5 жовтня 2022 року в рамках Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інноваційні трансформації ресурсів і послуг» відбулося засідання 5 секції «Архівна та рукописна наукова спадщина: традиції та перспективи формування, дослідження, цифровізаційні виклики» (науковий керівник і модератор секції – завідувач відділу археографії Інституту архівознавства НБУВ, доктор історичних наук, старший науковий співробітник А. І. Шаповал, вчені секретарі – старша наукова співробітниця відділу археографії Інституту архівознавства НБУВ, кандидатка історичних наук А. А. Майстренко та старша наукова співробітниця відділу фондів рукописної спадщини Інституту рукопису НБУВ, кандидатка історичних наук А. М. Сукало).

До обговорення на секції науковцями та дослідниками Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства, Інституту архівознавства НБУВ, Інституту рукопису НБУВ, Інституту народознавства НАН України, Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН, Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького було представлено 30 наукових доповідей з актуальних теоретичних і прикладних питань архівознавства, археографії, книгознавства, джерелознавства та історії науки.

З привітальним словом до учасників секційного засідання звернулася генеральна директорка НБУВ, докторка історичних наук, професорка, член-кореспондент НАН України Л. А. Дубровіна. У своєму виступі вона наголосила на важливій ролі архівних установ у збереженні національних історико-культурних пам’яток, зокрема архівної та наукової спадщини, у складних умовах воєнного стану та побажала плідної роботи науковцям і співробітникам архівної галузі.

Модератор секції А. І. Шаповал у вступному слові зазначив, що в представлених на конференцію наукових доповідях знайшли відображення актуальні проблеми трансформації архівної галузі та діяльності архівних установ у добу розвитку цифрових інформаційних технологій, удосконалення нормативно-правового регулювання та науково-методичного забезпечення архівів, європейські засади діяльності архівних установ. Він проаналізував виклики, які спричинила російсько-українська війна та які вплинули на діяльність архівів України в умовах воєнного стану.

Зацікавлення слухачів і жваве обговорення на секції  викликали доповіді О. С. Онищенка, Ю. С. Ковтанюка, Л. В. Дідух, О. В. Березовської.

З доповіддю «Наукові архівні комплекси: тенденції і проблеми розвитку» виступив радник Президії Національної академії наук України, почесний генеральний директор Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, академік Національної академії наук України, доктор філософських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України О. С. Онищенко. Він проаналізував проблеми формування та функціонування архівних комплексів, зокрема наукових, у сучасних умовах, визначив роль цифровізації у збагаченні архівного ресурсу і сервісу, розкрив синергетичні наслідки зближення архівних комплексів з бібліотечними і музейними, висвітлив процес перетворення системи архівних комплексів у різновид Великих Баз Даних. О. С. Онищенко окреслив інноваційну модель архівознавства та професію архівознавця як сплаву наукознавства, історії науки, низки спеціальних історичних дисциплін та цифрових інформаційних технологій тощо.

Було заслухано наукову доповідь завідувача відділу документознавства Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства, кандидата історичних наук Ю. С. Ковтанюка «Нормативно-правове та методичне забезпечення архівного зберігання документів в електронній та цифровій формах». Доповідач розглянув склад документів в електронній та цифровій формах, що приймаються на архівне зберігання, проаналізував нормативно-правове регулювання та методичне забезпечення архівного зберігання таких документів, окреслив технологічні проблеми, пов’язані з процесом архівного зберігання електронних документів, визначив кроки, необхідні для вирішення проблем комплектування, обліку та зберігання цифрових аудіовізуальних документів, документів у електронній формі та електронних інформаційних ресурсів у архівних установах. Відповідаючи на запитання учасників секції, Ю. С. Ковтанюк ознайомив колег із досвідом зберігання електронних документів у країнах Європи і світу.

Завідувачка відділу технологічного забезпечення архівної справи Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства, кандидатка історичних наук Л. В. Дідух оголосила доповідь «Дослідження методики оцифрування аудіовізуальних документів Національного архівного фонду». Вона окреслила основні результати прикладного наукового дослідження теоретичних та методичних засад оцифрування аудіовізуальних документів у державних архівах України.

Молодша наукова співробітниця відділу архівознавства і документознавства Інституту архівознавства НБУВ О. В. Березовська репрезентувала доповідь «Документування роботи наукових експедицій з фіксації свідчень жертв російсько-української війни на визволених територіях Чернігівської області у 2022 р.». Вона висвітлила заходи з формування, фондування та описування усноісторичних джерел із дослідження подій російської окупації територій Чернігівської області у лютому-квітні 2022 року, що проводилися в рамках дослідницького проєкту «Гуманітарні аспекти російсько-української війни 2014–2022 рр.: історико-культурні візії та сучасні стратегії виживання» науковою групою, до якої увійшли українські науковці-волонтери з різних науково-дослідних установ (Інституту всесвітньої історії НАН України, Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф ДАЗВ України, Національного музею історії України тощо).

На розгляд учасників секції були представлені й інші наукові доповіді, в яких порушувалися питання діяльності наукових архівів в умовах воєнного стану, аналізувалися чинники, що зумовлюють розроблення нового типового нормативного документа з організації діловодства для юридичних осіб НАН України, висвітлювалося нормативно-правове регулювання в Європейському Союзі права з охорони і збереження аудіовізуальної спадщини, розглядалися документні джерела з особових архівних фондів О. М. Боголюбова, Г. Г. Гнесіна, М. С. Грудницької, М. Ф. Кащенка, Е. Г. Співака, М. Г. Холодного, Ю. М. Шевченка та інших, досліджувалися такі пам’ятки, як «Волинський короткий літопис», книга-архів Микільського Пустинного монастиря XVIII століття тощо.

Наукові доповіді учасників секційного засідання були обговорені колегами, за результатами висловлених думок і пропозицій визначено низку рекомендаційних методичних і практичних порад для покращення  перспектив роботи в галузі архівознавства.

А. І. Шаповал,

                                                                                    завідувач відділу археографії

                                                                              Інституту архівознавства НБУВ.