Засідання секції № 6 «Музична культура і музичні фонди бібліотек та архівів в умовах сьогодення» у рамках щорічної Міжнародної наукової конференції Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інноваційні трансформації ресурсів і послуг» відбулося 5 жовтня 2022 року в приміщенні читальної зали відділу музичних фондів Інституту книгознавства (вулиця Володимирська, 62).

Науковими модераторами роботи секції були співробітники відділу музичних фондів Інституту книгознавства НБУВ –  кандидатка мистецтвознавства Лариса Івченко, завідувачка відділу і кандидатка мистецтвознавства Людмила Руденко, старша наукова співробітниця (учена секретарка секції). Формат роботи був змішаним –  частина науковців були присутні на заході особисто, а більшість брали участь на базі цифрової платформи Zoom.

У роботі зібрання взяли участь фахівці в галузі музикознавства, музичного джерелознавства, кіномистецтва, архівної справи, бібліографії, історії та культурології, музейної справи тощо. Загалом – 31 учасник-доповідач, 18 з яких приєдналися до цифрової платформи Zoom. Крім того, онлайн слухачами конференції були 6 співробітників відділу музичних фондів, які не змогли бути присутніми, і ще декілька викладачів Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського та студенти академії на чолі з докторкою мистецтвознавства Тетяною Гусарчук.

До обговорення було представлено 29 доповідей, у яких порушувались питання історії та розвитку музичної культури України й зарубіжжя, збереження музичних фондів бібліотек та їх популяризації у світі, дослідження джерел вітчизняного музичного мистецтва, а також мистецької спадщини української діаспори, атрибуції музичних пам’яток, дослідження аудіовізуальних документів, українського пісенного фольклору тощо.

Конференція розпочалася привітанням ученої секретарки секції Л. Руденко. З коротким вступним словом виступила модератор секції Л. Івченко, яка окреслила коло питань, що пропонуються до обговорення, їх актуальність, наголосила на необхідності та суспільній значимості цифрової трансформації пам’яток музичної культури, що зберігаються в різних бібліотеках та архівах, зокрема й у відділі музичних фондів НБУВ, та побажала учасникам плідної й цікавої роботи.

Ольга Зосім, докторка мистецтвознавства, професорка Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв України, котра приєдналася до роботи секції онлайн, виголосила доповідь «Конфесійні виміри українського різдвяного духовно-пісенного репертуару», де порушувалось питання трансформацій, яких зазнали тексти давніх та нових різдвяних пісень в «Українському євангельському співанику». Під час свого виступу, що супроводжувався презентацією різних співаників, промовець наголосила на важливості створення окремої джерельної бази для унікальних пісенних книг XVIII–XIX століть та підкреслила їх значимість у музикознавчих дослідженнях. В обговоренні доповіді питання створення спеціальної бази пісенних книг активно підтримала докторка мистецтвознавства Ольга Шуміліна (Львів-Донецьк), яка наголосила на необхідності оцифрування співаників, а також  комплектів поголосників з партесними концертами, що зберігаються в ІР НБУВ. На її думку, якщо ці комплекти будуть оцифровані, ними зможуть скористатися більше дослідників, а це може додати до репертуарного матеріалу хорових колективів нові, досі не відомі твори, що допоможе збагатити доступну музичну спадщину й музичну культуру України. Пропозицію підтримали усі присутні.

Тему музичної культури XVIІ–XVIII століть продовжила у своїй доповіді «Супрасльські кантики як зразок рукописної збірки партесних концертів XVII століття» докторка мистецтвознавства Ольга Шуміліна. Вона розповіла про опрацювання збірки супрасльських кантиків, що має важливе значення для розуміння церковно-співацьких традицій Київської митрополії кінця ХVІІ століття. Наголосила на унікальності цієї збірки, яка віддзеркалює рівень розвитку багатоголосого церковного співу і може слугувати маркером тогочасного церковно-музичного життя, проливає світло на особливості комплектації минулих партесних збірників і вказує на широкий спектр застосованих текстів, що охоплюють різні богослужбові жанри річного кола церковних відправ – це ірмоси, стихири, кондаки, псалми, причасні та інше. Доповідь викликала дискусію, яка базувалася на обговоренні низки питань стосовно розвитку богослужбової музики в Україні. На завершення О. Шуміліна подарувала відділу музичних фондів першу книгу спільного українсько-польського проєкту, в якому вона виступала в ролі дослідника й укладача: «Супрасльські кантики кінця XVII століття – пам’ятка василіянської церковної музики: у 3-х т., 2-х кн. / реконструкція, набір нотних текстів і дослідження О. Шуміліної; наук. ред. Ю. Ясіновський; т. 1, кн. 1: Факсиміле супрасльських кантиків. Транскрипція партитури. Львів: Український католицький університет, 2022. 960 с. (Історія української музики: джерела, вип. 28; Серія «Київське християнство», т. 27, кн. 1)».

З темою «Етичне вчення Григорія Сковороди та особистісно-орієнтована психологія ХХ століття» виступила докторка мистецтвознавства Тетяна Гусарчук, яка приєдналася до роботи секції онлайн. Оскільки 2022 рік є ювілейним роком великого українського філософа, співака, музиканта й композитора Григорія Сковороди (12 жовтня Україна відзначає його 300-річчя), доповідь була присвячена саме йому. На підставі вивчення творів та епістолярію вченого Т. Гусарчук виокремила важливі положення його етичного вчення та провела паралелі між уявленнями геніального українського мислителя про людину, мету й шляхи її вдосконалення та ідеями видатних представників особистісно-орієнтованої психології ХХ століття. Вона підкреслила важливість порушеного в доповіді аспекту для поглиблення розуміння гуманістичного вчення Сковороди, відзначила, що нині, коли Україна зіткнулася з антигуманністю ворога, вчення Сковороди виявляється актуальним і може допомогти українцям у їх духовному збагаченні на шляху до перемоги.

Докторка мистецтвознавства, професорка Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника (Івано-Франківськ) Ганна Карась теж спілкувалася з учасниками секції онлайн. У доповіді «Цифрові бібліотеки Польщі – джерело для вивчення життєдіяльності діячів української музичної культури» вона ознайомила слухачів із різними фондами електронних бібліотек Польщі, де знаходиться інформація про тих українських діячів музичної культури, які працювали для зміцнення зв’язків українського й польського народів. Розповіла про документи та періодичні видання, що збагачують українське мистецтвознавство маловідомими фактами. У своїй доповіді Г. Карась наголосила на важливості електронних бібліотек.

Окремий напрям роботи секції становили доповіді про дослідження музичної спадщини видатних українських композиторів XVIII–ХХ століть Артемія Веделя, Якова Яциневича, Михайла Вериківського, Віктора Косенка, Мирослава Скорика.

На проблемі специфіки застосовування сакрально-текстових джерел у хоровій творчості українських композиторів Артемія Веделя та Мирослава Скорика зосередив увагу кандидат мистецтвознавства, старший викладач Національного університету культури і мистецтв Ігор Тилик. Він провів паралелі у хоровій творчості цих митців, зокрема використанні у їхніх творах текстів із книги «Псалтир». Доповідь викликала низку запитань, пов’язаних із духовно-музичним доробком Мирослава Скорика.

Про історію створення та особливості кантати «Гайдамаки» Михайла Вериківського розповів кандидат мистецтвознавства, науковий співробітник Музею театрального, музичного та кіномистецтва Антон Кармазін. Він підкреслив, що кантата «Гайдамаки» М. Вериківського є одним із етапних досягнень композитора та важливим твором для його мистецького самовизначення, адже саме нею було започатковано звернення М. Вериківського до національно-історичної проблематики. Одночасно кантата стала першою у ряду його звернень до поезії Тараса Шевченка.

Дослідженню та популяризації архіву співачки Олександри Кропивницької було присвячено виступ гості з міста Кропивницький, кандидатки мистецтвознавства Марини Долгіх, яка приєдналася до роботи секції онлайн. Вона розповіла слухачам про документи, зокрема листи, що належать доньці видатного українського митця Марка Кропивницького, про її професійну діяльність та відкрила невідомі факти з її особистого життя. Доповідь супроводжувалася презентацією документів та фото, що належать Олександрі Кропивницькій.

Ольга Волосатих, кандидатка мистецтвознавства, доцентка кафедри історії української музики та музичної фольклористики Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, присвятила свою доповідь видатному українському композитору ХХ століття Віктору Косенку. Вона навела маловідомі факти біографії та творчості митця, зачитала цитати з його листування, зокрема з Олександром Дзбанівським, що викликало зацікавленість слухачів, адже Олександр Дзбанівський є засновником відділу музичних фондів НБУВ.

Актуальні питання сьогодення порушила в доповіді «Динаміка світового інформаційного поля у доленосні миттєвості історії України: на прикладах національних пісенно-хорових брендів» кандидатка мистецтвознавства, старша наукова співробітниця Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України Валентина Кузик. У виступі, проілюстрованому схемами-малюнками, графічними символами, доповідачка зосередила увагу на універсумі дії національних пісенних брендів. Вона підкреслила важливу роль інформації про культурно-мистецьке життя тієї чи іншої країни. Наголосила, що першим культурним амбасадором України у 1919 році була Українська Республіканська Капела під орудою Олександра Кошиця, яка виконала твір Миколи Леонтовича «Щедрик». Через століття, у 2022 році, українські пісні – насамперед «Ой у лузі червона калина» і «Стефанія» – стали символами солідарності з українським народом у його боротьбі з ворогом. Як вважає доповідачка, завдяки сучасному інформаційному полю можливо заманіфестувати в стислий час акт потужної підтримки України міжнародною громадськістю. Ця доповідь стала новим явищем і викликала зацікавлення у слухачів. На завершення В. Кузик презентувала книгу Дмитра Ревуцького «Живе слово», яка нещодавно вийшла друком.

Інформативною та змістовною була доповідь «Українське музикознавство «в екзилі» проти російської культурної експансії (на матеріалах архіву М. Антоновича)», яку виголосила Уляна Граб, докторка мистецтвознавства, професорка кафедри музичної медієвістики та україністики Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка. На основі матеріалів із архіву М. Антоновича вона розповіла про розвиток українського музикознавства «в екзилі», що відбувався у ХХ столітті. Питання, які розкрила Уляна Граб, є актуальними сьогодні, коли Україна перебуває у стані війни і жорстокої російської культурної експансії.

Зацікавлення викликала доповідь Альони Хайло, старшої наукової співробітниці відділу ретроспективної бібліографії Державної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федорова», присвячена комп’ютерним іграм, у яких використовується фольклорна тематика. Зокрема, вона зосередила увагу на досить популярній грі «Шанті», де використовуються народні пісні Великої Британії. Доповідь А. Хайло викликала запитання та побажання щодо створення подібних ігор із використанням українського пісенного фольклору, що могло б розширити знання світової спільноти про українську культуру.

Доповіді учасників, які не змогли виступити, викладено у тезах, опублікованих на сайті НБУВ. Це розвідки:

• «Родинний доробок Лисенків. Батько — дочка. Микола — Мар`яна» Кіри Шамаєвої, професорки кафедри загального та спеціального фортепіано НМАУ імені П. І. Чайковського;
• «Значення Придворної співацької капели у професійній підготовці виконавців-вокалістів (середина і друга половина ХVІІІ ст.)» Тетяни Петришиної, аспірантки кафедри теорії музики Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка;
• «Невідомі факти про навчання Якова Яциневича у духовних закладах (за архівними матеріалами)» Дарини Чамохуд, аспірантки кафедри історії української музики та музичної фольклористики НМАУ імені П. І. Чайковського;
• «Раритети вітчизняної музичної бібліографії (на матеріалах Книжкової палати України)» Лариси Дояр, старшої наукової співробітниці Державного архіву друку Державної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федорова»;
• «Дослідження творчого шляху видатного кобзаря Чернігівщини Терентія Пархоменка (до 150-річчя від дня народження)» молодшої наукової співробітниці відділу музичних фондів НБУВ Ольги Макогон;
• «Сучасні джерела про музичні традиції в Україні» кандидатки педагогічних наук Ірини Дубровіної, наукової співробітниці відділу музичних фондів НБУВ;
• «Партесний концерт в Україні за каталогами Н. О. Герасимової-Персидської: комплект по голосників під шифром Ф. 306, од. зб. 41» старшої наукової співробітниці відділу музичних фондів НБУВ, кандидатки мистецтвознавства Людмили Руденко та наукової співробітниці ІР НБУВ, кандидатки історичних наук Еріки Клименко;
• «Видавничі і нототоргівельні каталоги як джерело реконструкції репертуару видавництва Г. Їндржишека» завідувачки відділу, кандидатки мистецтвознавства Лариси Івченко та молодшої наукової співробітниці відділу музичних фондів НБУВ Євгенії Кожушко;  
• «Українсько-чеські взаємини у сфері музичної культури на теренах Галичини» доцентки кафедри музичної україністики та народно-інструментального мистецтва Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, кандидатки мистецтвознавства Лесі Романюк;
• «Професійна музична спілка Львова та її видавнича діяльність (1930–1990 роки)» доцента кафедри хорового та оперно-симфонічного диригування, Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка, заслуженого діяча мистецтв України, народного артиста України, кандидата мистецтвознавства Володимира Сивохіпа;
• «Композиторська творчість Івана Лаврівського: джерелознавчий огляд (на матеріалах Львівської національної бібліотеки України імені В. Стефаника)» старшої наукової співробітниці Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, кандидатки мистецтвознавства Ольги Осадці;
• «Синкретизм етномузикознавчої та педагогічної діяльності Володимира Гошовського: до 100-ліття від дня народження» наукового співробітника  Інституту дослідження бібліотечних мистецьких ресурсів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, кандидата мистецтвознавства Володимира Пасічника;
• «Складові композиторського стилю Бориса Кудрика: панорама мистецьких суджень» доцентки кафедри естрадно-вокального мистецтва ЗВО «Університет Короля Данила», кандидатки мистецтвознавства Наталії Толошняк;
• «Значення різновекторної діяльності Павла Маценка у розвитку української музичної культури» завідувачки кафедри естрадно-вокального мистецтва ЗВО «Університет Короля Данила», кандидатки мистецтвознавства Лідії Курбанової;
• «Забута сторінка видавничої діяльності Йоганна Хафнера» молодшого наукового співробітника відділу міжнародної інформації та зарубіжних зв’язків Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського Олександра Москальця;
• «Музична тематика у книжкових та періодичних виданнях з фондів Педагогічного музею України»  старшої наукової співробітниці Педагогічного музею України Кіри Степанович;
• «Аудіофонди Педагогічного музею України: навчальні платівки» старшої наукової співробітниці Педагогічного музею України Вікторії Бондаренко;
• «Творча постать Жана Франсуа Віктора Беллона в світлі камерної музики мистецтва гри на мідних духових інструментах» доцента кафедри мідних духових та ударних інструментів Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, кандидата мистецтвознавства Віктора Слупського.

Із усіма тезами доповідей секції  можна ознайомитися за цим посиланням: http://conference.nbuv.gov.ua/site/reports/id/28/section/95 

На завершення відбувся невеличкий концерт. Прозвучав триптих Ігоря Тилика «Вперед до перемоги» на тексти самого автора музики та Інни Вандаловської у виконанні композитора (фортепіано) й Аліни Онанко (вокал). Композитор Антон Кармазін прочитав власний вірш і виконав «Реквієм», присвячений загиблим героям під час російсько-української війни.

Загалом робота секції та подальше спілкування пройшли в теплій, дружній атмосфері діалогу та обміну думками. Було наголошено на необхідності подальшої співпраці та комунікації, створення спільних проєктів, побажанні бібліотекам та архівам сил, наснаги та гідного фінансування для представлення фондів у цифровому форматі на сайтах бібліотек, аби забезпечити інформаційні потреби присутніх та віддалених користувачів.

                                                                       Л. Івченко,

                                                  керівниця секції;

                                           Л. Руденко,

                                                 учена секретарка.