Відкриття виставки «Європейська Україна. Доба Мазепи», що відбулося 28 червня у Скарбниці Національного музею історії України, її організатори готували й приурочили до Дня Конституції нашої держави. Одним із співорганізаторів події стала також Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського.

У фокусі уваги експозиції зосереджені культура, освіта та політичні погляди української еліти доби козацької держави – Гетьманщини. В освітніх закладах, створених за європейською гуманістичною моделлю, українці дізнавалися про засади природного права, обговорення актуальних питань демократії тих часів, таких, як, скажімо,  право на повстання проти тиранії. Орієнтування козацької культури на демократичні (на відміну від московії) традиції Речі Посполитої – спільної держави поляків, українців, литовців та білорусів – зумовило появу Конституції Пилипа Орлика 1710 року, що є ознакою історичної належності України до Європи.

Відкриваючи виставку, генеральний директор Національного музею історії України Федір Андрощук наголосив, що вона – про різне бачення прав і свобод українців  та росіян, про відмінності української й російської історії. І, на противагу останній, виставка «Європейська Україна. Доба Мазепи» доводить, що Україна здавна була частиною європейського культурного простору.

Виступаючи на відкритті виставки, завідувачка відділу стародруків і рідкісних видань Інституту книгознавства Наталія Бондар  нагадала, що цей захід – не перший, у якому Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського бере участь разом із іншими співорганізаторами: Національним музеєм історії України і, зокрема, його Скарбницею, Національним заповідником «Києво-Печерська лавра», Центральним державним історичним архівом України. Це – свідчення того, що навіть у воєнні часи наукове суспільство продовжує виконувати свою просвітницьку місію. І знаково, що Національний музей історії України, його Скарбниця, незважаючи на війну, працюють, залучаючи до проектів своїх надійних партнерів.

Вона зазначила, що виставка, демонструючи історичні експонати широкого часового проміжку, одночасно спрямована на проекцію в майбутнє європейського вибору України. Н. Бондар також нагадала, що довгоочікувана перемога нашої країни у війні проти російської навали залежить не тільки від ушанування героїв сучасності, а й героїв минулого. Тож варто не втрачати ні історичної пам`яті, ні віри у гідне майбутнє рідної України. що допоможе нашій перемозі.

Також на відкритті виставки виступили представники інших установ-співорганізаторів.. Відчуття урочистості події додали пісні кобзаря і лірника Михайла Гречкіна.

Безпосередньо на виставці відвідувачі побачили особисті речі Івана Мазепи, дорогоцінні вклади на потреби церкви й освіти від гетьмана та його матері, особисті речі митрополита-реформатора Петра Могили та урядників київського магістрату, пергаментну грамоту-унікат про підпорядкування Київської митрополії Вселенському патріархові, гетьманський скарб XVII століття, видання сеймових конституцій Речі Посполитої початку ХУІІ  століття, тексти яких стали взірцями при підготовці Конституції Пилипа Орлика, репліки Конституції Пилипа Орлика з російського державного архіву давніх актів та Національного архіву Швеції, а також багато інших артефактів.

Експонати зі своїх зібрань надали Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, Національний музей історії України, Національний заповідник «Києво-Печерська лавра», Центральний державний історичний архів України.

Виставка триватиме 13 днів у приміщенні Скарбниці Національного музею історії України.