Л.О. Симоненко, кандидати філологічних наук І.В. Шевченко, В.М. Підвойний та інші.

 Розмова вийшла предметною, зацікавленою і багато в чому стурбованою.

Вітаючи  учасників круглого столу, академік НАН України Володимир Анатолійович  Широков  коротко поінформував про витоки Міжнародного дня рідної мови, нагадавши, що  в нашій державі цей день став відзначатися з 2002 року. Він  також зробив презентацію щодо філософії мови, підкресливши, що саме мова є підґрунтям для розвитку культури окремо взятої держави. Адже культура в найширшому розумінні – це література, мистецтво, наука, освіта, засади комунікації суспільства, державного управління, міжнародних відносин, навіть безпеки. І всі ці складові безпосередньо пов’язані з мовою. Мова є основою комунікаційного механізму еволюції. І без мови не може бути самостійної сучасної держави.

Попри очевидність цього, в Україні й досі мовна ситуація потребує вдосконалення. Указом Президента України  від 30 травня 2018 року "Про невідкладні заходи щодо зміцнення державного статусу  української мови та сприяння створенню єдиного культурного простору України" було поставлене завдання Кабінетові міністрів України розробити державну цільову національно-культурну програму забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя до 2028 року. На виконання цього доручення створено експертну групу фахівців, куди увійшли також представники НАН України,  зокрема й Українського мовно-інформаційного фонду. У співпраці з кількома спеціалізованими науковими радами в НАНУ відповідна робота була здійснена, у вересні минулого року ці напрацювання схвалені на спільному пленумі й проект подано до експертної групи.

В.А. Широков зазначив, що фахівці визнали за необхідне для всебічного розвитку і функціонування мови створити соціально-професійну мережу "Всеукраїнський лінгвістичний діалог". Це має бути система соціально-професійної взаємодії у мовній галузі. Очільник Українського мовно-інформаційного фонду закликав фахівців і всіх зацікавлених до обговорення концепції та сприяння в утвердженні цієї соціально-професійної мережі.

У сучасному світі, який науковці за стадією розвитку визначають як мережецентричний, необхідно створити універсальну систему національної лінгвістичної  інфраструктури, зазначали учасники круглого столу. Зокрема доктор філологічних наук Богдан Миколайович Ажнюк переконаний, що мова – це цінність, яку народ несе в собі і боїться втратити. Вона зашита в саму систему людського єства. Дбаючи про мову, не можна полишати питання її якомога ширшого функціонування тільки на ентузіастів і волонтерів. Слід забезпечувати її утвердження як державної, її перспективність у багатьох суспільних сферах. Однак, констатував він, соціальної реклами щодо рідної мови у нас майже немає.

Цю стурбованість підтримала  і  член-кореспондент НАН України, доктор філологічних наук професор Київського національного університету імені  Т.Г. Шевченка Лариса Іванівна  Шевченко. Вона зазначила, що, на жаль, у суспільстві ще бракує відчуття елітарності нашої мови. Недостатньо того, щоб ми заохотили й залюбили людей в українську мову – цей рівень має підтримуватись і прагматичними аспектами виконання накресленої державної програми. Мова повинна бути перспективною і конкурентною. Особливо й насамперед в інформаційному просторі, в освітній сфері,  у площині юридичного забезпечення. Вона має стати конкурентною на міжнародному рівні, своєрідною державною стратегією, презентацією значимості й цінності у цілому світі. І забезпечена має бути законодавчо, підтримана освітньою сферою. Сьогодні ж, натомість, у багатьох вишах на природничих факультетах знято години викладання української мови, залишено тільки факультативну можливість, стривожено відзначила вона.  Немає утвердження належного статусу української мови і в системі інтелектуальної власності. У нашій державі підтримка рідної мови має бути всеохопною. Л.І Шевченко нагадала, що у Франції щороку парламент розглядає питання про функціонування рідної мови протягом цілого дня.

Інші учасники круглого столу також підтримали концепцію Всеукраїнського лінгвістичного діалогу як системи соціально-професійної взаємодії у мовній галузі, засобу нового розвитку лінгвістики й інформатики і міжгалузевої інтеграції. Всі промовці  наголошували на необхідності наполегливого впровадження державної програми сприяння створенню єдиного культурного простору України та оцінки роботи всіх залучених до цієї роботи структур.

До проведення круглого столу "Мова і культура" в залі публікацій ООН було розгорнуто виставку-експозицію видань Українського мовно-інформаційного фонду – словників, монографій, матеріалів конференцій тощо. 2018 рік ознаменувався виходом 9 тому Академічного тлумачного словника української мови в 20 томах, над яким працює колектив досвідчених лексикографів та редакторів, тож ця новинка також збагатила виставку.